WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Право на одержання екологічної інформації. Механізм реалізації права на екологічну інформацію - Дипломна робота

Право на одержання екологічної інформації. Механізм реалізації права на екологічну інформацію - Дипломна робота

реалізується діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, що спрямована на забезпечення інформації про використання природних ресурсів, їх відтворення та охорону, охорону інших природних комплексів, охорону довкілля та забезпечення екологічної безпеки. За суб'єктним складом таке управління можна поділити відповідно на державне, самоврядне та громадське, а за функціями управління - на загальне та спеціальне.
З огляду на це, розглянемо органи, які спроможні забезпечити це право та їх повноваження у цій сфері.
2.1.1. Органи загального державного управління.
Відповідно до конституційних засад гарантом прав і свобод людини і громадянина, в тому числі і права на екологічну інформацію виступає Президент України. Як глава держави він забезпечує національну, в тому числі економічну, інформаційну та екологічну безпеку, очолює Раду національної безпеки і оборони України, звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє, в тому числі екологічне і зовнішнє становище України тощо. Бажано було б у проекті закону про екологічну інформацію конкретизувати таке звернення у формі Національної доповіді про екологічний стан у державі. Адже ще на Стокгольмській Конференції ООН з проблем оточуючого людину середовища 1972 р. рекомендовано було урядам держав-учасниць готувати щорічні національні доповіді з питань навколишнього середовища[42]. Інші міжнародні документи пропонують вдосконалювати поширення екологічної інформації як шляхом підготовки регулярних доповідей про стан навколишнього середовища, так і шляхом підготовки загальноєвропейських доповідей про стан довкілля[40].
Важливим органом при цьому доцільно назвати Раду національної безпеки та оборони України, яка діє відповідно до ст. 107 Конституції України та Тимчасового положення про неї [36]. Головним її завданням є комплексна оцінка та прогноз потенційних і реальних загроз державному, економічному, суспільному, оборонному, інформаційному, ядерному, екологічному та іншим видам і об'єктам безпеки України, забезпечення Президента, як глави держави та гаранта її безпеки максимально точною інформацією про ту чи іншу проблему в цій сфері. До складу Ради введено Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, а у складі її Секретаріату працюють фахівці в галузі інформації, ядерної безпеки, екології тощо[63]. Важливим засобом забезпечення права на екологічну інформацію можна назвати рішення Ради національної безпеки і оборони України, яке покладено в основу прийняття відповідного Указу Президента України[23].
Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади відповідно до ст. 113 Конституції України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, в тому числі і права на екологічну інформацію, забезпечує проведення політики у сферах охорони природи, екологічної безпеки і природокористування (ст. 116 Конституції України).
Основним заходом забезпечення права громадян на екологічну інформацію має стати розроблення і передача Верховній Раді проекту нормативного акту, який би встановлював правовий режим екологічної інформації. Це відповідало б вимогам ст. 34 Закону України "Про інформацію".
Уряд Автономної Республіки Крим відповідно до конституційних засад (статті 136, 138 Конституції) та повноважень, визначених Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 18 Закону) бере участь у забезпеченні прав і свобод громадян (в тому числі і права на екологічну інформацію), в розробці та реалізації екологічних програм, ініціюванні введення надзвичайного стану та встановленні зон надзвичайних екологічних ситуацій в республіці або в окремих її місцевостях, забезпечує систематичне та оперативне інформування населення, підприємств, установ та організацій про стан навколишнього природного середовища.
Місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян (в тому числі і права на екологічну інформацію) (ст. 119 Конституції України). Ці органи забезпечують інформування населення про стан довкілля та захворюваності населення. Відповідні повноваження делеговані головам та очолюваним ними виконавчим комітетам сільських, селищних і міських Рад[27], а саме: ведення державного земельного кадастру, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (в тому числі і законодавства про екологічну інформацію).
Важлива роль у координації діяльності органів центральної державної виконавчої влади належить Постійній урядовій Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій[14], а також Національній раді з питань безпечної життєдіяльності населення [28]. Основними завданнями цих органів у галузі екологічного інформування є оперативне вирішення питань, пов'язаних з реалізацією прав громадян України на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха, охорони життя на виробництві, оперативне інформування про попередження надзвичайних ситуацій, про результати ліквідації цих явищ і подій. Прикладом таких дій комісій є їх участь в ліквідації аварій, повеней, зсувів тощо.
2.1.2. Органи спеціальної компетенції в галузі забезпечення права на екологічну інформацію
Саме на ці органи покладається основне навантаження щодо організації виконання зобов'язань держави по забезпеченню практичного здійснення громадянами своїх прав і свобод.
Такі органи доцільно поділити на: 1) органи надвідомчого управління і контролю; 2) органи спеціального поресурсового управління; 3) органи спеціального функціонального управління; 4) органи спеціального галузевого управління.
Надвідомчий характер відповідних органів залежить від тих особливих повноважень, якими наділені такі органи, зокрема щодо здійснення комплексного управління у відповідній галузі, координації у цій сфері діяльності інших міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій.
Відповідно до правового становища та функціональних повноважень, визначених Законами України та положеннями про них, органами спеціального надвідомчого управління доцільно визначити: - Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України[33] та Міністерство охорони здоров'я України[12].
Так, Мінекобезпеки України, його органи на місцях покликані забезпечувати заінтересовані державні та громадські органи, підприємства, установи, організації та громадян інформацією про стан навколишнього природного середовища, випадки і причини його екстремального забруднення, рекомендаціями щодо заходів, спрямованих на зменшення його негативного впливу на природні об'єкти і здоров'я населення, про наслідки і результати цих явищ, екологічні прогнози, про притягнення винних до відповідальності (ст. 25 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"). Виконання міністерством такого функціонального обов'язку обумовлене додержанням міжнародного принципу, згідно з яким обов'язок

 
 

Цікаве

Загрузка...