WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Право на одержання екологічної інформації. Механізм реалізації права на екологічну інформацію - Дипломна робота

Право на одержання екологічної інформації. Механізм реалізації права на екологічну інформацію - Дипломна робота

галузевою приналежністю та формами реалізації, гарантії правового статусу суб'єктів еколого-інформаційних відносин та інше.
3 урахуванням уже традиційного поділу гарантій на загальні та спеціальні, загальними гарантіями реалізації права громадян на екологічну інформацію доцільно визначити економічні, політичні, ідеологічні (загальносоціальні) гарантії, що створюють реальну обстановку для здійснення цього права та правових норм, які його закріплюють,[45, c. 20] а спеціальними - гарантії безпосередньої дії, суто гарантії, юридичні засоби, які забезпечують конкретні умови і порядок реалізації. (захисту) зазначеного права. Загальносоціальні гарантії врешті-решт визначають життєдіяльність юридичних гарантій, які не можуть бути вище соціальних передумов, бо право ніколи не може бути вище ніж економічний устрій і обумовлений ним культурний розвиток суспільства [61].
Економічні гарантії реалізації екологічних прав громадян, в тому числі і права на екологічну інформацію, в юридичній літературі поєднуються з як найшвидшим реформуванням економіки, з підвищенням життєвого рівня, з вирішенням питання права власності на природні ресурси, з підвищенням затрат держави на забезпечення екологічної безпеки [72, с. 24]. Так, соціально економічний зміст мають конституційні норми (ст. 13 ,14, 16), які закріплюють право власності Українського народу на всі природні ресурси в межах території України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, право приватної власності на землю, забезпечення екологічної безпеки на території України і підтримання екологічної рівноваги. При цьому важливою є теза про те, що власність зобов'язує, оскільки не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, а забезпечення екологічної безпеки є обов'язком держави.
Політичні гарантії реалізації права на екологічну інформацію відіграють важливу роль при саморегулюванні власної поведінки суб'єктів еколого-інформаційних відносин. Свобода слова і думки, вільне вираження своєї думки і переконань; свобода об'єднань у політичні і громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення різних (в тому числі і екологічних) інтересів; участь в управлінні державними справами, у всеукраїнських та місцевих референдумах; право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, збиратися на збори, мітинги, походи і демонстрації (в тому числі і екологічного спрямування), закріплені у відповідних статтях Конституції (статті 34,36,38,39) та деталізуються у екологічному законодавстві (ст.9 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").[60, с. 45]
Ідеологічні гарантії реалізації права на екологічну інформацію пов'язані з відродженням та зростанням духовного і культурного рівня народу, підвищенням освіти, правової свідомості. Саме падіння екологічної культури, духовності, моралі, відсутність екологічних знань, усвідомлення глобальності екологічних проблем називається в літературі основною причиною екологічної кризи в державі [47].
Підвищення ролі загальних гарантій права громадян на екологічну інформацію сприятиме подоланню екологічної кризи в державі, але за умови, якщо вони будуть активно вплетені в юридичний механізм забезпечення Цього права.
З огляду на спеціальні гарантії реалізації права на екологічну інформацію, то їх теж доцільно поділяти на загально-юридичні та спеціально-юридичні. Так, загально-юридичними гарантіями, на нашу думку, можуть бути названі всі гарантуючі засоби, визначені Конституцією, які можуть бути віднесені до реалізації будь-якого іншого конституційного права. Це, зокрема: й держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають всі, закріплені Конституцією права і свободи людини та їх гарантії. Держава відповідає пере; людиною за свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є ї головним обов'язком (ст. 3 Конституції України);
поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову, органи яки: здійснюють свої повноваження виключно у межах, визначених Конституцією України (ст.6 Конституції України);
принципи верховенства права і визнання норм Конституції нормами прямої дії
гарантування звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людин безпосередньо на підставі Конституції України;
гарантоване право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службовим осіб; право звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Раді України з прав людини; право після використання всіх національних засобів правового захисту, звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідник міжнародних судових установ чи до відповідних міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна; право будь-якими не забороненими засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст.5 Конституції України);
парламентська законодавча діяльність стосовно прийняття законів про права свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина (п.1ст.92 Конституції України);
Президент України як гарант прав і свобод людини і громадянина (ст.102 Конституції України);
Кабінет Міністрів України як основний орган, який вживає заходів щодо забезпеченняправ і свобод людини і громадянина (п.2 ст.116 Конституції України);
місцеві державні адміністрації, які на відповідній території забезпечують додержання прав і свобод громадян (п.2 ст.119 Конституції України);
прокуратура України, на яку покладається представництво інтересів громадянина в суді у випадках, визначених законом (п.2 ст.121 Конституції України);
здійснення правосуддя в Україні виключно судами (ст.124 Конституції України);
інші гарантії, наприклад, обов'язок держави захищати права споживачів та здійснювати контроль за якістю і безпечністю продукції, усіх видів послуг і робіт, сприяти діяльності громадських організацій споживачів (ст.42 Конституції України).
Основна роль в системі гарантій реалізації права на екологічну інформацію належить спеціально-юридичним гарантіям[68, c. 10]. В основу класифікації таких гарантій можна покласти будь-який критерій, наприклад, форми юридичного закріплення; об'єкт гарантування; сфера суспільних відносин, на яку вони розповсюджуються; належність до суб'єктів права; форми реалізації права; функціональне спрямування тощо.[59, с. 50]
Саме такий підхід дозволить виявити найбільш сприятливі умови та засоби для реалізації конкретного суб'єктивного права, способів його забезпечення, стадій реалізації.
Так, за формою юридичного закріплення гарантії реалізації права на екологічну інформацію виступають правовими нормами, де це право проголошене, конкретизується, де оформлюються організаційно-правові заходи його реалізації. За галузевою приналежністю такі норми містяться в конституційному та екологічному законодавстві, в законодавстві про охорону здоров'я, про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, про захист прав споживачів та ін. Такі норми, як вже зазначалося, можуть
Loading...

 
 

Цікаве