WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Вода в атмосфері - Реферат

Вода в атмосфері - Реферат

мінімуми і два максимуми /о 9 годині і 22 годині/. Річний хід абсолютної вологості також паралельний річному ходу температури, найхолодніший місяць має найменшу, а найтепліший - найбільшу пружність водяної пари.
Географічний розподіл абсолютної вологості в основному пропорціональний розподілу температури. Біля екватора пружність водяної пари найбільша і становить 20...25 мб. Вона зменшується в тропічних поясах до 20 мб, у помірних - до 12 мб влітку і 6 мб взимку, в полярних областях - нижче за 2 мб. Зимою над холодними внутрішніми областями материків утворюються райони зниженої пружності, так в Центральній Якутії та в Антарктиді вона менша за 0,1 мб. Влітку областями пониженої пружності є пустелі. В мусонному кліматі абсолютна вологість найбільша влітку і найменша взимку./рис.11/.
Рис.11. Зональний розподіл тиску водяної пари (е, гПа) з географічною широтою /16/.
Відносна вологість має добовий і річний хід, протилежний ходу температури, оскільки при зниженні температури вона зростає. Добовий мінімум відносної вологості збігається з добовим максимумом температури після полудня, а максимум відносної вологості - з добовим мінімумом температури під час сходу Сонця. В горах і високих шарах атмосфери максимальна відносна вологість спостерігається вдень, а мінімальна - ранком.
Відносна вологість залишається високою протягом року в екваторіальних широтах /понад 85%/, атакож над Північним Льодовитим океаном, на півночі Атлантичного і Тихого океанів і біля Антарктиди, де абсолютна водогість незначна, але дуже низька температура повітря. В помірних широтах зимою над охолодженими материками відносна вологість дорівнює 75-80%, а влітку знижується до 60-70%. Цілий рік невелика відносна вологість спостерігається в субтропічних і тропічних пустелях /менш 50%/. Відносна вологість залежить і від абсолютної вологості, тому в мусонних областях Індії взимку відносна вологість знижена до 50%, а на початку літнього мусону збільшується до 80-85%./рис.12/.
Рис.12. Зональний розподіл відносної вологості з географічною широтою /16/.
З висотою вологість повітря зменшується. Половина водяної пари міститься в приземному шарі повітря до висоти 1,5 км.
3. Конденсація і сублімація
Конденсація - це перехід води з газоподібного стану в рідкий, а сублімація - це перехід води з газоподібного стану в твердий. Конденсація і сублімація протилежні випаровуванню. Необхідні умови конденсації: 1/ зниження температури повітря: 2/ наявність ядер конденсації /частинок, на яких можливе зсідання водяної пари/. Ядра конденсації - це дрібні аерозолі діаметром менше одного мікрона, на яких зсідає водяна пара у вигляді краплинок і утворює хмари й тумани. Найчастіше серед аерозолів трапляються сполуки хлору, сірки, азоту, вуглецю, натрію. Вони надходять до атмосфери з поверхні океанів і морів, суші, з промислових центрів з відходами, а також з Космосу. Кількість ядер в 1 кубічному см повітря біля земної поверхні тисячі і десятки тисяч, а в містах - мільйони.
Охолодження повітря відбувається при його піднятті та розширенні при вертикальній конвекції нагрітого від поверхні повітря, при піднятті на атмосферних фронтах, де зустрічаються теплі й холодні повітряні маси, при піднятті повітря вверх по схилах гір, при вихолоджуванні поверхні суші та льоду, при адвекції повітря на охолоджену місцевість.
Висота, на якій повітря охолоджується до точки роси. називається рівнем конденсації. В тундрі цей рівень розміщений на висоті кілька сотень метрів, а в пустелях - кілька кілометрів.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Астапенко П.Д. Вопросы о погоде. Л.: Гидрометеоиздат, 1982. - 240с.
2. Атлас облаков. - Л.: Гидрометеоиздат, 1957.
3. Багров Н.А., Кондратович К.В., Педь Д.А., Угрюмов А.И. Долгосрочные метеорологические прогнозы. Л.: Гидрометеоиздат, 1985. - 248 с.
4. Борисенков Е.П. Климат и деятельность человека. М.: Наука, 1982. - 132 с.
5. Будыко М.И. Климат в прошлом и будущем. - Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - 350 с.
6. Витвицкий Г.Н. Зональность климата Земли. М., 1980 Вайсберг Дж. Погода на Земле. М., 1980. 248 с.
7. Волошина А.П., Евневич Т.А., Земцова А.И. Руководство к лабораторним
8. Гончаренко С.У. Фізика Атмосфери. К., 1990. 124 с.
9. Дикий Л.А. Гидродинамическая устойчивость и динамика атмосферы. Л.: Гидрометеоиздат, 1987.
10. Динамика климата/ Под ред. С. Манабе. Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 574 с.
11. Динамика погоды/Под ред. С. Манабе. Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 418 с.
12. Долгосрочное и среднесрочное прогнозирование погоды. Проблемы перспективы/ Под ред. Д. Бариджера, Э. Челлсна. М.: Мир, 1987. 288с.
13. Дзердзеевский Б.Л. Общая циркуляция атмосферы и климат. М.: Наука, 1975. - 288 с.
14. Зверев А.С. Синоптическая метеорология и основы предвычисления погоды. Л:, Гидрометеоиздат, 1968, 774 с
15. Исследования генезиса климата. М.: Институт географии АН СССР, 1974. - 430 с.
16. Монин А.С. Введение в теорию климата. Л.: Гидрометеоиздат, 1982. - 248 с.
17. Погосян Х.П. Общая циркуляция атмосферы. Л., 1952
18. Рекомендации по описанию климата большого города. - Л.: Изд-во ГГО, 1979. - 1978. - 66 с.
19. Тверской П.Н. Курс метеорологии (физика атмосферы) Л, Гидрометеоиздат, 1962 700 с
20. Хргиан А.Х. Физика атмосферы. Том 1. Л.: Гидрометеоиздат, 1978. - 248 с.
21. Хргиан А.Х. Физика атмосферы. Том 2. Л.: Гидрометеоиздат, 1978. - 320 с.
22. Хромов С.П. Метеорология и климатология для географических факультетов. - Л.: Гидрометеоиздат, 1983. - 455 с.
Loading...

 
 

Цікаве