WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічне виховання дітей дошкільного віку - Курсова робота

Екологічне виховання дітей дошкільного віку - Курсова робота

в організації цікавої та максимально ефективної роботи з дітьми.
2.2. Система роботи з екологічного виховання.
У методичній літературі спостереження визначаються як дидактична основа різних видів діяльності й форм їх організації, яка обумовлює безпосереднє сприйняття дитиною природного довкілля у всій різноманітності його існування. Водночас досить поширеним є й другий підхід, за яким спостереження практикують як специфічний вид пізнавальної діяльності дітей з відносно точною структурою. Вона забезпечує спеціально організоване спостереження об'єктів чи явищ природи одночасно з формуванням у дітей умінь їх узагальнювати.
Ми розглянемо спільний для обох підходів аспект, який, цілком природно, вважаємо стрижнем усього процесу екологічного виховання - безпосереднє сприйняття природного довкілля. Саме воно, з нашого погляду, забезпечує активізацію таких розумових операцій, як аналіз, порівняння, зіставлення, синтез тощо, завдяки яким дитина спонтанно оперує тими взаємозв'язками й взаємозалежностями, які творять цілісність й логічну завершеність у системі "природа-людина-суспільство-природа". За такого підходу для занять різних видів спільними є такі особливості:
o вони можуть використовуватися в певній послідовності, ґрунтуючись на принципі концентричності: спершу виділяються найяскравіші ознаки предмета чи явища, а надалі, завдяки розумовим операціям, зусилля дітей зосереджуються на опануванні їх значення для людей, природи в цілому;
o підґрунтям для даних занять є концепція "Природа дітям", а не "Природа і діти". Запропонована концепція в пізнавальному процесі, який систематично керований вихователем, поступово орієнтує дітей на сприйняття себе як частки природи. Головне полягає в тому, щоб забезпечити впевненість дитини в залежності її самопочуття від стану природного довкілля, як і стану природного довкілля від поведінки й ді-яльності дитини;
o у них вимальовується широкий простір для творчої реалізації змісту спостережень, обумовлений залученням дітей до різних видів екологічної діяльності з різною участю вихователя. Метою кожного виду діяльності є формування першооснов екологічної свідомості, екологічної поведінки, екологічної культури особистості [31, 10].
У щоденній практиці роботи з дітьми найчастіше використовуються ті спостереження, в яких вихователь орієнтує їхню увагу на вичленовування найсуттєвіших ознак, особливостей, властивостей об'єктів природи. Проведення занять з такими спостереженнями вирізняються досить широкою різноманітністю. Водночас аналіз впливу тих чи інших характерних якостей природних об'єктів на дітей, людей, природу загалом залишаються поза увагою педагога, а отже й змінюється екологічна спрямованість пізнавального процесу.
Залежно від предмета, об'єкта чи явища спостереження вихователеві варто виділити:
а) ознаки чи властивості, що найяскравіше створюють образ предмета;
б) структурні компоненти, функціонування яких обумовлюється впливом зовнішніх і внутрішніх факторів;
в) єдність предмета... з природнім довкіллям, з конкретною дитиною, групою дітей.
Головні структурні компоненти таких занять в основному ідентичні компонентам класичного заняття в дошкільному закладі: демонстрування предмета, явища чи об'єкта природи; самостійне сприйняття дітьми, коментарі та їхні висловлювання за змістом сприйнятого; подальше сприйняття згідно із запропонованою схемою чи планом запитань; про-стий синтез сприйнятого, узагальнення, моделювання в уяві ситуації, за якої спостережувальний предмет може бути віднесений до певного поняття, категорії, класифікації тощо. Основна якісна відмінність полягає в тому, щоб ознаки і властивості з'ясовувати через їхню значущість для природи в цілому і дитини (дітей) зокрема.
Логіка такого аналізу визначається наступним чином:
o Чому всі плоди на фруктових деревах круглої (овальної) форми?
o Чому вони не ростуть у формі куба, циліндра, піраміди?
o Чому всі плоди на фруктових деревах зеленого кольору, а коли достигають, то часто його змінюють на червоний, жовтий, оранжевий тощо?
o Як відрізнити нестиглий зелений плід від зеленого стиглого? (Понюхати, помацати, оглянути, покуштувати.)
o Чому на сонці плоди швидше змінюють свій смак, колір, форму запах, аніж у затінку?
o Чому слід вживати в їжу стиглі плоди? Чим вони корисні? Чим шкідливі зелені плоди для дітей (для людей, тварин)?
o Чому для природи цінні стиглі плоди?
Така логіка аналізу сприяє розширенню чуттєвого досвіду дітей, поєднанню сприймання з діяльністю (розумовою, практичною). Вона полегшує спілкування дітей з однолітками й педагогом, стимулює репродуктивні й творчі функції мислення, пам'яті, стимулює асоціативні процеси між щойно сприйнятим та набутим раніше, власним досвідом поведінки в природі [31, 14].
Структура такого спостереження ґрунтується на послідовності дій кожного аналізатора, що в подальшій роботі вихователя важливо для формування сенсорної культури особистості. У справі екологічного виховання сенсорна культура важить надзвичайно, водночас, застосовуючи сенсорні операції, не варто забувати про їх екологічний сенс.
Так, скажімо, акцентуючи увагу дітей на формі плодів фруктових дерев, мета вихователя полягає в тому, щоб активізувати їхню здатність максимально використовувати власні здібності сприймати й оцінювати дари природи за формою, кольором, властивостями поверхні тощо. При цьому вихователь прагне встановити основний зв'язок:
1) між пізнавальними можливостями кожного аналізатора (групи аналізаторів) та властивостями об'єкта пізнання;
2) між властивостями об'єкта пізнання й умовами його існування;
3) між умовами його існування й агротехнічними потребами.
Дитяче експериментування.
Планування занять за кожним етапом основного зв'язку доцільно здійснювати певними циклами. їхня структура ґрунтується на тій номенклатурі, яка представлена в нині чинних програмах дошкільного виховання і допомагає вихователю досить повно подати перелік номінацій понять "фрукти", "овочі", "продукти харчування" та інші. В молодшому і середньому дошкільному віці акцент варто робити на прищеплення дітям навичок самостійного сприйняття, а в старшому - на самостійні дослідження, експериментування з використанням попередньо набутого чуттєвого досвіду.
Найбільшої повноти набирає робота зі старшимидошкільниками. Можна застосовувати наступні прийоми активізації дитячого експериментування:
o демонстрування дітям на їхнє інтуїтивне сприйняття об'єкта природи;
o поступове чи повне відтворення прийомів: обстеження властивостей (ознак) об'єкта;
o застосування прийомів для узагальнення характерних властивостей об'єкта;
o застосування дослідницьких прийомів: самостійне коментування, висловлювання припущень, висновки (попередні чи підсумкові);
o додаткове сприйняття іншими аналізаторами об'єкта, що підлягає експериментуванню й постав перед дитиною в інших якостях [31, 18].
Запропонований варіант застосування прийомів активізації дітей має певні переваги. А семе: він концентрує увагу дітей на способах дослідження й експериментального

 
 

Цікаве

Загрузка...