WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Оцінка екологічного потенціалу АРК Крим у контексті формування регіональної екологічної політики - Реферат

Оцінка екологічного потенціалу АРК Крим у контексті формування регіональної екологічної політики - Реферат


Реферат на тему:
Оцінка екологічного потенціалу АРК Крим у контексті формування регіональної екологічної політики
У наш час практично жодне серйозне наукове регіонально-економічне дослідження особливостей функціонування і розвитку того чи іншого об'єкта, явища, процесу в рамках конкретної територіальної суспільної системи не здійснюється без їх вивчення в екологічному контексті. Безумовно, це не може не стосуватися і такого важливого завдання, як обґрунтування соціально-економічного зростання регіону в контексті формування регіональної екологічної політики.
У науковій літературі акцентується увага на економічних, правових і соціальних передумовах погіршення стану навколишнього середовища, а саме:
o відсутність економічних механізмів, що формують зацікавленість виробників і жителів регіону в економії ресурсів;
o відсутність соціально-впливових верств населення, готових вкладати зусилля і капітал у вирішення екологічних проблем;
o низький екологічний освітній рівень жителів міста, що пов'язане і з відсутністю екологічної реклами, пропаганди й агітації.
Багато вітчизняних дослідників регіонів (Багров Н.В., Багрова Л.А., Бакаєва І.В., Баличева Д.В., Османов І.Х.) пов'язують перспективи поліпшення екологічного стану Криму з більш широким розвитком рекреаційної спеціалізації [1,4,5]. Рекреаційне господарство з екологічної точки зору розглядається як значно сприятливіша форма діяльності в порівнянні з промисловістю, сільським господарством і транспортом. Однак сама по собі форма діяльності не забезпечує чистоти навколишнього середовища. Рекреаційна діяльність, проведена з порушенням правил, режимів, також може викликати зниження екологічного потенціалу. Вже згадуваний Багров Н. В. [1], а також Сліпокуров А.С. зазначають, що збереження екологічно чистого середовища в Криму є частиною всього рекреаційного процесу і гарантує високу ефективність використання всіх інших ресурсів [1,5].
Метою статті є обґрунтування як ролі й місця екологічних проблем, так і екологічного потенціалу при формуванні регіональної стратегії розвитку конкретної територіальної суспільної системи.
Під екологічними проблемами розвитку конкретної територіальної суспільної системи (наприклад, регіону, а в нашому випадку АР Крим) розуміються явища й процеси деградації її природної екосистеми і скорочення природно-ресурсного потенціалу, що детермінується будь-якими погіршеннями якості компонентів природного середовища в результаті інтенсивної антропогенної діяльності. На визначальній стадії свого розвитку екологічні проблеми можуть породжувати економічні, соціальні і політичні проблеми. Як правило, лише на такій стадії вони починають усвідомлюватися населенням і владними структурами, набуваючи при цьому, правда, з суттєвим запізненням, статусу актуальних і таких, що вимагають невідкладного дослідження і вирішення. Отже, про екологічні проблеми говорять вже тоді, коли вони є очевидними і про них не можна мовчати. Їх можна лише нейтралізувати чи ліквідовувати. Але надзвичайно важливим завданням сьогодення є попередження виникнення і загострення екологічних проблем. У такому випадку необхідно досліджувати екологічний потенціал та рівень його використання.
На думку автора, екологічний потенціал територіальної суспільної системи - це запаси природних сил і соціальних зусиль, здатних забезпечувати відтворення природної складової цієї системи в процесі взаємодії людини з довкіллям, включаючи економічне використання природних ресурсів, їх охорону та відновлення. На сьогодні в Україні практично відсутні регіональні та локальні суспільні системи, в яких би екологічний потенціал не вичерпувався. А це веде до загострення ризиків існування соціальних спільнот, та й етносу загалом, уже в найближчій перспективі. Отже, в наш час надзвичайно важливо виявити темпи скорочення екологічного потенціалу і зробити все можливе, аби максимально уповільнити їх.
Для того, щоб оцінити наявний екологічний потенціал регіону, необхідно спочатку проаналізувати наявну сьогодні екологічну ситуацію, а потім активізувати зусилля суспільства, спрямовані на її поліпшення.
Дослідження екологічної ситуації важливе ще й тому, що саме якість навколишнього середовища є одним з найважливіших компонентів рекреаційно-туристичних ресурсів. У 80-ті роки, коли помітно погіршився стан навколишнього середовища, прийшло й усвідомлення того, що без високої якості середовища неможливий повноцінний відпочинок. Сказане вище можна проілюструвати таким прикладом: погіршення екологічної ситуації в Криму вплинуло на рекреаційні якості району, основний бальнеологічний ресурс Ялти - клімат - втратив лікувальні властивості, а основний оздоровчий ресурс - прибережні води Чорного моря - стає небезпечним для здоров'я.
Екологічна ситуація АР Крим на сьогодні є надзвичайно складною: зростає забруднення земельних ресурсів, повітряного басейну, водних ресурсів, деградують лісові ресурси тощо, внаслідок чого підвищується захворюваність корінного населення регіону і знижується привабливість Криму для рекреантів.
Особливо забрудненими є земельні ресурси. Зазначимо, що широке застосування отрутохімікатів у сільському господарстві, використання застарілих сільськогосподарських технологій зумовлюють не тільки забруднення земельних ресурсів, але й активно погіршують якість вирощуваних у Криму продуктів харчування, що може спричинити захворювання не тільки місцевого населення, але й завдати шкоди здоров'ю відпочиваючих. Загальноукраїнська тенденція перевищення смертності над народжуваністю теж має місце в Криму і багато в чому, на нашу думку, зумовлена вказаними тенденціями.
Основними забруднювачами повітря є промислові підприємства, які зосереджені переважно в приморській зоні та поблизу гірських систем. Значна кількість підприємств знаходиться в курортних містах, надзвичайно негативно впливаючи на стан довкілля природно-рекреаційних комплексів. Ситуація ускладнюється тим, що саме в цій зоні надзвичайно мала площа природно-заповідного фонду. За узагальненими статистичними даними в 2002 р., на частку одного підприємства припадало 70,4 т шкідливих речовин атмосферних викидів (див. табл.1) [6] .
Це означає, що протягом року одне підприємство викидало в повітря 193 кг шкідливих речовин. Незважаючи на те, що в останні роки викиди в повітря зменшилися, вони залишаються надзвичайно великими.
Таблиця 1. - Викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря окремих міст (тис. т)
1990 1995 1999 2000 2001 2002 Викинуто в середньому одним підприємством
у 2002 р., т
Автономна Республіка Крим
У тому числі 315,9 83,7 29,6 33,5 32,6 31,6 70,4
Сімферополь 12,0 4,2 1,8 2,0 2,0 1,6 31,2
Армянськ 0,1 10,1 3,6 6,1 6,4 5,1 568,3
Керч 223,2 51,4 8,7 10,6 8,3 5,5 113,9
Красноперекопськ 50,1 9,0 7,8 8,6 7,5 8,0 727,8
Ялта 1,5 1,2 0,8 0,8 1,1 1,0 12,6
м. Севастополь 11,3 6,9 2,5 2,6 2,3 2,6 14,4
Як свідчать розрахунки, у 2002 р. на1 кв. км припадало понад 1200 кг шкідливих речовин, які викинули в повітря промислові підприємства. Дані наведеної вище таблиці засвідчують, що найбільшу кількість шкідливих речовин у повітря викинули підприємства Красноперекопська, Керчі та Армянська. Найбільше викидів було здійснено підприємствами обробної промисловості (див. рис. 1).
Рис. 1. Викиди шкідливих речовин
На нашу думку, цілком недопустимим є розвиток хімічної промисловості в такому регіоні, як Крим. А частка хімічної промисловості в господарському комплексі регіону є значно більшою, ніж частка цієї галузі в Україні.
За даними Держкомстату України, в Криму розташовано понад 120 хімічно-, вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів, в зоні можливого ураження яких проживає чверть населення регіону.
Більшість підприємств використовують застарілі технології, які зумовлюють не тільки забруднення довкілля, але й являють загрозу для здоров'я і навіть життя їх працівників. На кінець 2002 р. тільки в промисловості АР Крим налічувалося 27,5% працівників, які працювали в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам.
Зазначимо, що в Криму
Loading...

 
 

Цікаве