WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Теоретичні основи екологічної етики (пошукова робота) - Реферат

Теоретичні основи екологічної етики (пошукова робота) - Реферат

видами.
Б. На рівні видів, підвидів і популяцій:
1. Право на відшкодування нанесеного їм збитку.
2. Право на опіку (наприклад для видів, занесених у Червону книгу).
При загальних рівних правах видів, підвидів і популяцій є перевага перед правами індивідів.
Як ми бачимо, запропоновані вище права тварин можна віднести до двох типів. До першого відносяться права, що захищають
39
природні потреби тварин (потреба у волі, у частці земних благ, у житті, у благополуччі, у природному середовищі існування, у захисті від страждання), до другого - права, що мають соціальне звучання (право на відсутність відповідальності перед людиною, право на захист законом, право на особливу опіку, право на достоїнство, право на відшкодування збитку).
Можливо, у майбутньому цей список прав буде доповнений. За одомашненими тваринами, відповідно до Всесвітньої Декларації добробуту тварин, визнаються наступні п'ять прав:
1. Право на воду і корм повинне забезпечуватися за допомогою вільного доступу до прісної води і їжі, необхідних для підтримки здоров'я і життєвих сил.
2. Право на комфортні умови існування, при яких тварина повинна мати своє житло і місце для відпочинку.
3. Право не відчувати біль, не страждати від ран і хвороб повинне забезпечуватися шляхом запобігання чи негайного встановлення діагнозу і наступного лікування.
4. Право не відчувати страх і страждання здійснюється шляхом забезпечення такого поводження й умов утримання, при яких тварина не відчувала б страждань.
5. Право на природне поводження, при якому тварині повинно бути надано достатньо місця, що відповідає сприятливим умовам і угрупуванню інших тварин такого ж виду (177).
Права дикої природи Землі
За дикою природою можуть бути визнані наступні права:
1) Право на існування;
2) Право на волю від людського контролю і керування;
3) Право на відшкодування збитку;
4) Право на захист законом.
За неживою природою Землі (скелі, дюни, озера і т.д.) можуть бути визнані наступні права:
1) Право на існування;
2) Право на захист від радикального втручання з боку людини (мова йдеться про те, що якщо людина для своїх потреб займає якусь частину ландшафту, то це повинна бути така частина, що не позбавляє його функціональної життєздатності).
3) Право на захист законом;
4) Право на відшкодування збитку.
За природою Космосу можуть вже в недалекому майбутньому бути визнані наступні права:
40
1) Право на існування;
2) Право на захист законом. .
Було б абсолютно невірним думати, що якщо тварина має право на життя, а об'єкт дикої природи на існування, то це означає, що ніколи, ні при яких обставинах це право не може бути порушено. Адже навіть у випадку з людськими правами неможливо уявити яке-небудь право, що не було ущемлено в той чи інший час. Отже, на практиці ми завжди говоримо про права, чи то людини чи природи, що можуть бути зігноровані при наявності достатнього морального обґрунтування. Якщо обґрунтування знайти неможливо, акт порушення прав буде вважатися аморальним.
З визнанням прав природи людство неминуче прийде до пошуку енергетичних еквівалентів і альтернатив для того, щоб все менше використовувати інші форми життя і здоров'я тварин як їжу і робочу силу, все менше буде використовувати вбивство тварин, все більше буде обмежувати себе у своїх потребах і правах.
Сучасна людина повинна навчитися не тільки поважати права природи, але і стати їх виразником, спікером всього екологічного співтовариства, його моральним голосом. Сьогодні привілейований статус людини виражається не в праві на експлуатацію, а у відповідальності за все живе. І це з кожним роком розуміє усе ширші кола людей.
У 2000 p. за завданням Київського еколого-культурного центра групу вчених Дніпропетровського університету проводила соціологічні дослідження в різних частинах України. Було опитано 1200 чоловік. Дані свідчать, що 61,5% згодні надати рівні з людиною права тварині, 54,3% - рослинам, 49,5% - об'єктам неживої природи (150). Подібні результати були отримані й у Росії (78).
Екологічна етика і природоохоронна естетика
Відповідно до багатьох етичних і естетичних теорій гарне являє собою просте злиття моральних та естетичних концепцій, що включають почуття правоти і доречності, турботи і здійснення, задоволення від речей (природних і штучних) (82).
Однак чи завжди естетичне почуття (мотивація) само по собі є гарним? Чи задумуємося ми, якою ціною для природи ми його придбали?
41
У природоохороні нерідко моральні та естетичні сфери є несумісними. Заради насолоди красою природний заповідний об'єкт нерідко відкривають для туристів, що сприяє його знищенню - результат поганий по своїй суті. Як справедливо відзначає В.М. Грищенко, милування красою живої істоти ще не означає бажання її зберегти, і може викликати навіть зворотну реакцію - убити, підстрелити, добути для колекції (83). Так, відповідно до соціологічного дослідження, проведеного в 2000 р. в Україні за завданням Київського еколого-культурного центра, 28,7% опитаних (опитано більш 1200 чоловік), зірвавши дику лілію, одержують задоволення, у той час як від рубання ялинки одержують задоволення лише 13,8%. Відповідно, каяття в першому випадку відчуває 45,2%, а в другому - 52,7%.
Відомий російський педагог П.Ф. Каптерьов говорив: "Эстетическое чувство само по себе не имеет никаких нравственных элементов, оно составляет отдельную от нравственности область, независимо от нее, может с ней согласовываться, а может и противоречить ей (...). Эстетическое чувство, по самой своей природе, по своему существу есть эгоистическое чувство, источник своеобразных удовольствий и неудовольствий для человека" (84).
Дійсно, естетична мотивація може не лише рухати людей до добра, але і до зла. Саме завдяки естетичному почуттю людей відбувається зникнення рідкісних красивих жуків і метеликів, квітів і птахів (збір ентомологічних колекцій, первоцвітів, винищування птахів заради дамських прикрас).
Естетика є одним із двигунів полювання, коли заради красивого трофея убивають тварину (18). А.А. Нікольский влучно назвав це "естетикою вбивства" (72).
Таким чином, естетичне почуття, саме по собі, не гарантує охорону дикої природи. Краса може збільшувати мораль, а може стати рушійною пристрастю до контролю і керування природою.
Все це означає, що ми повинні цілком усвідомлювати наслідки пробудження в людяхестетичного почуття. Естетичне почуття є лише тоді природоохоронним, коли заохочує цінувати красу природних ландшафтів і видів природи саму по собі чи заради них самих, а не як засіб для використання для особистих цілей. Іншими словами, естетичне почуття тоді стане природоохоронним, коли буде пов'язане з екологічною етикою. Естетику повинна супроводжувати етика. Мораль приборкує людину, бере її в руки, приборкує в ній звіра.
42
З іншого боку, і сама краса природи сприяє появі моральних почуттів, і викликає, хоча б на короткий час, симпатію, доброзичливість, любов і милосердя, робить людину чистішою, благороднішою.
П.Ф;
Loading...

 
 

Цікаве