WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Право на одержання екологічної інформації. Механізм реалізації права на екологічну інформацію - Дипломна робота

Право на одержання екологічної інформації. Механізм реалізації права на екологічну інформацію - Дипломна робота

професійна правосуб'єктність у цій галузі, наявність вини. Як правило, порушення виконання покладеного обов'язку повинно мати місце в процесі процедури еколого-інформаційного забезпечення.
За загальними положеннями трудового законодавства за порушення вимог дисципліни при здійсненні екологічного інформування до винних осіб можуть застосовуватись такі стягнення, як догана та звільнення. Крім цього, передбачається, що законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників інші дисциплінарні стягнення.
Дисциплінарні стягнення за вчинення проступку суб'єктами еколого-інформаційних відносин накладається органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цих осіб.
Отже, застосування дисциплінарної відповідальності було б ефективним засобом забезпечення екологічного інформування. Для цього доцільно передбачити в законодавстві положення, що дисциплінарна відповідальність в цій галузі настає за умови порушення порядку екологічного інформування та коли це передбачено відповідними статутами та положеннями.
Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі екологічного інформаційного забезпечення передбачається, зокрема, в ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". За загальними підходами та відповідно до чинного законодавства підставою для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності є адміністративне правопорушення в цій галузі.
Адміністративним правопорушенням в галузі екологічного інформаційного забезпечення доцільно визнати винну, протиправну дію або бездіяльність, яка посягає на встановлений порядок екологічного інформування або порушує при цьому екологічні права та інтереси людини, вимоги охорони та раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля, екологічної безпеки, та за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
Глава 7 КпАП України [4]. яка визначає склади адміністративних правопорушень в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури, має лише два склади, які можна віднести до правопорушень у галузі екологічного інформаційного забезпечення. Це зокрема ст.53-2 в частині притягнення службових осіб до адміністративної відповідальності за перекручення даних державного земельного кадастру і приховування інформації про наявність земель запасу або резервного фонду, а також ст.62 стосовно невиконання капітаном або іншими особами командного складу судна чи іншого плавучого засобу передбачених чинним законодавством обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, чи сумішами, які містять такі речовини понад установлених норм, внесення зазначеними особами до суднових документів неправильних записів про ці операції або незаконне відмовлення пред'явити такі документи службовим особам. Із змісту цих норм випливає, що ці порушення направлені на встановлений порядок передачі відповідних видів екологічної інформації та їх реєстрації і до забезпечення права громадян їх можна віднести опосередковано.
Лише склад правопорушення, визначений ст.156-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно порушень законодавства про захист прав споживачів в редакції Закону України від 23 січня 1997 р. вказує про можливість притягнення винних осіб у відмові у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної та достовірної інформації про товари (роботи, послуги), в тому я у числі й інформації про якість харчових продуктів та предметів побуту, до відповідальності.
З огляду на спеціальні види правопорушень, визначених ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до адміністративних правопорушень в галузі екологічного інформаційного забезпечення, на нашу думку, можна віднести: а) порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; б) відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення; в) приховування або фальсифікація відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення.
Певну кількість правопорушень в галузі екологічного інформаційного забезпечення можна віднести до адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління (Глава 15 КпАП України). Так, відмова підприємств, установ, організацій від передачі інформації про стан довкілля, якість продуктів харчування та предметів побуту Радам, спеціально уповноваженим на те державним органам у порядку, визначеномузаконодавством може передбачати застосування до посадових осіб штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Більший розмір штрафу може бути застосовано за фальсифікацію, або надання інформації про стан довкілля, що не відповідає дійсності, за утаювання, або навмисне приховування будь-якої інформації про стан довкілля.
Отже, основним видом адміністративних стягнень у галузі порушення екологічного інформаційного забезпечення має стати штраф, який в редакції ст.27 КпАП, зміненої Законом України "Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності у вигляді штрафу" від 7 лютого 1997р., визначається як грошове стягнення, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Розміри штрафів відповідно до цього Закону визначаються в кратності неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На наш погляд, з досягненням певного економічного потенціалу в нашій державі їх доцільно замінити сталими розмірами у певних сумах. В залежності від характеру скоєного правопорушення, його небезпеки, розміри штрафів, що можуть накладатися в адміністративному порядку за еколого-інформаційні правопорушення бажано встановити на рівні 200-500 гривен, з тим, щоб формувалися кошти для стимулювання осіб, які виявили правопорушення. Доцільно впровадження штрафних адміністративних санкцій у більших розмірах і щодо юридичних осіб.
До винних осіб можуть застосовуватися й інші види адміністративних стягнень, зокрема, попередження, виправні роботи, обмеження, зупинення, припинення діяльності чи експлуатації об'єктів.
Притягати до адміністративної відповідальності за цю категорію справ повинні, як правило, районні (міські) суди (судді). Найбільш ефективним способом будь-яких екологічних правопорушень є запровадження системи адміністративного судочинства У цій галузі, в тому числі запровадження єдиного узгодженого порядку судового розгляду справ про екологічні правопорушення, особливо пов'язаних з захистом рушених екологічних прав громадян.
Кримінальна відповідальність у галузі доступу до екологічної інформації передбачена ст. 238 Кримінального кодексу України. Вона передбачає відповідальність за приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення.
Об'єктом злочину є встановлений з метою забезпечення
Loading...

 
 

Цікаве