WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Червона та зелена книги України, формування природно- заповідного фонду України, соціоекологія - Реферат

Червона та зелена книги України, формування природно- заповідного фонду України, соціоекологія - Реферат

роботи науковим організаціям. Відвідування цих заказників туристами і населенням може обмежуватись.
Для кожного типу заказників розробляються і затверджуються спеціальні положення про режим охорони з урахуванням особливостей, географічної специфіки об'єкта.
За кількістю найбільше ботанічних заказників, бо рослини найбільш вразливі до несприятливого середовища, 32,5% від цієї заповідної площі припадає на зоологічні та орнітологічні заказники.
Масовий потяг людей до тісної і активної взаємодії з природою веде до виснаження рекреаційних ресурсів, знищення унікальних природних комплексів, включаючи їх флору і фауну. Щоб цього не було, щоб наблизити до людини красу і унікальність "царства вічної природи", зберегти його в незайманому вигляді для майбутніх поколінь, виховати свідоме відношення людини до природних багатств - основна суть ідеї створення національних і природних парків.
Природний парк - обширна ділянка природних і культурних ландшафтів, що виділяється своєрідністю і мальовничістю природи і придатна для відпочинку людей.
Національний парк - виділена державою або місцевими органами територія, яка крім збереження в незайманому вигляді флори і фауни, призначена для відвідування людьми мальовничих місць з творчою, рекреаційною, культурною метою та науково - дослідними цілями.
Слово "національний" означає належність території всій нації, всьому народу, а не якійсь конкретній особі. Природні парки, на відміну від національних, не мають заповідної зони, вони постійно відкриті для відпочиваючих. Рекреаційна діяльність в таких парках переважає над природоохоронною функцією. Якщо в національному парку людина - гість, який немає права залишатися довго, то в природному парку людина у себе вдома.
В парках визначають три основні зони - заповідну, буферну і зону відпочинку. Крім природних спостережень в національних парках проводяться соціологічні і психологічні види досліджень ( вивчається поведінка відвідувачів і їх реакція на правила внутрішнього розпорядку, динаміка контингенту за віком, соціальне положення тощо). В національних парках заборонено будівництво і розробка корисних копалин, будівництво нових шосе, залізниць, ліній електропередач. Рибальство, випас худоби допускається лише у допустимих формах і розмірах. На території парку забороняється самовільна вирубка дерев, збір лікарських рослин, кори, віників, новорічних ялинок. Збір ягід і грибів у невеликих кількостях дозволені. Ходити можна тільки стежками.
Організація національних і природних парків - вибір територій і визначення їх функцій - складне науковезавдання, що вимагає участі спеціалістів різних галузевих наук. Більшість національних парків створені у ХХ ст. Поняття "національний парк" виникло у США. Вперше значні території для громадського відпочинку були заповідані актом конгресу США у 1864 р. Світова практика діяльності національних і природних парків переконливо довела свою дієвість і ефективність для розв'язання багатьох екологічних завдань.
Система національних парків в республіках колишнього СРСР, зокрема в Україні, формувалася дуже повільно, без врахування міжнародного досвіду.
У статті 20 Закону " Про природно - заповідний фонд України" закріплюється статус і основні завдання національних і природних парків, які є природоохоронними, рекреаційними, культурно - освітніми установами. На них покладається виконання таких завдань: збереження цінних природних та історико - культурних комплексів і об'єктів; створення умов для організованого туризму та відпочинку.
На Україні зараз є 12 національних парки: Карпатський, Шацький, Синєвирський, Азово - Сиваський, Вижницький, Подільські Товтри, Святі гори, Яворівський, Деснянсько - Старогутський, Сколівські Бескиди, Ужанський, Голосіївський, але вони не відповідають усім тим вимогам, які висуваються до парків такого типу. Необхідно створювати різні типи парків: національні та природні, державного підпорядкування, регіональні, ландшафтні місцевого підпорядкування.
Головна мета сьогодення - не допустити, щоб знищувались унікальні та типові природні куточки. Створення такого резерву заповідання має велике значення, коли реалізується земельна реформа, почався процес приватизації земель, впроваджуються ринкові відносини.
Людство стоїть на порозі 21 ст. і з кожним днем стає біднішою наша природа. Сьогодні перед людьми постали надзвичайно важливі глобальні проблеми: загроза перенаселення, проблеми надмірного споживання, вичерпання природних ресурсів, зміни клімату, забруднення землі, вод, повітря, порушення природних систем, зникнення з лиця Землі сотень видів рослин і тварин, затруєне життєве середовище. Придивіться уважно до оточуючого вас світу і ви побачите навколо себе водосховища, кар'єри, сміттєзвалища, міські забудови , дачні масиви і все менше живої природи. Знищення генофонду рослинного і тваринного світу зараз характерне для всіх областей України і воно небезпечніше, ніж важка глибока економічна криза. Доля генофонду живої природи - питання виживання та існування самої людини як виду.
Указ Президента України " Про збереження і розвиток природо - заповідного фонду", в якому визнано збереження і розвиток територій і об'єктів природо заповідного фонду України пріоритетним напрямком державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, є дуже вчасним і вселяє в нас надію, що наші нащадки одержать у спадок від нас не голі пустелі, а різноманіття рослинного та тваринного світу. Отже, головна наша мета - не допустити руйнування унікальних природних куточків, створити стратегічний резерв заповідання в умовах, коли реалізується земельна реформа. Не збережемо природних цінностей сьогодні - завтра буде пізно.
Література:
1. Бімевський І.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. - Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1995. - 368 с.
2. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". - К.:УМК ВО, 1990. - 216 с.
3. Мазару М.М. Соціоекологія. //Словник - довідник. - Л.: ВНТЛ, 1998. - 172 с.
4. Основи соціоекології. //Навчальний посібник/ І.О.Бачинський, Н.В. Беренда, В.Д. Бондаренко та ін. - К.: Вища школа, 1995. - 238 с.
5. Салтовський О.І. Основи соціальної екології//курс лекцій. - К.: МАУП, 1997. - 168 с.
Loading...

 
 

Цікаве