WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічне виховання дітей дошкільного віку - Курсова робота

Екологічне виховання дітей дошкільного віку - Курсова робота

пізнання дійсності. Тим самим ймовірність привласнення "чужого" досвіду з вуст дорослих зводиться до мінімуму. Дитина вчиться самостійно набувати знання, мислити, узагальнювати, робити висновки. Отже, правильно поводитися в світі природи:
o визначати природний, об'єктивно існуючий зв'язок між неживим і живим, який можна виявити через систему певних дослідницьких дій, шляхом застосування конкретних прийомів, як самостійно, так і з ініці-ативи вихователя;
o сприяти прилученню дітей до пошуково-дослідної діяльності з широким колом об'єктів і явищ природи, стимулювати прийоми самонавчання через "відкриття" в світі природи, поглиблювати процеси сприйняття, розумові операції, аналітико-синтетичну діяльність в цілому.
За умови, коли вихователь визначається на користь спостереження і включає його в структуру заняття, важливо спиратися на особливості групи, інтереси й побажання дітей. Потім визначають, який з варіантів спостереження варто обрати. Кожен з них по-своєму важливий у процесі екологічного виховання:
o спостереження за схемою, запропонованою вихователем;
o спостереження за запитаннями вихователя;
o спостереження за вказівками вихователя, які коригують дії та сприйняття дітей.
Оскільки спостереження за схемою вихователя досить широко висвітлені в педагогічній літературі, а в їх основу покладені усталені в методичному ознайомленні дітей з природою рекомендації Н.Виноградової, А.Васильєвої, Н.Яришевої та ін., ми детальніше зупинимося на аналізі спостережень за запитаннями й вказівками, тому що вони відкривають більший простір для екологізації змісту пізнавальної діяльності в процесі сприйняття дітьми природного довкілля.
Відомо, що до спостереження за запитаннями кожен вихователь передбачає спірні тематичні блоки інформації для дітей і умовно позначає їх основними, досить загальними запитаннями. Кількість і послідовність детальних запитань обумовлюються етапами аналізу об'єкта чи явища природи, активністю й підготовленістю дітей до такої діяльності.
Спостереження за запитаннями мають очевидні переваги, які полягають у тому, що вони спонтанно залучають дітей до складання запитань, активізуючи таким чином наявні у них знання й досвід. Діти привчаються виділяти головне, що спонукає їх до чуттєвого й мислиннєвого (теоретичного) пізнання, що, в свою чергу, організовує, вибудовує сприйняття, його логіку й послідовність. Таким чином, з дошкільного віку дитина привчається сприймати й аналізувати предметний світ природи системно й поетапно. Очевидно, що спостереження за запитаннями передбачають певний рівень розвитку загальних здібностей дітей сприймати й передавати сприйняте. З цих міркувань дані спостереження не варто планувати на 4-5 рік життя чи на початок навчального року в старшому дошкільному віці.
Структурне спостереження за запитаннями має наступну послідов-ність:
o пропозиція розглянути предмет (об'єкт, явище), повідомити про нього найцікавіший фрагмент інформації, зацікавити дітей;
o визначити основні дії, план сприймання предмета;
o детальний аналіз спостережуваного за запитаннями дітей, які вихователь впорядковує відповідно до спроектованої заздалегідь концепції, тобто передбачених тематичних блоків запитань;
o синтез, узагальнення усієї інформації про спостережуване в єдине ціле, спрямованість якого має екологічно доцільний сенс для дитини й для природи [31, 20].
Спостереження за вказівками вихователя.
Перейдемо до найскладнішого спостереження - спостереження за вказівками вихователя. Основне завдання педагога полягає в тому, щоб втручання в перебіг спостереження звести до мінімуму, активізуючи таким чином пізнавальну діяльність дітей. За такого керівництва спостереженнями до кінця старшого дошкільного віку діти осмислюють схеми аналізу предметів реального світу природи, тобто вони готові висловлювати власні судження, мотивуючи своє ставлення. Дані спо-стереження завжди несуть елементи новизни, адже вказівка вихователя в узагальненій формі збуджує уяву кожної дитини, активізує знання й досвід, сприяє виявленню індивідуально-типологічних особливостей кожного вихованця. Інформація, яку повідомить та чи інша дитина, визначає зміст, а часто й логіку кожної наступної вказівки вихователя. Отож, щоразу спостереження набуває особливої оригінальності, неповторності. Інформативно вони досить мозаїчні, але саме цим вони й стимулюють цікавість і допитливість дітей, дотепність і кмітливість їхніх висновків, думок, суджень.
Спостереження за вказівкою може мати наступну послідовність:
o положення доцільності спостереження, орієнтування на кінцевий результат;
o пригадування вимог до опису спостережуваного об'єкта;
o доповнення опису дітей опосередкованими прийомами;
o уявне моделювання ситуацій із застосуванням спостережуваного об'єкта в різних сферах життєдіяльності людини;
o визначення можливого впливу об'єкта на природне довкілля;
o пізнання прихованих ознак спостережуваного об'єкта в нових змодельованих або уявних умовах [31, 22].
Запровадження даної послідовності спостереження лише частково вивільняє самостійність дітей, адже логіка спостереження, його етапність й смислове наповнення є не чим іншим, як тривалим шляхом вправляння дітей у правильності сприймання в усіх попередніх вікових групах. І хоча діти добровільно зголошуються на кожну вказівку вихователя, вони засвідчують водночас чітке дотримання попередньо засвоєних правил поведінки, вимог, способів спілкування тощо.
Особливе місце в спостереженнях за запитаннями й за вказівкою вихователя посідає прийом порівняння. Саме він сприяє тому, аби серед усієї різноманітності предметного світу природи якомога повніше виділити своєрідність кожного організму як на рівні його самоорганізації, так і на рівні тих зв'язків і залежностей, в які він вступає.
Проаналізуємо різні прийоми порівняння детальніше.
Поелементарне порівняння. Даний прийом передбачає поглиблений поелементний аналіз спостережуваного об'єкта, встановлення спільно з усіма дітьми схожих й відмінних ознак на основі підсумкового синтезу. Даний прийом доцільно застосувати з дітьми середньої групи, коли обсяг їхнього чуттєвого досвіду ще досить обмежений.Предмети й об'єкти природи доцільно обирати не дуже складні, тобто ті, поліфункціональність яких доступна для опанування в середній групі. Так, скажімо, в темі "Фрукти" обирати ті номінації, які позначають плоди, придатні для споживання в двох-трьох станах (сирий, сушений, консервований). Не менш важливим фактором є і тривалість аналізу - він має бути чіткий, конкретний, не переобтяжений зайвими епітетами. Порівняння такого характеру варто застосовувати в підсумковому узагальненні всіх номі-націй поняття "фрукти".
У справі екологічного виховання важливим є прийом інтуїтивного, порівняння. Він передбачає порівняння змісту щойно виявленої ознаки спостережувального об'єкта з попередньо опанованою, тобто дещо віддаленою за часом сприйняття. За умови застосування такого прийому стимулюються на лише репродуктивні функції мислиннєвої діяльності дітей, а й розвивається творчість усіх мислиннєвих
Loading...

 
 

Цікаве