WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Екологія міських екосистем - Реферат

Екологія міських екосистем - Реферат


Реферат на тему:
Екологія міських екосистем
ЕКОЛОГІЯ МІСЬКИХ ЕКОСИСТЕМ
Останнім часом набули значного розвитку новітні напрями прикладної екології: екологія міських екосистем, екосистем космосу, військово-промислового комплексу, екологічна освіта та виховання, радіаційна еко-логія, правові й політичні засади екології та ін. З розвитком містобудів-ництва та значним зростанням чисельності міського населення великого значення набуває розвиток екології міських екосистем - урбоекологія/ Урбоекологія (лат. urbanus - міський) - галузь знань, що займається вивченням містоутворення і дослідженням взаємозв'язків людських поселень між собою та з навколишнім природним середовищем у міських екосистемах. За визначенням Європейської конференції (Прага, 1949), містом вважається компактне поселення з мінімальною чисельністю населення 2000 чоловік. Категорію міста присвоюють населеному пункту згідно з чинним національним законодавством.
Чисельність міського населення безперервно зростає. Одночасно вини-кають величезні житлові та промислові поселення з населенням у мільйони й десятки мільйонів чоловік. Якщо до 1800 р. єдиним містом у світі з насе-ленням 1 млн чоловік був Лондон, то в 1900 р. таких міст налічувалося 12, на початок другої світової війни - 42, у 1960 р. - 88. Нині в усьому світі налічується понад 160 міст з мільйонним населенням/ За станом наОІ.01.1997 р. у світі налічується 94 міста з населенням понад 2 млн чоловік. З'явилися міс-та-мегаполіси (міста з приміськими поселеннями), чисельність населення в яких становить 10 млн чоловік і більше (Нью-Йорк, Мехіко, Токіо, Сан-Паулу, Бостон, Шанхай, Делі, Лондон, Москва та багато інших). Значно зростає чисельність населення і в містах України. Так, порівняно з довоєнним періодом кількість населення в обласних центрах збільшилася: у Львові - у 2,3 раза, в Луцьку, Житомирі, Рівному - у 4,5-6, у Дніпропетровську, Кривому Розі, Києві - у 7-10 разів. У Києві нині мешкає близько З млн чоловік. Великі мегаполіси сформувалися в Донбасі: Донецьк-Макіївка-Горлівка, Краматорськ-Костянтинівка-Слов'янськ та ін.
Інтенсивність урбанізації в країнах істотно залежить від рівня їх про-мислового розвитку. В індустріально розвинених країнах рівень урбанізації становить лише 10 %, тоді як у найбільш розвинених - 60-70 %. У міру промислового зростання ступінь урбанізації країн, що розвиваються, наближатиметься до рівня промислово розвинених. Зростатимуть і міста промислово розвинених країн. Очікується, що в перспективі населення Землі мешкатиме переважно в містах.
З усієї поверхні Землі - 510 млн км2 - площа суші, як відомо, стано-вить 146 млн км2, а площа суші, придатна для життя за кліматичними умовами, - 70,6 млн км2, тобто не більш як 3 % загальної площі суходолу. Площа, придатна для міської забудови, становить 28,1 млн км2.
Середня густота населення в сучасних умовах становить 50 чол/км2, тоді як у містах у 10 разів вища - 500 чол/км2. За даними ООН, у містах більшості розвинених країн нині мешкає 75-80 % загальної кількості населення (табл. 12.1).
Причинами зростання міст та їх ролі в господарюванні є ефективніше використання природних і людських ресурсів для найповнішого задоволення різнобічних суспільних та особистих потреб людини - біологічних, економічних, соціальних та ін. Отже, головною метою урбоекології є пошук оптимальних рішень містобудування, спрямованих на поліпшення умов життя та всебічну раціоналізацію природокористування в межах території міської забудови. При цьому потрібно вирішувати комплекс проблем, пов'язаних з функціонуванням міських екосистем: рекреаційних, еколого-економічних, інженерно-технічних, соціального обслуговування тощо. Впродовж останнього часу темпи зростання території міст удвічі перевищують темпи зростання чисельності їх населення, тому густота населення в містах зменшується. Отже, площа під забудову міст буде потрібна в зростаючій кількості. При цьому також значно зростають потреби в харчових продуктах, воді, енергії та інших життєвих ресурсах. Зростання споживання природних ресурсів ускладнює екологічні проблеми урбанізації. Особливого значення набувають завдання з охорони довкілля.
Таблиця 12.1.
Показники урбанізованості населення Землі (станом на 01.01.1995)
Континент Загальна
чисель-ність на-селення, млн чол. Чисель-
ність міського населення, млн чол Частка країн з показниками урбанізованості, % Серед-
ня урба-нізова-ність,
%
80 Немає даних
Австралія
і Океанія
Азія
Америка
(Північна)
Америка
(Центральна
і Південна)
Африка
Європа
27,9 3322,6
386,2
382,2
720,4
750
19,6
1097,1
286,5
268,0
222,2 535,7
25,0 15,91
0
0
15,38
0
25,0 25,0
0
18,75 51,92 6,67
0
22,73
0
37,5 21,15 24,44
0
18,18
100
18,75 5,77
40
16,67
13,64
0
15,63 1,92
20
33,33 4,55
0
9,38 3,85 8,89
70,25 33,02
74,17
70,12 30,84 71,43
До складу об'єктів міського господарства входять різні споруди та під-приємства, що забезпечують функціонування міста. До них належать системи забезпечення продовольчими й господарськими товарами, водопостачання та водовідведення, енергопостачання, зв'язку, газо- і теплозабез-печення, міського транспорту, благоустрою і санітарного стану міської території, а також водойми та зелені насадження. Чим більше місто, тим складніші системи життєзабезпечення. Одним із найважливіших завдань міського господарства є створення належних умов для задовільного функціонування складної соціально-еколого-економічної системи.
У процесі функціонування систем життєзабезпечення міста спожива-ється значна кількість різних природних ресурсів та створюється величезна кількість газоподібних, рідких і твердих відходів (табл. 12.2). Водопостачання має цілодобово забезпечувати населення й промислові підприємства водою належної якості, що відповідає державним стандартам. Задовільно виконати це завдання не завжди вдається. У більшості міст України якість питної води не відповідає санітарним нормам. Тому поряд з централізованим водопостачанням у містах все більшою мірою використовують децентралізоване постачання населення водою, яку добувають з глибинних підземних горизонтів.
У результаті споживання значної кількості води утворюється багато промислових і побутових стічних вод. Щодоби на одного мешканця міста припадає в середньому 0,1-0,4 м3 побутових стічних вод. Кількість таких стоків залежить від густоти населення і становить 10-15 тис. м3/рік на 1 га житлової забудови. Вміст забруднювальних речовин у каналізаційних водах, що припадає на одного мешканця міста на добу, становить, г/л: завислі речовини - 65, амонійний нітроген - 8, органічні речовини (за БСКП0ВН) - 35-40, хлориди - 9, фосфор - 1,7.
Таблиця 12.2.
Споживання і відходи міста з населенням 1 млн чол.
(за Г. В. Стадницькимі А. І. Радіоновим)
Види споживання та їх обсяг, т /добу Види відходів та їх обсяг, т /добу
Вода 625 000
Продукти харчування 2000 Енергетичні матеріали:
газ 2700
нафта 2800
бензин 1000
вугілля 4000 Стічні води 500 000
Тверді відходи 2 000
Газоподібні викиди:
пил 150
оксиди сульфуру 150
оксиди нітрогену 100
оксид карбону (IV) 450
органічні речовини 100
Під час опадів утворюються зливові стоки, забруднені різними речо-винами - зависями, солями, поверхнево-активними речовинами та ін. Основними джерелами забруднення зливового стоку в містах є: >- сміття з поверхні покриття;
> продукти ерозії ґрунтів;
> продукти руйнування дорожнього покриття та автомобільних по-кришок;
> розливання нафтопродуктів та втрати інших матеріалів;
> сміттєзбірні майданчики;
> газодимові викиди в атмосферу енергетичними системами, автомо-більним транспортом та промисловими підприємствами. З одного гектара території великих промислових міст під час зливи виноситься у водойми в середньому, кг: завислих речовин - 2000-2500, органічних речовин (за БСКП0ВН) - 140-200, нафтопродуктів - 60-100, азоту - 4-6, фосфору - 1-1,5, мінеральних солей - 400-600.
Зливові стоки з територій підприємств залежать від асортименту та кількості вироблюваної продукції. Так, з територій підприємств нафто- і
Loading...

 
 

Цікаве