WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологія та буття - Реферат

Екологія та буття - Реферат


Реферат на тему:
Екологія та буття
?
Наприкінці XX століття слово "екологія" стало чи не найпопулярнішим. Відомий російський письменник В. Распутін у нарисі "Присмерк людей" зазначає: "Екологія стала найгучнішим словом на Землі, голоснішим за війни і стихії, воно наближається до перших слів тих, хто починає говорити, й до останніх слів тих, хто вмирає. Це слово запропонувало собі заміну - виживання". Разом з тим, за кількістю неправильного, недоречного вживання, його, мабуть, можна занести до Книги рекордів Гіннеса. Проте заклики журналістів, владців "боротись за екологію" або навіть "боротись з екологією (незадовільною)" свідчить, що ті, хто вживає ці словосполучення, не усвідомлюють, що екологія - це наука.
Досвід доводить: що менш обізнаною з питань екології є людина і що вищу посаду вона обіймає, то більшої шкоди вона може завдати суспільству і Державі. А тому екологічне виховання, екологічна освіта і просвіта мають бути пріоритетними в країні. Треба залучити найкращих фахівців - педагогів, екологів та психологів до складання програм з екологічного виховання в дитячих садочках. Програми мають вміщувати і сучасні комп'ютерні технології, наприклад, ігри. У старших класах загальноосвітньої школи слід запровадити обов'язкове викладання предмету "Основи екології", а у всіх вищих навчальних закладах - "Загальна екологія". Варто було б законодавчо зобов'язати всіх, хто претендує на найвищі державні посади, посади голів обласних та районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування складати іспит з екології. Треба б складати його і всім підприємцям. І це не буде порушенням прав людини! Навпаки, згадане треба розцінювати як один із механізмів захисту конституційного права кожного громадянина на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50 Конституції України) [1]. Для реалізації цього права потрібно знати не тільки прикладні аспекти екології, її созологічну складову, а й теоретичні основи, що базуються на чотирьох принципах: глобального еволюціонізму, самоорганізації, системності та історичності. Суть цих принципів наступна.
До середини минулого століття панувала думка, що матерія вічна і безкінечна і Всесвіт являє собою замкнуту систему. У другій половині ХХ століття в природознавстві ствердилась теорія Великого Вибуху. За цією теорією, у далекому минулому Всесвіт був стиснутий до невеличкого об'єму. Температура і тиск в цьому згустку неструктурованої матерії були надзвичайно високими - 1027 К та 1023 кГ/м2 відповідно. Двадцять мільярдів років тому внутрішні процеси, які відбувалися в цьому згустку матерії, призвели до його вибуху, який став початком народження Всесвіту. Вже через 3 хвилини після Великого Вибуху утворилася речовинна основа Всесвіту - перші структури: фотони, нейтрино та антинейтрино з домішкою ядер водню і гелію та електронів. Через декілька тисяч років з'явились атоми легких елементів; 19-17 млрд років тому утворились різномасштабні галактики; 15 млрд років тому з'явились зірки першого покоління та атоми важких елементів; 5 млрд років тому народилось Сонце; 4,6 млрд - Земля; 450 млн років тому - з'явилися рослини; 150 млн. - ссавці; 2 млн років тому розпочався антропогенез.
Отже, Всесвіт мав початок і еволюціонує в часі. Принцип глобального еволюціонізму стверджує, що матерія, Всесвіт не може існувати поза розвитком (од-нонаправленим (векторним) незворотним процесом самоорганізації й самовдосконалення.
Постулат про здатність матерії до саморозвитку у філософію було впроваджено досить давно. А його необхідність у фундаментальних природничих науках (фізика та хімія) усвідомлюється тільки в наш час. На цій хвилі виникла синергетика - теорія самоорганізації. Синергетика претендує на відкриття універсального механізму, за допомогою якого здійснюється самоорганізація як у живій, так і в неживій природі. При цьому самоорганізацію розуміють як спонтанний перехід відкритої неврівноваженої системи від менш складних і невпорядкованих форм організації до більш складних і впорядкованих.
Системний метод вивчення структури Всесвіту передбачає, що будь-який об'єкт матеріального світу, крім елементарних часток, є системою, що складається із окремих елементів і являє собою цілісність. Тобто, система - це сукупність елементів і зв'язків між ними. Елемент у рамках системи неділимий, але поза системою сам може бути такою. Зв'язки між елементами в системі визначають її структуру. Зв'язки бувають горизонтальні - координаційні, корелятивні та вертикальні - субординаційні, ієрархічні. Кожна система цілісна. Це означає, що всі її складові утворюють унікальне ціле, що має нові властивості, тобто система характеризується емерджентністю - появою властивостей, яких не було та і не могло бути в її складових [4].
Наприклад, молекула води, як система, складається із двох атомів водню та одного атому кисню. Водень - газ, що горить; кисень - газ, що підтримує горіння, а вода - рідина, що гасить вогонь.
Властивості елементарних частинок, що не є системами, залежать від їх маси, заряду, швидкості руху, спіну тощо і є константами. Властивості ж будь-якої системи залежать від природи елементів, що її складають, їх кількості та взаємодії, взаємовідносин, між ними в часі та просторі. Від різноманіття складових залежить стійкість системи. (Тому треба берегти біологічне розмаїття). Щодо значення взаємовідносин, досить порівняти властивості натовпу із 1000 людей і полку солдат, що теж складається із такої же кількості.
Що стосується принципу історичності, то він передбачає незавершеність будь-якої наукової картини світу.
Дослівний переклад слова "екологія" - "наука про дім". Від грецьких "ойкос" - дім, житло, домівка та "логос" - наука, система знань. Наука обов'язково повинна мати об'єкт, предмет та методи дослідження, а також цілі й завдання. Так от, об'єктом дослідження екології як науки є, насамперед, живі організми (живі системи). Тож правильніше було б перекласти, не дослівно, а за змістом, що екологія - це наука про живі організми "у себе вдома", "у своїй домівці". При цьому треба розуміти, що для живих організмів "домівкою" є все, що їх оточує, тобто довкілля або середовище проживання. (Воно спільне для всіх живих елементів екосистеми, на відміну від зовнішнього середовища, що є індивідуальним для кожного організму). Слід наголосити, що екологія не вивчає окремо живі організми та довкілля. Об'єктом вивчення екології є система "живі організми - довкілля", а предметом - взаємовідносини живих організмів між собою та з довкіллям (основні закони та закономірності існування системи "живі організми - довкілля"); мета - оптимізація цих взаємовідносин; одне із завдань екології (в тім як і будь-якої іншої науки), - забезпечити суспільство (в широкому розумінні цього слова - від кожного громадянина і громадської організації до законодавців і керівників всіх рангів)
Loading...

 
 

Цікаве