WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище - Реферат

Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище - Реферат

його вищою вартістю порівняно з природним газом, незважаючи на те, що є численні методи добування водню. Але нещодавно в деяких країнах, зокрема в США, розроблено технології добування водню з глюкози або глюкозовмісних речовин, таких як крохмаль і целюлоза (деревина). Після обробки глюкози або її полімерів спеціальними ферментами, добутими з бактерій, вона перетворюється на глюкуронову кислоту, і при цьому виділяється водень. За повідомленнями преси, нині зазначені технології ще недосконалі (вихід водню поки що становить тільки 12 % від теоретично можливого), і тривають інтенсивні роботи в цій перспективній галузі. До речі, глюкуронова кислота - відхід виробництва - є цінною сировиною для хімічної промисловості. 3. Особливості природнокліматичних умов області та стан техногенного навантаження на навколишнє природне середовища характеризують основні екологічні проблеми регіону. Забруднення транскордонних річок (Прут, Сірет, Дністер) недостатньо очищеними стічними водами. Основними джерелами забруднення є підприємства житлово - комунального господарства. Із 49 каналізаційно-очисних споруд області 26 (53,1%) працює неефективно. Серйозну стурбованість викликає робота каналізаційних очисних споруд в м.м. Новоселиця, Сокиряни, Глибока, Вижниця, Вашківці, Герца, які на сьогоднішній день розвалені, а стічні води на пряму без будь-якої очистки надходять у водні об'єкти. Потребує активізації робота по реконструкції очисних споруд в м. Чернівці. Викликає занепокоєння і те, що напірний каналізаційний колектор від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд має лише одну нитку, що не дає можливості попередити забруднення довкілля в разі виникнення аварії на ньому. В результаті реформування Берегометського лісокомбінату, на балансі якого знаходилися всі комунальні мережі, водопостачання селища передано в експлуатацію фірмі "Брок-Блонс", а всі комунікації каналізації залишилися безгосподарними. На даний час вони частково пошкоджені, окремі виведені з режиму роботи, стічні води не проходять належної очистки, чим забруднюють землю, підземні водоносні горизонти та р.Сірет. Не краща ситуація склалася і в селищі Красноїльськ Сторожинецького району, де очисні споруди каналізації експлуатуються місцевим деревообробним комбінатом. На протязі останніх років дані споруди не працюють, всі забруднені води без очистки скидаються в р.Сіретель. Гостро ця проблема стоїть на підприємствах переробної промисловості, особливо в районах області. Сирзаводи, м'ясокомбінати і цехи, консервні заводи, не маючи належних очисних споруд каналізації, скидають стічні води з перевищенням встановлених нормативів забруднюючих речовин в десятки, а іноді сотні разів, у водні об'єкти. Поводження з відходами. Серед основних екологічних проблем області залишається стан поводження з побутовими та токсичними відходами. В області нараховується 11 полігонів твердих побутових відходів площею 67 га, з яких не відповідають проектним потужностям 8 полігонів площею 32 га. Не скрізь вирішується питання облаштування сільських сміттєзвалищ. В обласному центрі, крім діючого сміттєзвалища, знаходяться в законсервованому стані сміттєзвалища по вул. Руській, Путильській, в урочищі Чорнівка. Посилення природоохоронного контролю та інші заходи, які проводяться в справі налагодження розміщення відходів ще не дають відчутних результатів. Якщо в 2002 році ліквідовано 2482 стихійних сміттєзвалищ, то у 2003 році - 2115. Шкідлива дія повеней на інфраструктуру населених пунктів, шляхів, мостів, на сільськогосподарські угіддя. Різкі кліматичні зміни, що спостерігаються за останні роки, породжують часті повені, які не тільки руйнують дороги, мости, будівлі, а й ведуть до порушень рельєфу та ерозії грунтів. Найбільш ймовірні паводки в травні-липні. В окремі роки за цей період спостерігається по 3-4 паводки. В низинних ділянках річок Прут, Дністер вода може підніматись до 5-6 м. Тому будівництво та ремонт протипаводкових споруд було і залишається важливим напрямком в системі народногосподарських та природоохоронних заходів. Система протиповеневого захисту області включає 130 км захисних дамб і берегозахисних споруд, які охороняють від затоплення і руйнування понад 20 тис. га сільськогосподарських угідь, 80 населених пунктів, десятки кілометрів доріг і господарських об'єктів. Проте фінансування даних робіт проводиться вкрай недостатньо. З передбачених з державного бюджету на 2003 рік 3,7 млн. грн. виділено 1,1 млн. грн. Причому із них на погашення заборгованості за попередній рік витрачено 83,7 тис.грн. Враховуючи, що проблему протиповеневого захисту неможливо вирішити тільки будівництвом інженерних споруд, в області необхідно здійснювати заходи природного характеру щодо формування режиму і стоку річок. До них відносяться регулювальні роботи на аварійних ділянках водних об'єктів та біологічне кріплення, призупинення вирубування лісів, розорювання земель, забудова заплав річок. Посиленої уваги вимагають питання експлуатації каскаду Дністровського водосховища. Сумарний об'єм замулення водосховища за період його експлуатації з 1982 р. складає 72,9 млн. м3, Деградація земель та розвиток зсувних процесів. Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії грунтів: з 92,3 тис. га в 1959 р. до понад 200 тис. га в останні роки. Це майже половина всіх сільськогосподарських угідь області. Найбільше еродованих сільськогосподарських угідь у Герцаївському (70%), Хотинському (68%), Сторожинецькому (59%), Новоселицькому (55%) районах. В складі еродованих земель 94 тис. га середньо - і сильно змитих. Понад 3 тис. га земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва, на поверхню яких в результаті водної ерозії вийшли материнські породи, тому вони підлягають залісненню. На території області нараховується 1612 зсувонебезпечних ділянок площею 732,1 км2, з яких 240 площею 260,4 км2(35,6%) знаходяться в своїй активній формі, 1,8 тис карсто-небезпечних дільниць, а також біля 100 сельонебезпечних потоків. Остання катастрофічна активізація сельових процесів, яка супроводжувалась масовими виносами кам'яного матеріалу в Карпатах, булазафіксована в 1969-1970рр. Відсутність регіональної активізації селів на протязі 25-30 років привела до значного накопичення кам'яного матеріалу в руслах середніх та малих потоків, який може бути втягнутий в сельові потоки. В весняно-літній період можливе проходження водокам'яних сельових потоків ерозійно-транспортного типу в басейнах річок Путила, Сірет та Серетель. Паводки сельового типу в цих місцях відмічались в 1997, 1999, 2002 роках. Найбільш ймовірною є активізація зсувів у період бурхливого танення снігів у місцях значного впливу на них техногенного чинника. Прикладом цього є зсув, що діє в районі вул. А. Барбюса-Одеської в м.Чернівці. Подібне явище можливе в межах правих схилів ріки Прут (вул. 28 Червня, Нікітіна, Бережанська), струмка Клокучка (вул. Нахімова, Нагірна), а також схилів струмка Мольниця (вул. Орловська, частково вул. Сагайдачного) в м. Чернівці. Велика щільність та значна інтенсивність екзогенних геологічних процесів на території краю диктує необхідність систематичного контролю за умовами розвитку процесів. Недостатнє фінансування не дає можливості виконувати мінімальний комплекс робіт. Наявність вітровальної і буреломної деревини та незаліснених лісосік від їх розробки. У березні 2002 року на території Путильського району внаслідок буревію утворилось 243,6 тис.м 3 суцільних буреломів та вітровалів на площі 827,1 га. Проведеними заходами вдалося дещо стабілізувати обстановку. Станом на 1.01.2004 р.залишок не розроблених вітровалів складає
Loading...

 
 

Цікаве