WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Забезпеченість та охорона водних ресурсів - Реферат

Забезпеченість та охорона водних ресурсів - Реферат

рівнинних районах України шар річного стоку становить 140-160 мм. На південь його величина поступово зменшується і в південних районах степової зони не перевищує 5-10 мм. На фоні загального широтного зменшення багаторічного шару стоку з півночі на південь на окремих водозборах спостерігається збільшення стоку. Це зумовлено місцевими фізико-географічними умовами і, перш за все, відносними коливаннями висоти місцевості. Збільшення стоку спостерігається в верхів'ях річок Турія, Стир, Тетерев, Південний Бугу і на річках Донецького Кряжу та Приазовської височини.
На гірських водозборах Карпат і Криму розподіл річного стоку залежить від вертикальної поясності. Найбільший шар стоку, який дорівнює 800-1200 мм, спостерігається на водозборах, в межах яких випадає максимальна кількість опадів. Багаторічний шар стоку в середній частині басейнів річок Уж і Латориця, в гірській частині р.Дністер і верхів'ях р.Прут становить 300-700 мм. В верхів'ях правобережних притоків р.Дністер його значення складають 800-1000 мм, на лівобережних притоках - шар стоку дорівнює 150-200 мм. На річках Гірського Криму величини стоку на окремих водозборах дорівнюють 100-500 мм.
Сумарне випаровування з поверхні водозборів на території України порівняно з опадами і стоком розподіляється більш рівномірно і коливається в менших межах. Його значення залежить від температури і вологості повітря, а також зволоженості території, яка обумовлюється кількістю опадів. Величина випаровування змінюється не тільки в широтному напрямку, але також зменшується з заходу на схід.
Головні елементи водного балансу - багаторічні значення стоку та опадів для рівнинної території України визначались за даними фактичних спостережень, для гірських районів - за локальними залежностями їх величин від висоти місцевості.
Обчислення головних елементів водного балансу і їх ув'язка дозволяють створити графічну модель водного балансу річкових водозборів у вигляді взаємоув'язаних карт. Ці карти дають можливість визначити основні елементи водного балансу для водозборів, на яких не проводяться гідрометеорологічні спостереження, а також для фізико-географічних зон і окремих регіонів. Прикладом такої моделі є запропоновані ув'язані карти розподілу атмосферних опадів, природного сумарного стоку, випаровування з річкових водозборів басейну Дніпра. Середні помилки визначення опадів за цими картами складають 2%, стоку - 7,5%, сумарного випаровування - 1%.
При розробці зазначених моделей слід мати на увазі, що при масових воднобалансових дослідженнях з можливими помилками визначення місячних величин шару стоку (10-15%), атмосферних опадів (15-20%), сумарного випаровування (20-25%), нев'язки водного балансу можуть досягати 20-30% по відношенню до атмосферних опадів.
Місцеві водні ресурси України, які щорічно формуються на 71 тис. річках (з площі 603,7 тис.км2), складають біля 53 км3. Їх величина обумовлена середніми річними атмосферними опадами шаром 586 мм, з яких майже 88 мм або 15% витрачається на сумарний стік, решта - 480 мм - випаровується. Нев'язка водного балансу дорівнює 18 мм або 3% по відношенню до опадів. Загальні водні ресурси з урахуванням притоку з Білорусії і Росії (без притоку Дунаю об'ємом 120 км3) дорівнюють 87 км3. Середня річна водозабезпеченість місцевими водними ресурсами складає біля 1000 м3 на одного жителя, загальними - 1700 м3 за рік.
Водозабезпеченість місцевими водними ресурсами по окремих областях України відрізняється майже в 60 разів: від 0,14 км3 у Херсонській області до 7,92 км3 у Закарпатській області або відповідно 110 і 6580 м3/рік на одного мешканця. Водозабезпеченість сумарними водними ресурсами по окремим областям України змінюється від 0,91 км3 для АР Крим до 54,4 км3 у Херсонській області, що відповідає 380 м3/рік і 44600 м3/рік на одного жителя.
2. Забруднення гідросфери
Розрізняють не тільки штучне (антропогенне) забруднення води, але й природне. Відомо, що навіть у малозаселених районах (Аляска, Амазонія тощо) чистота води зменшується, а кількість мулу, домішок всіх видів збільшується від витоку в горах до місця з'єднання з морем чи океаном.
Суттєвою є та обставина, що у водібіологічне забруднення набирає особливого значення, подекуди за небезпекою навіть випереджаючи хімічні. Це трапляється найчастіше тоді, коли вода стає життєвим середовищем для патогенних мікроорганізмів, кількість яких у ній весь час зростає. Якщо перед використанням для пиття така вода не дезінфікується, то й мінімальна її кількість може спричинити вибух тих хвороб, що легко передаються саме через воду (див. біологічне забруднення).
Джерел забруднення води багато, основними з них є:
" стічні води промислових підприємств;
" побутових стоках комунального господарства;
" стічні води сільського господарства;
" води шахт, нафтопромислів, рудників;
" відходи виробництв при видобутку різних корисних копалин;
" відходи деревини в деревообробній промисловості;
" скиди водного і залізничного транспорту тощо.
З усіх джерел забруднення води основне значення мають виробничі стічні води. Найбільшими забрудниками поверхневих і підземних вод є:
" хімічна промисловість,
" чорна металургія;
" кольорова металургія;
" коксохімія;
" важке, енергетичне і транспортне машинобудування;
" комунальне і сільське господарство.
Основними джерелами забруднення природних вод є:
" Атмосферні води, які несуть значні кількості полютантів (забрудню-вачів), що вимиваються з повітря і мають переважно промислове походження. При стіканні по схилах, атмосферні та талі води додатково захоплюють з собою значну кількість речовин. Особливо небезпечні стоки з міських вулиць та промислових майданчиків, які несуть значну кількість нафтопродуктів, сміття фенолів, різних кислот.
" Міські стічні води, що включають переважно побутові стоки, які містять фекалії, детергенти (поверхнево-активні речовини), мікроорганізми, у тому числі патогенні.
" Промислові стічні води, що утворюються у самих різноманітних галузях виробництва, серед яких найбільш активно споживає воду чорна металургія, хімічна, лісохімічна, нафтопереробнапромисловості. При технологічних процесах утворюються такі основні види стічних вод, а саме:
? реакційні води, що утворюються у процесі реакцій з виділенням води, забруднені як вихідними речовинами, так і продуктами реакцій,
? води, що містяться у сировині та вихідних продуктах (вільна або зв'язана вода),
? промивні води після миття сировини, продуктів, тари, обладнання, маточні водні розчини,
? водні екстрагени та адсорбенти,
? охолоджені води, що не контактують з технологічними продуктами, а використовуються у системах зворотного водопостачання,
? побутові води - води їдалень, душових, туалетів, пралень тощо,
? атмосферні опади, що стікають з території промислових підприємств.
3. Забруднення вод Світового океану
Стан вод Світового океану сьогодні викликає велику тривогу. Його забруднюють переважно річками, з якими щорічно надходить понад 320 млн т солей заліза, 6,5 млн т фосфору та ін. Дуже багато забруднень потрапляє в океани і з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн т вуглеводнів, 5 тис. т ртуті тощо. Близько третини мінеральних добрив, що вносяться в грунт, вимивається з нього дощовими водами й виноситься ріками в моря й океани; лише азоту й фосфору таким шляхом потрапляє в Світовий океан близько 62 млн т на рік. Ці речовини викликають бурхливий розвиток деяких одноклітинних водоростей, що вже
Loading...

 
 

Цікаве