WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Вода в атмосфері - Реферат

Вода в атмосфері - Реферат


Реферат на тему:
Вода в атмосфері
План
1. Випаровування і випаровуваність
2. Абсолютна і відносна вологість
3. Конденсація і сублімація
Література
1. Випаровування і випаровуваність
Другим після теплообміну кліматотворним процесом є вологообіг, який складається з випаровування води з поверхні океанів і суші, її конденсації в атмосфері, випадання опадів на земну поверхню і стоку поверхневих і підземних вод суші. Випаровування це перехід води з рідкого стану в газоподібний. Сумарне випаровування складається з фізичного випаровування води з поверхні водойм і грунту та транспірації рослин. Водяна пара в результаті дифузії й вітру поширюється в атмосферному повітрі.
Випаровуваність, або випарність, - це максимально можливе при даній температурі випаровування, не обмежене запасом вологи. Фактичне випаровування залежить від температури повітря і води, швидкості вітру, атмосферного тиску, ступеня насичення повітря вологою, наявності вологи на поверхні, характеру земної поверхні та рослинного покриву. На океанах воно збігається з випарованістю і значно перевищує випаровування з суші, змінюючись від 600 мм за рік в середніх широтах до 2500...3000 мм за рік у тропіко-екваторіальних широтах. На суші в помірному поясі найбільше випаровування спостерігається в зоні мішаних лісів/500...600 мм/, воно зменшується до 100- 155 мм за рік у зоні тундри в зв'язку з пониженням температури повітря і до 200...100 мм в зонах пустель як помірного, так і тропічного поясів, внаслідок відсутності вологи.
Найбільше випаровування на суші характерне для вологих тропічних, субтропічних і екваторіальних лісів - до 800...1000 мм за рік. На екватоpi випаровування дорівнює випаровуваності /1000 мм за рік/, в тропічних пустелях випаровуваність становить 4000 мм. а в помірних - 2000 мм. а випаровування мізерне і можливе в основному тільки з поверхні невеликих водойм. На відміну від випаровування випаровуваність залежить від температури і насиченості повітря вологою, тому в полярних областях вона маленька /80...100 мм за рік/ і поступово збільшується на південь до 300...400 мм у лісовій зоні, до 1000 мм - у степах і 1500-2000 мм - у пустелях помірного поясу. В тропіках на західних узбережжях материків випаровуваність становить 600...700 мм за рік. а в пустелях понад 3000 мм. Біля екватора випаровуваність відносно невелика /700...1000 мм/, внаслідок високої вологості повітря. Вологий грунт, вкритий рослинністю, може випаровувати більше, ніж водна поверхня. оскільки до фізичного випаровування тут додається транспірація. В цілому за рік з земної поверхні випаровується в середньому 1000 мм вологи.
2. Абсолютна і відносна вологість
Вологість повітря залежить від кількості водяної пари. Майже вся водяна пара зосереджена в приземному шарі тропосфери до висоти 5000 м. Вміст водяної пари в повітрі називають вологістю повітря. Вона характеризується абсолютною вологістю, або пружністю водяної пари, відносною вологістю і дефіцитом вологості.
Рис. 10. Тиск насиченої водяної пари (Е, гПа) залежно від температури.
Абсолютна вологість - це щільність /густина/ водяної пари, тобто її маса в одиниці об'єму повітря, в грамах на 1 кубічний метр. Часто під абсолютною вологістю розуміють пружність водяної пари, яка пропорційна її щільності та температурі й виражається в таких самих одиницях, як і тиск. тобто в мілібарах /мб// або міліметрах ртутного стовпа /мм рт. ст./. Кількість водяної вари, яку може одержати повітря, залежить від його температури. /рис.10/. Коли температура знижується, повітря досягає стану насичення і при дальшому зниженні температури надлишок водяної пари починає конденсуватися. Розрізняють фактичну пружність і пружність насичення водяної пари /Е/. Пружність насичення - це максимально можлива за даної температури пружність водяної пари. Наприклад, при температурі 0°С вона дорівнює близько 6 мб, при температурі -20 °С - близько 1 мб. а при З0?С - близько 42 мб. Чим вища температура повітря, тим більший вміст водяної пари, тому при достатній кількості вологи на підстеляючій поверхні в теплому повітрі вдень пружність водяної пари більша, ніж у холодному.
Відносна вологість /r/ - це процентне відношення фактичної пружності водяної пари до пружності насичення за даної температури: r=/e:E/ 100 %.
Різницю між пружністю насичення і фактичною пружністю водяної пари називають дефіцитом вологості / d = Е-е/. З охолодженням повітря стає насиченим, тобто досягає точки роси, коли починається конденсація вологи. Точка роси - це температура, до якої треба охолодити повітря, щоб воно досягло насичення. При насиченні точка роси дорівнює фактичній температурі повітря.
Вологість повітря вимірюють за допомогою психрометра. Психрометром називають пару термометрів, у одного з яких /змоченого/ резервуар обв'язаний мокрою тканиною /батистом/. Для визначення основних характеристик вологості за показаннями сухого й змоченого термометрів є спеціальні психрометричні таблиці. Відносну вологість вимірюють ще за допомогою гігрометра, дія якого базується на тому, що знежирене волосся змінює свою довжину при змінах вологості. Самореєструючий прилад називають гігрографом.
Вологість повітря змінюється залежно від добового і річного ходу температури, а також за широтними зонами. Пружність водяної пари має простий добовий хід. паралельний добовому ходу температури і досягає максимуму після полудня. Але у сухих внутрішніх континентальних областях пружність водяної пари збільшується від сходу Сонця до 9 години ранку, після чого знижується до 15 годин і має таким чином два
Loading...

 
 

Цікаве