WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологія та буття - Реферат

Екологія та буття - Реферат

відповідною інформацією, що має сприяти оптимізації середовища проживання людини й гармонізації її зв'язків з довкіллям. Отже, екологія -це наука про найбільш загальні закони й закономірності взаємодії живих організмів та їх угрупувань між собою та з довкіллям. Це також наука про зв'язки в надорганізмових живих системах, структуру і функціонування цих систем.
Існує думка, що утворення під час "великого вибуху" із кварків речовинної основи Всесвіту - елементарних часток, відповідно до принципу глобального еволюціонізму та теорії самоорганізації, запрограмувало виникнення Життя (живих систем) у ньому, а виникнення виду Homo sapiens L. (людина розумна) започаткувало знищення цього Життя. Бо саме завдяки розуму людина може доцільно втручатися в процеси саморегуляції біосфери. Людині властиво діяти. Діяльність - специфічна форма активності, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні у своїх інтересах довкілля. А тому лише вона серед всіх біологічних видів здатна до знищення природного середовища свого існування, тим самим до самознищення. Це добре розуміли видатні мислителі минулого. Так ще 1820 року великий французький натураліст Ж. Б. Ламарк писав: "Можна напевно сказати, призначення людини немов би полягає в тому, щоби знищити свій рід, попередньо зробивши земну кулю непридатною до життя". (На жаль, такий прогноз науково обґрунтований).
Дійсно, за всю історію людства людина ще не зробила жодного винаходу, який би не завдав їй шкоди. Кожне втручання в природу спочатку дає те, на що розраховували люди. Але потім виявляються наслідки, неочікувані і непередбачувані. Хіба людина винайшла автомобіль для того, щоби загинути під його колесами, або задихнутися від вихлопних газів? Звичайно, ні. Відомий герой творів Ільфа і Петрова Остап Бендер стверджував, що автомобіль не розкіш, а засіб пересування. Та нині кількість смертей від дорожньо-транспортних пригод (близько 1 млн. на рік та ще 20 млн. травмованих) наближається як до такої від серцево-судинних захворювань. А "внесок" автомобільного транспорту в забруднення атмосфери становить близько 80%. При чому, експерти ВООЗ вважають, що вихлопні гази автомобілів - причина 70% захворювань у дітей і 60% - у дорослих.
Кажуть, що планета Земля потерпає від людини, як яблуко від черв'яка. Але черв'як перетворюється на метелика й покидає яблуко. Люди ж Землю в найближчому майбутньому не покинуть. Функціонування їх на Землі можна порівняти хіба що із життєдіяльністю ракової пухлини в живому організмі.
Та чи дійсно закономірний етап розвитку інтелекту - самознищення? Чи приречені ми?
Щоб відповісти на це запитання, треба знати, що таке Життя, або бодай чим відрізняється "живе" від "неживого", точніше - живі системи від неживих. Та мабуть жоден з біологів не зможе дати точно наукове визначення поняття "життя". З упевненістю можна тільки стверджувати, що "живе" від "неживого" відрізняється своєю смертністю (живе тільки те, що може померти) та, що Життя, як якісно нове явище на Землі, виникло на клітинному рівні організації матерії. Тобто, що клітина - це елементарна (найменша) жива система (одноклітинний організм). Разом із тим із клітин складаються, розвиваються з однієї клітини, усі живі організми, як рослинні так і тваринні. Крім клітин, живими системами є організми (індивідууми), види, екосистеми та глобальна екосистема - Біосфера. При чому, клітина - найменша, елементарна, жива система, а біосфера - найбільша. Живі системи - це відкриті системи, тобто здатні до обміну з довкіллям (зовнішнім середовищем) речовиною та енергією, а можливо й інформацією. Живим системам притаманний гомеостаз - динамічна сталість внутрішнього середовища.
Що "мінімально" повинна мати клітина для того, щоб бути живою системою? Апарат для фіксації і перетворення енергії, апарат для авторепродукції і авто-репарації та систему мембран, які організують перші два апарати та обмін між клітиною і довкіллям (зовнішнім середовищем). У вірусів відсутній апарат для фіксації й перетворення енергії, з апарату авторепродукції наявний тільки генетичний код. Тому віруси не здатні до самостійного існування, так що говорити про них як "доклітинні форми життя" навряд чи правильно.
У хімічному плані всі живі системи складаються із однакових елементів, придатних для побудови живого; з одних і тих самих класів органічних речовин: білків, жирів, вуглеводнів та нуклеїнових кислот, а також води і розчинених у ній солей. Саме придатних. Бо з більше ніж 100 відомих хімічних елементів основу всього живого становлять 4: водень, кисень, вуглець і азот. Їх загальна частка в живих організмах - близько 97,4%. Ще 12 елементів дають приблизно 1,6% маси живого. На решту таблиці Менделєєва припадає тільки 1% [5].
Власне хімічні сполуки (сьогодні їх відомо близько 8 млн.) представлені теж диспропорційно: 96% з них - органічні сполуки, компонентами яких є ті самі 4-18 елементів. З інших елементів Природа створила не більше 300 тис. неорганічних сполук. Таку разючу невідповідність не можна пояснити різною кількістю й поширенням хімічних елементів на Землі, або навіть у Космосі. Цілком очевидно, що має місце відбір для побудови "живого" тих хімічних елементів та сполук, властивості яких (міцність, енергоємність їх хімічних зв'язків, легкість у перерозподілі тощо) "дають перевагу" при переході до більш високого рівня складності й упорядкованості речовини. Такий же механізм добору спостерігається і на наступному щаблі еволюції: із 100 відомих амінокислот для побудови білкових молекул живі організми використовують лише 20.
Все живе має універсальний генетичний код для авторепродукції та авторепарації; унікальний механізм сприймання інформації із зовнішнього та внутрішнього середовища за допомогою білків-рецепторів. Існує тільки чотири способи фіксації і перетворення енергії: фотосинтез у автотрофів; гліколіз, дихання і пентозофосфатний шлях окислення субстратів у гетеротрофів.
А тому ще великий Ньютон зауважив, що Natura - simplicis est (природа проста), і opus magnus (велике творіння) Природи - це тема з варіаціями. А лауреат Нобелівської премії 1937 року в галузі біохімії Сент Дьорді зазначив, що дуже мало Природа відібрала принципів для побудови живого і звернув увагу на те, що нема принципової різниці "між королями і капустою".
Дійсно, немає принципової різниці між живими системами, незалежно від того, чи це клітина, організм, вид чи найбільша із екосистем біосфера. Всі живі системи - це відкриті системи, яким притаманний гомеостаз. Всі вони здатні до самовідтворення, самовідновлення, самовдосконалення й саморегуляції. Але є одна жива система Homo sapiens, яка наділена розумом, а тому може доцільно втручатись у життя біосфери. Це втручання веде до втрати кількості її складових, до порушення процесів самовідтворення, самовідновлення, самовдосконалення та саморегуляції. Бо для того,
Loading...

 
 

Цікаве