WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Природні й антропогенні фактори впливу на біосферу - Реферат

Природні й антропогенні фактори впливу на біосферу - Реферат


Реферат на тему:
Природні й антропогенні фактори впливу на біосферу
План
1. Класифікація та загальна характеристика джерел забруднення навколишнього середовища.
2. Природні фактори впливу на біосферу.
3. Створена глобальна екологічна ситуація.
1. Класифікація та загальна характеристика джерел забруднення навколишнього середовища.
У процесі розвитку промисловості, енергетики та засобів транспорту беззупинно наростає антропогенне забруднення біосфери. Якщо в першій половині 20 століття негативний вплив забруднень на біосферу в багатьох районах світу згладжувався виникаючими в ній природними процесами, то в наступні роки масштаби діяльності людини привели біосферу на межу екологічної кризи, що ускладнюється зростанням народонаселення планети й процесами урбанізації.
Безліч розроблених технологічних процесів призвела до зростання кількості токсичних речовин, що надходять у біосферу. Причому в ряді районів земної кулі рівні забруднення значно перевищують допустимі санітарні норми.
В загальному випадку поняття "забруднення" включає до себе внесення в якесь середовище нових, не характерних для нього несприятливих фізичних, хімічних та біологічних агентів або перевищення природного середньо багаторічного рівня цих агентів .Основні джерела забруднення біосфери, що утворюються природними, виробничими і побутовими процесами, можуть бути об'єднані в дві групи:
1. забруднення природного походження;
2. забруднення штучного походження.
За характером забруднення можуть бути об'єднані у дві групи:
1. матеріальні (токсичні й нетоксичні);
2. енергетичні (теплові викиди, всі види випромінювань і поля, що впливають на природне середовище).
За розташуванням джерела забруднення біосфери можуть бути:
1. зосереджені (точкові);
2. розосереджені (розподілені).
За характером виявлення:
1. беззупинної дії;
2. періодичної (короткочасної) дії.
Наприклад, окремо розташовані димові та вентиляційні труби відносяться до точкових джерел забруднення атмосфери, а вентиляційні ліхтарі цехів, ряди близько розташованих труб, відкриті склади сипучих матеріалів - до розосереджених; випадання космічного пилу відносять до джерел безупинної дії (і розподілених), а такі стихійні явища як лісові та степові пожежі, виверження вулканів - до джерел короткочасної дії. При цьому необхідно відзначити, що рівень забруднення біосфери природними джерелами є фоновим і мало змінюється з часом.
2. Природні фактори впливу на біосферу.
Геомагнітне поле (ГМП). Однією з особливостей нашої планети є її магнітне поле, яке відноситься до природних слабких по інтенсивності електромагнітних полів.
Усі живі організми на Землі на протязі мільйонів років еволюціонували саме в умовах магнітного поля і без нього існувати не можуть. Канадський учений Я.Крейн дослідив живі організми, що знаходились в спеціальній камері з меншою, ніж земна, напруженістю магнітного поля. Після 72- годинного перебування в таких умовах різко (в 15 разів) зменшувалася спроможність бактерій до розмноження, знижувалася нейромоторна спроможність птахів, у мишей порушувався обмін речовин. У разі більш тривалого перебування в умовах ослабленого магнітного поля в тканинах виникали незворотні зміни та розвивалася безплідність. Це дозволяє зробити висновок, що за відсутністю магнітного поля, умови життя на Землі, певно, були б іншими.
Проте геофізики встановили, що протягом геологічної історії нашої планети магнітне поле неодноразово знижувало свою напруженість і навіть змінювало знак (тобто, південний і північний магнітні полюси змінювалися місцями). Таких епох зміни знаку магнітного поля, чи інверсій, зараз встановлено багато десятків; вони залишили слід у магнітних особливостях гірських порід. В епоху безпосередньої зміни знаку магнітного поля це поле зникало, щоб потім знову з'явитися, збільшуючись до норми, але уже з протилежним знаком. Припускається, що епоха безмагнітного поля могла тривати кілька тисяч років. Наприклад, теперішня магнітна епоха умовно названа епохою прямої полярності. Вона тягнеться вже майже 700 тис. років. Проте напруженість поля поволі, але невідступно знижується. Якщо цей процес розвиватися і далі, то приблизно через 2000 років напруженість магнітного поля Землі упаде до 0, а потім, через певний час "безмагнітної епохи", почне наростати, але вже з протилежним знаком.
Якщо дослідження Крейна вважати адекватними, то "безмагнітна епоха" повинна сприйматися живими організмами як катастрофа. Багато з них повимирає чи змінять свої властивості. Проте існує ще одна небезпека. Справа в тому, що магнітне поле Землі є щитом, що захищає життя на нашій планеті від потоку сонячних і космічних часток (електронів, протонів, ядер деяких елементів) (так званого "сонячного вітру"). Рухаючись із надвисокими швидкостями, такі частинки є сильним іонізуючим фактором, що впливає на живу тканину, зокрема, на генетичний апарат організмів.
Крім того, геомагнітне поле перешкоджає проникненню в земну атмосферу сонячної плазми, що володіє властивостями a- й b- променів радіоактивних речовин.
Встановлено, що магнітне поле відхиляє траєкторії космічних часток і "закручує" їх навкруг планети.
Таким чином, в епосі, коли Земля не має магнітного поля, у неї зникає антирадіаційний щит. Чимале (у кілька разів) збільшення радіаційного фону виявляє сильний вплив на біосферу: одні групи організмів повинні вимерти, серед інших різко збільшиться кількість мутацій. Якщо ще врахувати спалахи на Сонці, що вивергають надзвичайно сильні потоки космічних променів, то можна зробити висновок, що епохи зникнення магнітного поля Землі є епохами катастрофічного впливу на біосферу з боку Космосу.
Геомагнітне поле - усепроникаючий та всеохоплюваючий фізичний фактор, що впливає на все живе, в тому числі і на людину. Так, в періоди магнітних бур (при спалахах на Сонці) збільшується кількість серцево-судинних захворювань, інфарктів, погіршується стан хворих, що хворіють на гіпертонію. Зі зміною інтенсивності ГМП зв'язують річний приріст дерев, врожай зернових культур, збільшення психічних захворювань і дорожніх катастроф.
Космічне випромінювання. Космічні промені - випромінювання, що приходить до нас із космічного простору. Інтенсивність космічних променів у біосфері мала, проте вони являють собою основну небезпеку при космічній подорожі. Космічні промені та іонізуюче випромінювання, що випускається природними радіоактивними речовинами, що містяться в грунті та воді, утворюють так зване фонове випромінювання, до якого адаптоване все живе на Землі.
Вплив космічних променів на життєдіяльність різноманітних мешканців Землі загальноприйнятий. Установлено зв'язок між спалахами на Сонці та збільшенням смертельних наслідків при інфарктах та інсультах, загостренням симптомів різноманітних хронічних захворювань, збільшенням частоти приступів астми і т. д.
Іонізуюча радіація, що утворювана галактичнимкосмічним випромінюванням, поблизу Землі значно нижче через захисний ефект ГМП і екранізуючу дію Землі.
Природні проміневі навантаження. Ці навантаження формуються за рахунок зовнішнього та внутрішнього опромінення організмів від природних джерел іонізуючого опромінення.
Зовнішнє опромінення біонтів (мешканців біосфери) формується трьома складовими:
1. Космічним випромінюванням.
2. Випромінюванням радіонуклідів, що розсіяні в біосфері.
3. Випромінюванням матеріалів і споруд, що створені людиною.
Внутрішнє опромінення біонтів формується радіонуклідами, що накопичуються в їхніх тканинах у процесі поглинання поживних речовин із навколишнього середовища. Наприклад, у ссавців, птахів та інших аеробіонтів, що володіють легеневим апаратом, внутрішнє опромінення формується двома складовими:
1. Радіонуклідами, що відклалися в тканинах, кістках.
2. Радіонуклідах, що затримуються в слизовій оболонці органів дихання.
Рівень природного радіаційного фону, що є причиною природних проміневих навантажень, в різноманітних ландшафтах та компонентах біосфери різний і залежить від випромінювання та концентрації радіонуклідів у зоні проживання різноманітних організмів. Наприклад, гірські ландшафти характеризуються підвищеним внеском космічного випромінювання в сумарне проміневе навантаження організмів, що населяють нагір'я, а також нестійкою концентрацією радіоактивних аерозолів у приземному шарі повітря. Інтенсивність космічного випромінювання в приморських рівнинах менше, ніж в усіх видах ландшафтів, що розташовані на тій же широті.
Біологічні процеси, що
Loading...

 
 

Цікаве