WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Взаємини людини і природи в предметі екології - Реферат

Взаємини людини і природи в предметі екології - Реферат

спричинила вимирання багатьох видів тварин і рослин.
Але на цій стадії природний кругообіг речовиш та енергетичних потоків на планеті ще не були порушені внаслідок антропогенного впливу. Втім, на цій стадії негативні діїлюдини почали викликати зворотню реакцію природи.
В межах цієї стадії виділяють 3 етапи:
1. Примітивний - людина впливала на природне середовище полюванням та рибальством.
2. Агрокультурний - коли основними засобами антропогенного впливу на природу були скотарство та землеробство.
3. Машинно-індустріальний - основним фактором руйнування довкілля стало промислове виробництво.
На 1-му етапі взаємодії людини і природи - примітивному - природа вже зазнала значних втрат. Мисливство було провідною галуззю господарства. Мамонти, волохаті носороги, велетенські олені - основними продуктами харчування. В той час для полювання використовували гонний спосіб. Тобто, стада оточували і загоняли на високі кручі. Тварини падали і масово гинули. Поступово це привело до різкого скорочення чисельності цих унікальних тварин. А згодом - до їх повного вимирання. Знахідки кісток мамонтів засвідчують величезні масштаби винищення цих гигантських тварин.
Про великий вплив людей кам"яної доби на природу свідчать крім палеонтологічних і історичні дані. Наприклад, аборігени Тасманії (пізній палеоліт у них зафіксований навіть в Х1Х ст.) систематично випалювали рослинність на величезних просторах острова. Це робили для того, щоб умови життя і мисливства були кращими.
Екологічний ефект цих пожеж був дуже відчутним. Змінювався мікроклімат. Зникали певні різновиди рослин і тварин. Вологі ліси поступалися чагарникам і саванам. Негативні процеси зачипали грунти, в яких посилювалася ерозія.
На 2-му етапі - агрокультурному -вплив на природу був спричений розвитком скотарства і землеробства. А ці види діяльності були обумовлені перш за все таким суттєво важливим фактором, як ріст чисельності населення Землі. Крім того, саме за таких обставин виявилась недостатня ефективність мисливства для харчування людей і взагалі для їх життєдіяльності.
Розвиток скотарства і землеробства, виникнення давніх цивілізацій спричинили нові протиріччя між людиною і природою. Тривали і розширювались масові вирубки лісів, їх випалювання. Випас худоби носив нерегулюваний характер. Все зазначене призвело до опустелювання величезних територій у Південій Африці, на Аравійському півострові, у Малій та Средній Азії, в Європейському Середземномор"ї. Наприклад, знамениті ліванські кедри, що мали цінну деревину, яку використовували для будування фінікійських кораблів, храмів Єрусалиму, залишились лише на прапорах Лівану.
Антропогенний вплив на природу значно посилився з використанням металів. З них найдавнішими є мідь, золото, срібло. Так, в Анатолії (Туреччина) знайдено багато мідних речей, що відносяться десь до У11 тисяч. до н.е. В У - 1У тисяч. до н.е. в таких древніх цивілізаціях, як Шумер, Єгипет, Індія, Китай розпочався видобуток золота і срібла.
До речі, спочатку срібло цінувалося більше за золото. Так, срібло видобували в Стародавній Греції - на південь від Афін (зараз це територія сучасних Іспанії, Швеції). В середні віки було відкрито багато родовищ срібла в центральній Європі. З цього часу срібло почали називати "німецьким металом". І до Х1У ст. Німеччина була головним постачальником срібла в Європі.
У 111-му тисяч. до н.е. почався "бронзовий вік". А у 11-му тисяч. до н.е. - залізний. Саме залізо стало самим потужним стимулом розвитку виробництва.
На цьому єтапі взаємодії людини і природи сільськогосподарська діяльність спиралась на екстенсивні методи. Перш за все, це розширення територій на основі підсічно-вогневої системи (вирубка лісів, випалювання рослинності). Такі дії мали драматичні екологічні наслідки. Так, в цей час лісова зона в Західній Європі практично зникає, різко скорочується площа лісів у центральній Європі.
На 3-му етапі - машинно-індустріальному - антропогенний вплив призводить вже до суттєвих проблем у взаєминах людини і природи. Почався цей етап з винаходу парової машини і інтенсивного розвитку промисловості. Це стало основою нового суспільства - капіталістичного.
Величезні технічні успіхи людини стали підставою для світоглядних змін. Так, в умовах прогресуючого капіталізму швидко долалося попереднє "обожнювання природи". Розвиток індустрії підкорював використання природних ресурсів вузькому практицизму.
Отже, за умов капіталізму (особливо з часу промислових революцій ХУ111-Х1Хст.) промислове виробництво стає основним фактором впливу на природу. Більшість регіонів світу у 2-й половині ХУ111 - напочатку Х1Х ст. стають сировинними колоніями промислово розвинутих країн, таких як Іспанія, Португалія. Англія. Ця історія дає яскраві приклади грабіжницького використання природи. Особливо це стосується території Північної Америки в ХУ111 - Х1Х ст. Так, жахливе полювання на бізонів, коли, стріляючи прямо з поїздів, люди винищували цілі стада цих унікальних тварин, є прикладом трагічних наслідків людського впливу на природу. З кінця Х1Х ст. ці терирорії зазнали явища пилових "чорних бурь", що стали наслідком розорювання прерій і знищення родючих земель.
Особливо посилюється негативний антропогенний вплив на природу після застосування паравої машини на морському і залізничному транспорті ві винаходу двигуна внутрішнього згоряння.
Але на цій - 2-й стадії взаємодії людини і природи динамічна рівновага біосфери ще не порушилась.
111 стадія взаємодії природи і людини. Вона почалась в середини ХХ ст. після закінчення 2-ої світової війни. Саме війна стимулювана стрибок у розвитку техніки. З цього часу людина, більш ніж коли раніше, проявляє себе як найбільш могутня геологічна сила на планеті. Можна сказати, що людська діяльність за потужністю і масштабами перевищує найпотужніші стихійні явища.
Втім, наслідки такої діяльності і для природи, і для людини є негативними. Через зростающий антропогенний тиск на природу руйнування біосфери загрожує стати незворотним. Процес може досягти такого ступеню, що природне середовище стане непридатним для подальшого існування людей.
На даній стадії взаємодії людини і природи їх зв"язок є настільки органічним, складнодиференційованим, що дослідники говорять про існування єдиної соціоекосистеми (Голубець М., Бачинський Г.). Соціоекосистему визначають як складну, динамічну систему, що є функціонально замкненою. Вона втратила здатність до природної саморегуляції. А її головним регулятором стала людина (суспільство). Тобто, саме від людини залежить майбутнє і природи, і суспільства. За даними аналізу, здійсненого Міжнародними комісіями при Генеральній Асамблеї ООН, стан соціоекосистеми є кризовим.
Головними факторами, що призвели до кризового стану, є демографічний вибух, урбанізаці, індустріалізація та хімізація господарства. Так, населення
Loading...

 
 

Цікаве