WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Предмет та поняття екологічного права - Реферат

Предмет та поняття екологічного права - Реферат

врегулювання суспільних відносин у галузі охорони довкілля та формування особи, готової до добровільного додержання законодавства.
Неможливо уявити собі людство поза природою, земними умовами його існування. Життя людини тісно вплітається у систему взаємозв'язків явищ природи, що створюють основу людського буття. Навіть незначні зміни природнихумов (температури, вологості, атмосферного тиску, хімічного складу повітря, води тощо) впливають на людину.
Руйнування довкілля викликало відповідну реакцію суспільства фахівці наводять такі аргументи: 1) якщо охорону природи тлумачити в традиційному сенсі, тобто визнавати, що ця охорона визначається людьми для людей, постає небезпека, що вона буде пов'язана з їхніми господарськими інтересами, від чого довкілля лише постраждає; 2) антропоцентризм призведе до того, що враховуватимуться інтереси лише нинішнього покоління, в жертву якому приноситимуться інтереси прийдешніх поколінь.
У спеціальній літературі небезпідставно система законодавства визначається єдністю об'єктивного і суб'єктивного. Об'єктивне - це суспільні відносини, які регулюються юридичними законами, а суб'єктивне - методи регулювання: імперативний, диспозитивний тощо. Оскільки природа має надзвичайну соціальну цінність, її захист повинен здійснюватися переважно імперативним методом, якому притаманний найбільш високий потенціал дієвості. Певну роль у захисті природи відіграє мета, яку переслідує юридичне законодавство екологічного змісту (дозволити, обмежити, заборонити відповідно до потреб природи).
Величезне значення має проблема співвідношення між системою екологічного права і системою екологічного законодавства. Екологічне право - це відображення прав природи, яких вона не може бути позбавлена з будь-якого приводу. Це її життєве право, від якого залежить і добробут людей. Екологічним законодавством слід вважати сукупність правил, вироблених і прийнятих з додержанням належної процедури відповідними компетентними органами. Екологічне право в основному дістає своє вираження в екологічному законодавстві. Однак воно може відображатись і в різних формах суспільної свідомості: в екологічних звичаях, моралі, соціальних уявленнях про природні об'єкти як про естетичні цінності тощо.
Якщо система екологічного законодавства - це категорія юридична, то система екологічного права - необхідна умова збереження та здорового розвитку природи, тобто це система належного буття останньої, категорія цілком природна. Проблема співвідношення між екологічним законодавством і екологічним правом має завжди вирішуватися на науковій основі. Йдеться про взаємодію різних галузей наукового знання - гуманітарного і природничого.
Система екологічного права визначається системою об'єктів природи, розвитком суспільства і рівнем навантаження на системи природи, а система екологічного законодавства - розвитком юридичної думки в її співвідношенні з розвитком суспільства. Остання система свідомо створюється людьми. Системи екологічного права і екологічного законодавства перебувають у постійному русі, зазнають змін, оскільки розвиток суспільства призводить до зростання антропогенного навантаження як на природу загалом, так і на окремі природні об'єкти.
Основоположним елементом системи екологічного права потрібно вважати її природний зміст. Таким елементом у системі екологічного законодавства є юридична норма. Ми виходимо з того, що системою екологічного законодавства необхідно вважати цілісність, яка складається з окремих законодавчих актів, що перебувають між собою у взаємодії. Як правило, екологічний закон діє не сам по собі, а у взаємовідносинах і на підставі інших законів, причому не лише екологічного змісту.
Основні принципи і завдання екологічного права
Для кожної галузі права, в тому числі й для екологічного, характерні свої принципи, на яких ґрунтується сукупність її правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує і загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів.
Екологічні відносини, які виникають з приводу належності природних об'єктів відповідним суб'єктам, використання та відтворення цих об'єктів, охорони навколишнього природного середовища, зумовлюють специфічність екологічного права, що є юридичною формою цих відносин. Ця специфічність визначається екологічними факторами, в основі яких лежать закони природи, ігнорувати які неприпустимо.
Доводиться констатувати, що в еколого-правовій науці не приділено достатньої уваги дослідженню принципів екологічного права. Однак оскільки останнім притаманні й загальні принципи права, доцільно звернутися до їх характеристики.
Разом з тим у загальній теорії права принципи останнього роз-криваються через такі категорії, як відправні засади, основні ідеї, провідні засади, наскрізні ідеї, панівні основи, які відбивають основні устої суспільного ладу, об'єктивно зумовлені існуючими екологічними відносинами. Слід зважати на те, що загальна теорія права по відношенню до галузевих юридичних дисциплін займає провідне становище, є узагальнюючою наукою, яка має спрямовуюче та методологічне значення. Вона становить теоретичну базу для розробки спеціальних проблем, що стоять перед галузевими правовими науками. Тому загальні принципи права повинні враховуватись останніми. При цьому найважливіші риси змісту права, як правило, формулюються юридичною наукою як його принципи. Значення принципів права допомагає його вивченню, орієнтує нормотворчу діяльність і враховується в процесі застосування права.
Важливим і проблемним є врахування принципів у процесі засто-сування права. Так, реалізація принципів може здійснюватися поряд з іншими нормами екологічного законодавства, що є загальноприйнятим і не потребує багато зусиль при застосуванні, а ось застосування принципів в аналогії права, тобто якщо екологічні відносини не врегульовані жодним нормативним актом, застосовуються загальні засади екологічного законодавства (принципи). На практиці це майже не реалізується, оскільки застосування аналогії права закріплено лише у теорії, а не на нормативному рівні, що і викликає невпевненість у практикуючих юристів, суддів. На практиці у випадках відсутності регулювання певних екологічних відносин, суду краще відмовити у задоволенні позову, посилаючись не відсутність відповідних нормативних актів, ніж застосувати аналогію права. На сьогоднішній день ця проблема вже вирішилась у цивільних відносинах, що закріплено у ст. 8 Цивільного кодексу України, але ж не всі екологічні відносини мають цивільний характер,
Loading...

 
 

Цікаве