WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Заповідники України: Біосферний заповідник „Асканія-Нова". - Реферат

Заповідники України: Біосферний заповідник „Асканія-Нова". - Реферат


Реферат на тему:
Заповідники України: Біосферний заповідник "Асканія-Нова".
Карпатський біосферний заповідник. Чорноморський біосферний заповідник.
Біосферний заповідник "Асканія-Нова".
Херсонська обл., Чаплинський р-н. Площа 33307,6 га.
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" підпорядкований УААН.
Ділянка асканіського степу площею 520 десятин була заповідана ще у 1888 р., а зареєстрована як природно заповідна територія у 1898 р. В 1921 р. Декретом Ради Народних Комісарів УРСР тут створюється перший державний степовий заповідник, якому в 1983 р. Постановою Президії Південного відділення ВАСГНІЛ вирішено надати статус біосферного. В 1985 р. ЮНЕСКО видав сертифікат на його включення до світової мережі біосферних резерватів. Указом Президента України від 26 листопада 1993 р. затверджено статус біосферного заповідника "Асканія-Нова". За фізико-географічним районуванням територія заповідника "Асканія-Нова" відноситься до Причорноморсько-Приазовського південно степового краю південно-степової підзони Степової зони. За схемою геоботанічного районування рослинність заповідника репрезентує Чаплинсько-Якимівсько-Приазовський округ Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. Заповідник забезпечує збереження єдиної в Європі ділянки типчаково-ковилового степу з переважаючою рослинністю дернових злаків. До Зеленої книги України занесено 1 чагарникову і 3 степові асоціації. До червоної книги України віднесено 30 видів флори, 4 -мікобіоти та 32 - фауни, до Європейського червоного списку - 12 видів флори і 8 - фауни, до списків видів за Бернською конвенцією - 67 видів фауни 2 - флори.
Дунайський біосферний заповідник.
Одеська обл., Кілійський р-н. Площа 46402,9 га.
Дунайський біосферний заповідник підпорядкований НАН України.
В 1973 р. у складі Чорноморського державного заповідника було створено філію "Дунайські плавні", яку Постановою ради Міністрів УРСР від 23 квітня 1981 р. реорганізовано у самостійний державний заповідник. Указом Президента України від 10 серпня 1998 р. створено Дунайський біосферний заповідник. Рішенням міжнародного координаційного комітету програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" від 9 грудня 1998 р. заповідник включений до складу світової мережі біосферних резерватів. Цим же рішенням був створений румунсько-український біосферний резерват "Дельта Дунаю". В наступному році ЮНЕСКО прийнято рішення від 2 лютого 1999 р. про видачу відповідного диплому. Науковим куратором заповідника є Одеське відділення Інституту біології південних морів НАН України. За схемою фізико-географічного районування територія Дунайського біосферного заповідника входить до причорноморського середньостепового краю Середньостепової підзони Степової зони, а за схемою геоботанічного районування рослинність заповідника відноситься до Ізмаїльсько-Білгород-Дністровського (Дунайсько-Дністровського) округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-азіатської степової області. Заповідник створено для охорони дельтових екосистем, а також водно-болотних угідь міжнародного та загальнодержавного значення. До Зеленої книги України занесені рослинні угруповання 9-и формацій. До червоної книги України занесено 8 видів рослин, а із тваринного світу - 61 вид. До міжнародних червоних списків занесено 15 видів фауни. Директор: Волошкевич Олександр Миколайович
Карпатський біосферний заповідник.
Закарпатська обл., Рахівський, Тячівський, Хустський, Виноградівський р-ни. Площа 57880 га.
Підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.
Створений Указом Президента України від 26 листопада 1993 р. на площі 38930 га, а 11 квітня 1997 р. вийшов Указ Президента України про розширення території заповідника на 24315 га. Основою карпатського біосферного заповідника став карпатський державний заповідник. Створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968. площею 12672 га на території Івано-Франківської та Закарпатської (Рахівський і Тячівський р-ни) областей. В 1979 р. до нього приєднується Широколужанський масив (Тячівський р-н) та "Долина нарцисів" (Хустський р-н), а масиви на території Івано-Франківської області вилучаються. В 1990 р., завдяки включенню до складу заповідника Кузійського масиву (Рахівський р-н) площею 19899 га. В 1992 р. ЮНЕСКО видає сертифікат про віднесення Карпатського заповідника до світової мережі біосферних резерватів. В 1993 р. до складу Карпатського біосферного заповідника також увійшли Стужицький (Великоберезнянський р-н) та Мармароський (Рахівський р-н) масиви. В 1997 р. заповідник ще розширився за рахунок заказників загальнодержавного значення - Чорна гора, Юліївська гора (Виноградівський р-н), Кевелівський, Рогнеска, Свидовецький (Рахівський р-н). Стужицький масив у 1998 р. рішенням Закарпатських обласних органів влади включено до регіонального ландшафтного парку "Стужиця", на базі якого у вересні 1999 р. створено самостійну природоохоронну установу - національний природний парк "Ужанський". Науковим куратором заповідника є Інститут екології Карпат НАН України. В 1998 р. Рада Європи нагородила заповідник Європейським дипломом. За схемою фізико-географічного районування територія заповідника належить до Карпатсько-Українського гірсько-лісового краю Карпатської гірської ландшафтної країни, а за геоботанічним районуванням його рослинність в цілому відноситься до Європейської широколистянолісової області Центральноєвропейської провінції Східнокарпатської гірської підпровінції. Зокрема, Чорногірський масив відноситься до Гірськокарпатського та Свидовецько-Покутсько-Мармароського округу, Угольськл-Широколужанський, Кузійський масив - до Карпатського округу, а Мармароський та Свидовецький масиви - до Свидовецько-Покутсько-Мармароського геоботанічного округу. До Зеленої книги України занесено 14 формацій, 1 субформацію, 2 групи асоціацій, які охоплюють 21 асоціацію лісів, 2 - чагарників, 13 - лук, 2 - боліт та 1 - степів. До Червоної книги України занесено 92 види флори і мікобіоти та 76 видів фауни, до Європейського червоного списку - 5 видів флори і 23 фауни, до списків за Бернською конвенцією - 181 вид фауни.
Чорноморський біосферний заповідник.
Херсонська обл., Голопристанський р-н. Площа 89129 га.
Заснований у 1927 р., підпорядкований НАН України.
Як біосферний заповідник затверджений Указом Президента України від 26 листопада 1993 р. на основі сертифікату, виданого у 1985 р. сесією Координаційної Ради ЮНЕСКО. В 1998 р. Указом Президента України територію заповідника було розширено на 13461 га. Науковим куратором заповідника є Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. За фізико-географічним районуванням територія заповідника відноситься до Причорноморсько-Приазовського південностепового краю Південностепової підзони Степової зони. Рослинність репрезентує Цюрюпінсько-Скадовський округПриазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської степової провінції Європейсько-Азіатської степової області. Заповідник створений для охорони гніздових і перелітних птахів, а також ландшафтів типчаково-полинових причорноморських степів і солончаків. До Зеленої книги України занесено 11 степових та лісових асоціацій, які відносяться до 3-х формацій. До Червоної книги України занесено 24 види флори та 69 видів фауни, до Європейського червоного списку - 17 видів флори, а до світового - 7 видів флори та 12 - фауни.
Література
ў http:www.menr.gov.ua
Loading...

 
 

Цікаве