WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Госпрозрахунковий механізм раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища - Реферат

Госпрозрахунковий механізм раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища - Реферат

Реферат на тему: Госпрозрахунковий механізм раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища План 1. Основні завдання економіки природокористування. 2. Економічні механізми раціоналізації природокористування. 3. Розміри компенсації збитків. ? 1. Розвиток продуктивних сил, зростання обсягів природокористування й темпів забруднення довкілля за одночасного вичерпання природних ресурсів, погіршення здоров'я працездатного населення, зниження продуктивності праці - все це зумовило формування економіки природокористування - нової галузі науки, що вивчає методи найефективнішого впливу людини на природу для підтримання динамічної рівноваги, кругообігу речовин у природі. Витрати, пов'язані з підтриманням цієї рівноваги, йдуть на збереження економічно найсприятливіших умов відтворення матеріальних благ як нині, так і в майбутньому. Оскільки довкілля виконує такі життєво важливі функції, як забезпечення людей природними ресурсами, природними послугами (рекреація, туризм, естетичні задоволення), поглинання відходів і забруднень, то, реалізуючи заходи з охорони природи й використання її ресурсів, слід знати економічну вартість цього й ціну шкоди, заподіяної природі антропогенними забрудненнями та впливами. Критерієм ефективності людської діяльності до середини XX ст., як згадувалося в попередніх главах, було одержання максимальних благ за мінімальних затрат і неконтрольованої, хижацької експлуатації природних ресурсів, а основним принципом ставлення до природи - панування над нею й цілковите її підкорення людині. Після об'єктивного аналізу причин екологічних катастроф і величезних економічних втрат від нерозумного господарювання, яких людство зазнало останніми десятиліттями й раніше, стало зрозуміло, що принципи природокористування мають бути інакшими, якщо ми хочемо вижити. Для еколого-економічної оцінки проектів і програм будівництва застосовують метод зіставлення затрат і вигод і керуються трьома критеріями: чистою поточною вартістю, внутрішньою нормою окупності та співвідношенням витрат і майбутніх вигод. Основні завдання економіки природокористування: o визначення збитків, завданих економіці (державі), галузі, підприємству, районові, окремому приватному господарству чи конкретній особі через нераціональне природокористування, порушення законів, норм або правил охорони природи; o визначення розміру затрат, необхідних для ліквідації в найближчому й віддаленому майбутньому наслідків негативних техногенних впливів на довкілля; o оцінка абсолютної та відносної ефективності затрат на охорону й відновлення природи, вибір оптимальних варіантів природоохоронної діяльності й використання природних ресурсів; o розробка економічних методів управління природоохоронною роботою й способів стимулювання природоохоронної діяльності та екологізації виробництва. Треба, щоб економіка природокористування поступово переходила в економіку природозберігання. 2. Можна виділити такі елементи економічного механізму природокористування: - плата за користування природними ресурсами; - система економічного стимулювання природоохоронної діяльності; - плата за забруднення навколишнього середовища; - створення ринку природних ресурсів; - вдосконалення ціноутворення з урахуванням екологічного чинника; - екологічні програми; - продаж прав на забруднення; - система "застава - повернення"; - екологічне страхування. На основі економічних оцінок має вводитися платність природокористування. Серед платежів за природні ресурси можна виділити плату: - за право користуватися природними ресурсами; - за відновлення та охорону природних ресурсів. Плата за право користування природними ресурсами практично призначена для їх власника (держава чи приватний власник). Вона пов язана з вилученням абсолютної ренти. Платежі за охорону та відновлення - це компенсація витрат ресурсів в процесі виробництва. Суттєвого значення в системі платного природокористування набули різноманітні штрафні санкції за нераціональне використання природних ресурсів та забруднення довкілля. Розмір штрафів має бути значним, щоб реально впливати на діяльність виробника. Оплатне природокористування визначає характер системи економічного стимулювання природоохороної діяльності, заходів із зниження забруднень навколишнього середовища. Ця система має сприяти формуванню екологічно збалансованої поведінки виробника та споживача. До системи економічного стимулювання можна віднести оподаткування, субсидування, пільгове кредитування природоохоронної діяльності, прискорену амортизацію фондів та інші заходи. Більшість з цих напрямків вже показала свою екологічну ефективність у багатьох країнах світу. Особливо широко застосовуються податки. У екологічних ( зелених) податків дві мети: - зробити вартість продукції більш адекватною щодо витрат (у тому числі на охорону природи та покриття збитків навколишнього середовища). - сприяти політиці, при якій збитки компенсує забруднювач, а не суспільство в цілому ( реалізація принципу "забруднювач платить"). Держава дає лише початковий поштовх, впливаючи на ціни. Усе інше виконують ринкові механізми: впливають на поведінку виробника та споживача, на попит та пропозицію продукції в залежності від ступеню її екологічності тощо. За деякими оцінками частка податків, пов'язаних з природокористуванням має зрости на порядок та складати 30-50% прибуткової частини державного бюджету. Вимагає поліпшення система державних субсидій для економіки. В наш час субсидії відіграють антиекологічну роль. Особливо це помітно на прикладах двох економічних комплексів ПЕК та АПК. Прискорена амортизація основних фондів добре випробувана у світі як стимулятор пріоритетних видів діяльності НТП. Підприємство, завищуючи амортизаційні відрахування, скорочує розмір оподаткованого прибутку. В результаті цього його чистий прибуток зростає. Важливим елементом в системі економічного механізму природокористування є платежі за забруднення природного середовища. В залежності від впливу на довкілля встановлені два види нормативної плати: - за гранично допустимі викиди в межах встановлених норм; - за перевищення гранично допустимих нормативів. У цьому випадку платежі зростають в декілька разів. Суттєвим моментом є й механізм утворення джерел. Платежі в межах нормативів забруднення можна віднести до собівартості і таким чином перенести їх сплату на споживача. Сума за понаднормативний вплив на довкілля сплачується з прибутку підприємства. Це знижує його рентабельність. Така система стимулює виробника до мінімізації забруднень. Інший момент - можливість зменшення платежів за рахунок витрат на природоохоронні роботи (будова очисних споруд, фільтрів, землеохоронні заходи). Створення ринку природних ресурсів актуальне в умовах їх дефіцитності та можливості отримання значних коштів від їх продажу. Цивілізований ринок ресурсів дасть можливість активнозалучати капітал в природоексплуатаційну галузь. Створення бірж природних ресурсів, проведення аукціонів, де підприємці могли б закупати права на розробку та оренду за умов жорсткого екологічного контролю та комплексної екологічної експертизи могли б суттєво збільшити державні та регіональні прибутки від природокористування. Концепція удосконалення ціноутворення в економіці має важливе значення для поліпшення природокористування. Є два аспекти цієї проблеми: - досягнення НТП, запровадження маловідходних технологій натикаються на неефективність ресурсозбереження через низьку вартість ресурсів. За таких умов розумне підвищення цін стимулювало б перехід на режим економної експлуатації; - ціна повинна враховувати рівень екологічної безпеки продукції. Чиста екологічно продукція має бути дешевшою за ту, виробництво якої пов'язане з негативним впливом на довкілля, або ту, яка сама є небезпечною для природи та здоров'я людини. Для реалізації важливих екологічних завдань велике значення має формування екопрограм - комплексних заходів. Цільові екологічні програми в нашій країні необхідні для вирішення наступних питань: - виконання міжнародних зобов'язань (охорона озонового шару, подолання проблеми парникового ефекту, збереження біорізноманіття); - охорона та раціональне використання природних ресурсів; - охорона особливо цінних природних об'єктів; - реабілітація зон екологічного лиха. Великі перспективи має розвиток ринкових механізмів продажу прав на забруднення. Одна з важливих його складових - право на продаж різного виду викидів та скидів. Спрощена схема цього механізму така. Підприємство, що бажає розширити своє виробництво, має вибір: створити надійну систему очищення у себе або викупити право на додаткове забруднення у іншого
Loading...

 
 

Цікаве