WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Сучасна екологічна ситуація в Івано-Франківській області (пошукова робота) - Реферат

Сучасна екологічна ситуація в Івано-Франківській області (пошукова робота) - Реферат

млрд.м3, у маловодні роки - 1,9 млрд.м3. Прогнозні запаси підземних вод
- 376 млн. м3, прогнозні експлуатаційні - 79,0 млн. м3.
За останні 10 років (1990-1999 рр.) використання води зменшилось у 2,5 рази за рахунок зменшення використання води у промисловості і сільському господарстві. Використання води в народному господарстві за 1999 рік складає 121,3 млн. м3, в тому числі 16,5 млн. м3 з підземних водоносних горизонтів. Найбільшим водоспоживачем є промисловість, на долю якої припадає 53,54 млн. м3 води або 44% від загального водоспоживання, у житлово-комунальному господарстві використано 44,52 млн. м3 води, в інших галузях народного господарства - 23,24 млн. м3 води.
Порівняно з 1998 роком водоспоживання зменшилось на 11,6 млн. м
у промисловості та на 3,6 млн. м3 в житлово-комунальному господарстві. Відповідно зменшилось скидання стічних вод у водойми (рис. 7.5).
Загальна кількість стічних вод, які скидаються у водні об'єкти області складає 116,8 млн. м3, з яких недостатньо очищених 68,2 млн. м3 і 4,9 млн. м3
- без очистки.
Із забрудненими стічними водами у водойми області ще скидаються 1,25 тис. тонн органічних забруднень по БСК, 72,16 тис. тонн солей, 4,1 тонн нафтопродуктів та ін. речовин.
Динаміка використання водних ресурсів та скиду стічних вод приведена в таблицях 7.4 - 7.9.
Всіма водокористувачами області, які скидають у водойми стічні води, розроблені заходи по охороні і раціональному використанню водних ресурсів. Із запланованих заходів по охороні і раціональному використанню водних ресурсів на основних екологічно-небезпечних підприємствах області виконано:
- впровадження раціональних норм водоспоживання, засобівобліку і
контролю за споживанням води;
- впровадження водоощадливих технологій, зменшення водоємкості виробництв у промисловості, аграрному секторі, на комунальні потреби;
- здійснення на водозборах рік заходів (грунтоводоохоронні інженерно-біологічні комплекси), спрямованих на усунення природно-антропогенних чинників шкідливої дії води (ерозія, затоплення, руйнування берегів рік);
- здійснення заходів щодо зменшення негативних наслідків під час пропуску паводкових вод.
7.3. Земельні ресурси
Земельні ресурси - сукупні ресурси земельної території як просторового базису господарської діяльності людей, засобу виробництва та її біологічної продуктивності були і залишаються одним із найважливіших видів ресурсів області. Земля з її ґрунтовим покривом (продукуючим шаром поверхні землі, який забезпечує функціонування біосфери) є первинним фактором виробництва, фундаментом економіки. Частка земельних ресурсів у складі продуктивних сил області становить 50 - 60 відсотків (в Україні понад 40 %).
Земельний фонд області (табл.7.17, 7.18) складається із земель, що мають різноманітне функціональне використання. Загальна площа станом на 1.01.2000 р. 1392,7 тис. га, із них сільськогосподарських угідь 636,8 тис. га (45,7 % території області), у тому числі ріллі - 408,5, багаторічних насаджень - 16,1, сіножатей і пасовищ - 210,7 тис. га, лісів і інших лісовкритих площ в області - 634,5 тис. га.
Сільськогосподарська освоєнність земель становить 45,7%, розораність сільськогосподарських угідь - 64,1%. Висока розораність є наслідком екстенсивного використання земель, при якому підвищення родючості ґрунтів підмінялось розширенням посівних площ, для чого в ріллю часто залучались обмежено придатні землі, придорожні смуги, землі прибережних захисних смуг малих річок та водойм.
Найбільш разораними є землі у Городенківському (68%), Снятинському (64%), Рогатинському (54%), Тлумацькому (55%) і Галицькому (52%) районах.
Втрати земельних ресурсів (табл. 7.19-7.20) пов'язані з відведенням земель для несільськогосподарських потреб - під житлове, промислове та інше будівництво. За період 1995 - 1999 рр. площа забудованих земель зросла на
2,1 тис. га (за 1999 р. на 1,2 тис. га).
В області серед сільськогосподарських угідь обліковано 418,6 тис. га кислих, 26,2 тис. га заболочених, 10,9 тис. га кам'янистих, 138,7 тис. га підданих водній ерозії.
До першого класу небезпеки відноситься гексахлорбензол -утворюється при виробництві чотирихлористого вуглецю і поліхлоретилену на ВАТ "Оріана".
Відпрацьовані люмінесцентні лампи, які теж є відходами першого класу небезпеки, накопичені в кількості 76322 шт. Найбільше їх на Долинській бавовнопрядильній фабриці (18135 шт.), ВАТ "Оріана" (28558 шт.).
До другого класу небезпеки відносяться непридатні та заборонені для використання засоби захисту рослин в кількості 69.3 т.
Третій клас небезпеки, в основному, представлений відходами ВАТ "Оріана" - шлам електролізерів і хлораторів, відпрацьований електроліт кусковий, лом вогнетривкий та ін.
Осади від нейтралізації гальванічних шламів 16 підприємств області зберігаються на підприємствах-виробниках відходів у кількості 1568.7 т, з них на ВАТ "Коломиясільмаш" 1090 т.
До четвертого класу небезпеки відноситься 98 % відходів. В основному це золошлакові відходи Бурштинської ТЕС (26.6 млн. т) і Калуської ТЕЦ (2.2 млн. т), відходи калійно-магнієвого виробництва ВАТ "Оріана" (гіпс, галіти, мул промитий - 14.1 млн. т).
Частина золошлакових відходів (74.7 тис. т) використовується для виготовлення будматеріалів. Тверді побутові відходи (0.92 млн. т), які віднесені до 4-го класу небезпеки, накопичуються на полігонах.
7.6. Рослинний світ
Ландшафтні та грунтово-кліматичні умови, геологічна будова та інші природні фактори Івано-Франківщини зумовили різноманітність та багатство рослинного світу. В минулому панівним типом рослинності в області були ліси. Тепер вони займають 45,6% території, причому зосереджені, головним чином, у гірській частині.
На рівнині та в передгір'ях Карпат (до 500 м н.р.м.) переважають дубові та дубово-грабові ліси з участю бука, явора, горобини, береста тощо. Проте лісів тут залишилось мало, оскільки великі площі розорані, або зайняті післялісовими луками.
Нижній гірській пояс Карпат (500 - 700 м н.р.м.) представлений буковими, смереково-ялицево-буковими лісами, у трав'яному покриві яких переважають середньоєвропейські неморальні види. У верхньому гірському лісовому поясі (700 - 1300 (1600) м н.р.м.) поширені шпилькові ліси, переважно із смереки і післялісові луки (білоусникові, щучникові, кострицеві). З трав'янистих рослин в лісах переважають бореальні види (кислиця звичайна, чорниця, брусниця, зелені мохи), монтанні (підбільник альпійський, сольданелла угорська, куничник волохатий та інші). В Горганах зрідка зустрічаються ліси з участю реліктового виду - сосни кедрової європейської, занесеної до Червоної книги України.
Loading...

 
 

Цікаве