WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Сучасна екологічна ситуація в Івано-Франківській області (пошукова робота) - Реферат

Сучасна екологічна ситуація в Івано-Франківській області (пошукова робота) - Реферат

економічному відношенні менш вигідне, тому що природоохоронні заходи вимагають додаткових затрат. У зв'язку з цим нинішнє виробництво в цілому залишається дуже недосконалим з екологічних позицій і перебудовує ландшафти з великими огріхами і негативними наслідками.
23. Не тільки спеціалісти, але і широкі кола громадськості усвідомили
той факт, що споживацьке ставлення до природних ресурсів - вже пройдений етап і людина повинна усвідомити своє місце і роль у розв'язанні широкого колапроблем, зв'язаних з оточуючим середовищем. Дуже образно сказав про цей етап відомий американський математик Н.Вінер: "Ми настільки радикально змінили природне середовище, що тепер, для того, щоб існувати в цьому середовищі, повинні змінити самих себе". У науковому плані сформульована Вінером позиція трактується як проблема раціонального природокористування.
24. Ступінь впливу людини на оточуюче середовище значною мірою залежить від культури природокористування. Ми неодноразово були свідками бездумного, варварського ставлення до природи. У книзі "Созерцание труда" В.Солоухін з цього приводу пише: "Якщо б які-небудь всесвітні диверсанти були прислані на Землю, щоб знищити все живе і перетворити її в мертвий камінь, якщо б вони старанно розробили цю свою операцію, вони не змогли б діяти більш підступно, ніж діємо ми, люди, вважаючи себе друзями природи".
25. Таким чином взаємовідносини людини і природи є актом культури, що виражається перш за все в соціально-культурному результаті освоєння природних багатств - ресурсів економічного розвитку людства. А це означає, що в процесі експлуатації природних ресурсів повинні створюватись нові соціально-культурні і природно-естетичні цінності. Така єдність процесу перетворення природи за принципом "беру і даю", а не тільки "беру", є характерною особливістю саме людяних взаємовідносин з природою, її культурного перетворення, в якому одержання благ відбувається поряд із створенням нових цінностей у природі.
26. Сучасні агроландшафти - наочне свідчення воістину геологічних
масштабів виробничої діяльності людини. Однак при оцінці
сільськогосподарської діяльності людини мимоволі створюється враження,
що сучасна людина в своїх нових за масштабом взаємовідносинах з
природою виявилась далеко від цілей культурного перетворення природи.
Розвиток ерозійних процесів, зменшення гумусу в ґрунтах і, як наслідок,
зниження їх природної родючості, порушення гідрологічного режиму,
замулення і забруднення рік (особливо малих) і водойм - закономірний
результат порушення єдності цього процесу.
27. Ми не маємо нині права допустити такого ставлення до природи, щоб одні намагалися взяти у неї якомога більше, інші - її охороняли. Саме тепер ми можемо і повинні збагнути, чому одвічно вчились люди у взаємовідносинах з природою. І якщо в процесі освоєння територій будемо забезпечувати умови для збереження навколишнього середовища, то це буде найкращим показником того, що в нашій діяльності по використанню природних багатств відбувається її культурне перетворення, в процесі якого створюється рукотворна природна краса, що стає з часом пам'ятником людської культури, яка входить в поняття Батьківщини.
28. Не техніка, а безкультурність винна в тому, що природні ландшафти в процесі їх господарського освоєння перетворились у такі, які тепер необхідно виправляти. Однак відновити все навряд чи можливо. Треба з самого початку знайти такий підхід до землі, який завжди уособлював саме існування людини на планеті. Безумовно, такий підхід вимагає якісно нового стилю мислення.
29. Люди, які багато віків жили в природному середовищі, злились з природою, розуміли те, до чого ми, проживаючи в штучно створеному середовищі, ще не прийшли: природу неможливо перетворити відповідно до наших потреб, їх слід привести у відповідність з природою.
30. Пізнавати природу, її закони, згідно з якими вона, а отже, і ми розвиваємося, щоб випадково в гордині своїй або неосвіченості не вибрати хибний шлях, - завдання, яке стоїть перед людиною. Живучи у великих містах, ми втратили багато переваг природного життя, і тепер розумом повинні доходити до того, до чого людина, що трудиться на землі, доходить душею.
3. СУЧАСНА ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ
Івано-Франківська область відзначається насиченістю ресурсоємними та екологічно небезпечними виробництвами, високим відсотком розораності та еродованості ґрунтів, порушеною структурою лісів, екзогенними геологічними процесами, рядом інших екологічних проблем.
До територій з найбільш складною екологічною ситуацією належать: Галицький район, де функціонує велетень енергетики Бурштинська ТЕС, Калуський - з хімічним гігантом ВАТ "Оріана", Надвірнянський - з нафтопереробним заводом ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття".
Складною екологічною ситуацією характеризується також Тисменицький район, де зосереджені промислові вузли обласного центру.
Кризовими зонами можна вважати території радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС у Снятинському та Верховинському районах.
Несприятлива ситуація складається на ділянках рік Бистриця нижче м. Івано-Франківська, р. Прут - нижче м. Коломиї внаслідок забруднення їх стічними водами, які скидають ДК "Екотехпром" і Коломийське ВУВКГ, р. Дністер після скидання стічних вод найбільших промислових підприємств - ВАТ "Оріана", ВАТ фірма "Барва".
Підземні води, які є основним джерелом водопостачання в сільській місцевості, не завжди відповідають вимогам, що пред'являються до питної води в зв'язку з підвищеним вмістом в них біогенних сполук (азоту, фосфору, нітратів). Це низинні сільськогосподарські райони -Городенківський, Снятинський, Тлумацький.
Значної шкоди населеним пунктам, сільськогосподарським угіддям, господарським об'єктам завдають повені, підтоплення, водна ерозія, розмивання (руйнування) берегів річок. Особливою руйнівною силою відзначаються паводки у. басейнах гірських рік (Прут, Черемош, Бистриця Надвірнянська і Солотвинська, Свіча, Лімниця).
Вдвоє перевищує екологічно допустиму межу сільськогосподарська освоєність територій. На рівнині вона сягає 80 відсотків (Снятинський, Городенківський, Тлумацький райони). Площа еродованих сільськогосподарських угідь складає 138,7 тис. га (30% загальної площі), з них 98,4 тис. га на ріллі.
Гірська і передгірська частина області, особливо територія, що підпорядкована Яремчанській міській раді, а також Снятинського,
Косівського, Верховинського, Надвірнянського і Коломийського районів зазнає значних збитків від широкого розвитку екзогенних геологічних процесів (ЕГП) - зсувів, сельових явищ та бокової ерозії річок. Розвиток цих процесів обумовлюється геолого-геоморфологічними особливостями регіону, а саме - наявністю

 
 

Цікаве

Загрузка...