WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологічне виховання дітей дошкільного віку - Курсова робота

Екологічне виховання дітей дошкільного віку - Курсова робота


Курсова робота на тему:
Екологічне виховання дітей дошкільного віку
Зміст
Вступ. С. 3 - 4
Розділ І. Теоретичні засади дослідження стану екології на сучасному етапі. С. 5 - 15
1.1. Стан дослідження проблеми у педагогічній науці і практиці. С. 5 - 9
1.2. Сучасні проблеми екологічного виховання дошкільників. С. 10 - 15
Розділ ІІ. Формування екологічних знань у дітей дошкільного віку. С. 16 - 47
2.1. Програмне забезпечення навчально - виховного процесу з питань екологічного виховання в дошкільних навчальних закладах України. С. 16 - 22
2.2. Система роботи з екологічного виховання. С. 23 - 43
2.3. Методичні рекомендації щодо формування екологічної відповідальності дітей дошкільного віку. С. 44 - 47
Висновки. С. 48 - 49
Список використаних джерел. С. 50 - 52
Додатки. С. 53 - 67
Вступ.
Природа - могутнє джерело пізнання , яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу. Людина - частина природи, потяг до всього живого закладений у ній від самого народження, та чи не найяскравіше виявляється в дитячому віці.
Дошкільний вік - найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини, передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям.
Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого - розвивального предметного середовища, яке сприяє формуванню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає набуття уявлень про самоцінність та неповторність компонентів природи, прояв гуманних почуттів до живих істот, оволодіння початковими вміннями відчувати красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки в природі.
Вивченням даної проблеми займалися видатні педагоги минулого: О.Духнович, К.Ушинський, В.Сухомлинський. І в наш час багато науковців та педагогів - практиків присвятили свої дослідження проблемі екологічного виховання, серед них: Лисенко Н.В., Яришева Н.Ф., Глухова Н., Скребець В., Фокіна В., Ніколаєва С., Плохій З., Кондратьєва Н. та ін.
Об'єктом нашого дослідження є: екологічне виховання дошкільників в системі всебічного та гармонійного розвитку особистості дитини.
Предмет дослідження: формування екологічної свідомості та екологічної культури у дітей дошкільного віку шляхом цілеспрямованого впливу сім'ї та дошкільного навчального закладу.
Мета дослідження: вивчити особливості екологічного виховання в ДНЗ і механізми стимулювання цього процесу.
Завдання:
" З'ясувати стан проблеми в педагогічній теорії та освітній практиці.
" Обґрунтувати основні етапи формування екологічних знань у дітей дошкільного віку.
" Вивчити стан досліджуваної проблеми в практиці сучасних ДНЗ України.
" Окреслити шляхи вдосконалення навчально - виховної роботи з формування екологічної свідомості та екологічної культури дошкільнят.
Структура та обсяг роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, додатки.
Розділ І. Теоретичні засади дослідження стану екології на сучасному етапі.
1.1. Стан дослідження проблеми у педагогічній науці і практиці.
Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах України досягло критичного рівня.
У наші дні особливого значення набуває відповідальне ставлення людини до природи. Збереження здоров'я людей, забезпечення їх продуктами харчування, енергією, охорона природного середовища від забруднення і розрухи, збереження генетичної різноманітності біосфери стали глобальними проблемами, які потребують негайного вирішення. У психолого-педагогічній літературі існує значна кількість праць, в яких розв'язується завдання екологічного виховання.
Досвід літньої колонії "Бадьоре життя" Станіслава Швацького з її багатогранною діяльністю, імпровізацією, грою, вивченням мистецтва, естетики природи, а на її матеріалах - з організацією образотворчості; теорія і методика еколого - естетичного виховання Софії Русової; система роботи закарпатської "школи під дубом"; української народної школи - родини; школи під голубим небом Василя Сухомлинського; природо оздоровчої школи Порфирія Іванова; "природообразотворчої школи" Золтана Баконія заклали підвалини для розвитку культурно - екологічного типу освіти в Україні, що вбирає в себе кращі надбання народних і наукових поглядів на природу та людину.
"Поученіе дітям", написане Володимиром Мономахом 1117 p., можна вважати першим програмно-методичним збірником, в якому зроблено спробу обґрунтувати значення виховання і освіти, роль праці та природної культури людини. Мономах дає багато корисних порад, повчань своїм нащадкам: "Куди б ви не тримали дороги по своїм землям, не давайте отрокам причиняти шкоду ні своїм, ні чужим, ні селам, ні посівам, щоб стали проклинати вас... Що вмієте хороше, того не забувайте, а чого не вмієте тому вчіться... з радістю починайте новий день, настроюйте себе на добрі справи..." [28, 40].
"Повчання дітям" - це перший методичний лист нащадкам про цінність природи, вміння користуватися її багатствами, піклуватися про неї. Це початок вітчизняної натуралістичної педагогіки. Її наступний етап - Києво-Могилянська академія. Засновник закладу Петро Могила в своїй методичній праці "Анфологія" започаткував методичні рекомендації, програмно-методичне обґрунтування теорії виховання і освіти, зокрема положення про індивідуальний підхід до школяра з тим, щоб він зміг успішно застосувати набуті знання, уміння і навички в діяльності пов'язаній з використанням природи.
Ректор Києво-Могилянської академії, а потім архімандрит Києво-Печерської лаври, філософ, психолог, природознавець і письменник Інокентій Гизель (Кисіль) (1600-1683рр.) у своїх працях виловлював побожне ставлення до природи і звертав увагу на необхідність освіти і виховання в лоні природи, зберігаючи її. У праці "Про філософію природи" вчений дав розуміння відмінностей природи і мистецтва: по-перше, мистецтво створює послідовно одну частину за одною, природа одночасно - цілісність. Тоді як мистецтво створює стіни після фундаменту, природа створює одночасно всі частини людини, а потім за допомогою сили удосконалює їх і розвиває [29, 6].
Великий внесок в розвиток виховання дітей на лоні природи, вніс видатний педагог Ян Амос Коменський (1592-1670рр). Він довів що людина, як частина природи підкоряється її найголовнішим законам, які діють як у світі рослин тварин, так і у відносинах з людиною, вказує, що
"... чіткий порядок школи треба запозичити у природи".[28, 124].
У цей період на Україні стає відомою і важливою діяльність Феофана Прокоповича (1681-1736рр), ректора Київської академії, який вів курси фізики, арифметики, природознавства. Його буквар "Первое учение отрокам" витримав 12 перевидань і був пронизаний філософією природознавства. У викладанні курсів вчений застосовувавперші елементи позашкільної, позакласної роботи (екскурсії в природу, дослідництво, масові релігійні свята, збереження довкілля,
Loading...

 
 

Цікаве