WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Вступ до екологічної етики - Реферат

Вступ до екологічної етики - Реферат

то "звільнення тварин" віддає пріоритет благополуччю окремих особин. Рух "звільнення тварин" припускає їх звільнення від жорстокого і безглуздого страждання й експлуатації. "Звільнювачі тварин" не виступають за надання моральних прав рослинам чи неживим природним об'єктам, оскільки вони не мають свідомої чутливості, а отже, не можуть переживати задоволення і біль. Вони закликають відмовитися від використання тварин для розваг (цирк і т.д.), а також від тваринної продукції, що вимагає убивства тварин: від м'яса, хутра,натуральної шкіри, проповідують вегетаріанство, пропонують заборонити полювання і рибальство, експерименти на тваринах. Як правило, товариства заступництва, захисту чи звільнення тварин бувають двох типів. Традиційний тип такого товариства - товариства за благополуччя тварин - заснований на жалі, милосерді, доброті людини, прагненні її захищати тварин. Другий тип, що з'явився наприкінці XX століття, базується на концепції природних прав тварин. Прихильники цього типу
16
вважають, що в людини є борг перед тваринами, а тварини мають право на існування і на захист від страждань (46).
Філософські погляди руху захисту (звільнення) тварин знайшли свій розвиток наприкінці 60-х років XX століття, коли група випускників Оксфордського університету - філософів, психологів і теологів, еліти англійської й американської інтелігенції, висунула концепцію природних прав тварин. Тварини, вважали вони - здатні почувати і розуміти, вони мають такі ж потреби як і ми: залишатися живими, бути захищеними від страждань, задовольняти голод, спрагу, тому справедливість вимагає, щоб ці потреби тварин були задоволені. Як говорили мудреці Індії: "Усе живе біжить від страждань, усе живе боїться смерті. Пізнай же в живому самого себе і не заподіюй зла" (38). Лідери в галузі прав тварин - американці Том Ріган, що написав "Справу про права тварин", Пітер Сінгер (Австралія), автор книги "Звільнення тварин", англійці Річард Райдер (Великобританія), психолог і теолог Ендру Лінзі (Великобританія). Останній писав: "весь Всесвіт створений любов'ю, а те, що створено любов'ю, не може не мати цінності. Бог своєю милістю зробив всіх істот на землі дорогоцінними в його очах. (...) Якщо усі тварини існують для Бога, якщо Бог стоїть за кожною з них, то як можуть людські істоти йти проти Бога?" (46).
Ще одним напрямком екологічної етики можуть вважатися вишукування, пов'язані з людиною як біологічною істотою (біоетика). Це - етичні проблеми використання методів генетичної інженерії (наприклад, створення гібрида людини і мавпи), моральна сторона абортів, клонування, трансплантації, біотехнологій, моральні сторони взаємодії між медиком і пацієнтом. Термін "биоетика" ввів у 1971 році американський онколог Ренеселер Поттер.
Прихильники біоетики вважають, що видача патентів на трансгенних тварин опускає статус живих істот до рівня напівфабрикатів і призводить до численних страждань тварин. Біотехнологія зводить усі форми життя до рівня обривків інформації, що можуть бути перекомбіновані за чиєюсь прихіттю. Генна інженерія, біотехнологія позбавляють життя його універсальності, унікальності і священності.
Слід зазначити, що є автори, які стверджують, що біоетика включає два аспекти: медичну біоетику, що розглядає питання ставлення до людських істот (проблема абортів), і власне біоетику,
17
що розглядає відношення людини до тварин, точніше, до істот, що здатні відчувати (91). Однак такий розподіл викликає ряд питань. Куди, наприклад, віднести інші істоти, наприклад бактерії чи рослини?
У нашому короткому огляді варто згадати про природну етику, запропоновану відомим росіянином філософом і анархістом П.А. Кропоткіним, одне з положень якої говорить, що джерела моральності, безумовно, лежать у природному світі.
ЕКОБІОЦЕНТРИЧНІ МОДЕЛІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕТИКИ
Не так давно виник рух "глибинної екології" (термін введений норвезьким філософом А. Нейсом у 1972 році). Його філософська доктрина спирається на вісім екобіоцентричних етичних принципів, дороблених у 1985 p. В. Дивалом і Дж. Сешеном.
1. Процвітання і благо людської і нелюдської форм життя на Землі цінне саме по собі. Цінність нелюдського світу не. залежить від користі для людини.
2. Багатство і розмаїття форм життя сприяє реалізації цих цінностей і цінне саме по собі.
3. Люди не мають права зменшити це багатство і розмаїття, крім випадків задоволення життєво важливих потреб.
4. Процвітання людського життя і культур сумісне тільки з істотним зниженням людської популяції.
5. Нинішнє втручання людини в природний світ надмірне і ситуація швидко погіршується.
6. Тому політика повинна бути змінена. Ці зміни повинні задіяти базові економічні, технологічні й ідеологічні структури. Лише тоді ситуація буде серйозно відрізнятися від нинішньої.
7. Ідеологічною зміною повинне бути високе оцінювання якості життя.
8. Ті, хто згодний з цими пунктами, повинні намагатися здійснювати ці зміни (3).
Прихильники "глибинної екології" відстоюють фундаментальні соціокультурні зміни. Особливо вони опираються розгляду природи просто як джерело ресурсів людини. Деякі глибинні екологи заперечують важливість людського виду. Дейв Формен, наприклад, думає, що люди - це тільки один з багатьох видів, і що нас занадто багато. Він вважає, що життя людини не більш
18
важливе, ніж життя інших істот, і що здоров'ю біосфери варто віддати перевагу перед людським благом.
"Глибинна екологія" не є етичною теорією. Скоріше, глибинні екологи закликають до перетворення фундаментальних принципів нашого ставлення до природи. Цими принципами можуть бути: повага права всіх життєвих форм на життя і процвітання; співчуття іншим життєвим формам; максимізація розмаїтності життя людини й інших істот. Глибинні екологи схильні до нового погляду на світ і затверджують екологічну мудрість, чи екософію, а не екологічну етику як таку. Багато глибинних екологів вважають, що всі живі істоти, а також екосистеми, мають інтереси, а виходить, можуть постраждати, або виграти. Але всі об'єкти, що можуть або постраждати, або виграти (у тому числі природні системи), заслуговують на моральну увагу. Ті ж об'єкти, що пі падають під моральну турботу, мають певні права - так вважають багато традиційних етичних систем. "Глибинна екологія" заохочує прагнення до ототожнення з природою, щоб шкода, нанесена Їй, сприймалася як шкода самому собі.
Нами запропонований термін "екобіоцентризм", що припускає двополюсну точку зору в сучасній екологічній етиці, коли морально значимими є особини, види живих істот і екосистеми (у тому числі і люди).
В стороні від екологічної етики знаходиться такий напрямок як екофемінізм. Процес звільнення "жіночого начала", відповідно до поглядів представників теорії екофемінізму, повинний початися зі звільнення природи як носія жіночого архетипу. Жінка
Loading...

 
 

Цікаве