WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Прикладні аспекти екологічної етики (пошукова робота) - Реферат

Прикладні аспекти екологічної етики (пошукова робота) - Реферат

своїх близьких за будь-яку ціну. Слабість економічної оцінки насамперед в тому, що вона розглядає природу тільки з погляду людського благополуччя.
Екофілософ, Брайн Нортон зі США ще більш категоричний: "Захисники природи вірять, що політика в галузі навколишнього середовища, яка базується на чисто економічних причинах, приводить скоріше до руйнування, ніж до захисту природи (...). Захисники природи відкидають... економічний аналіз через його статичний характер тому, що вони вірять у те, що деякі набори цінностей є морально кращими (...). Більш узагальнено, захисники природи вірять у те, що стратегія зі скороченню попита є більш кращою, ніж стратегія до розвитку пропозиції" (цит. з 131).
Слід також зазначити, що в основі робіт економістів і їх прихильників, що намагаються підрахувати економічну цінність біорізноманіття, лежить серйозна методологічна помилка. Вона
82
полягає в наступному. На думку економістів, охорона природи і раціональне природокористування по-суті синоніми, що є великою філософською оманою. Насправді ми маємо два зовсім різних поняття, тому що метою раціонального природокористування є одержання більшого економічного зиску для більшого числа людей протягом більшого часу. Так, метою раціонального використання рибних ресурсів є улов якомога більшої кількості риби якомога довше. У цьому випадку економічний підрахунокдоречний. Але на відміну від раціонального природокористування охорона природи має зовсім іншу мету - захист природи заради неї самої. Тобто, вбивство тварини, вирубування дерева є неправильними, гріховними по своїй суті.
Охорона природи, на відміну від природокористування - насамперед моральна. Так само, як, скажімо, правозахисна діяльність, культура, медицина.
Як вважає Холмс Ролстон III, розумінням аналізу природних цінностей не повинно бути їх приведення до одного економічного показника, а демонстрація широкого спектру їх типів і рівнів:
"Ми хочемо, щоб політика захищала ці ціннісні виміри не тому, що вони є прихованими економічними цінностями, а тому, що вони зовсім не є економічними цінностями" (64).
Держава ніколи не зможе одержувати економічну вигоду від заповідників, національних парків, заказників. Заповідна справа - це завжди збиткова "галузь". Так само, як музеї, академічна наука, дошкільні установи. Але важливість їх, як правило, доводиться не з погляду економіки, а з культурних, патріотичних, політичних, релігійних, етичних і інших позицій.
Ще один істотний момент, повз якого проходять економісти. Справа в тім, що кожна істота, ділянка дикої природи, екосистема мають внутрішню цінність. Ця цінність корисна для самої істоти чи ділянки дикої природи і є зовсім непотрібною для людей. Внутрішня цінність дикої природи, видів флори і фауни не має ціни - вона має достоїнство.
На думку американського екофілософа Беярд Каллікотта, один з головних мотивів для твердження того, що дика природа має внутрішню цінність полягає в тому, щоб виключити її з економічної оцінки й у такий спосіб вивести за межі капризів ринку. Так, люди спробували забрати з ринку людську істоту, поставивши поза законом рабовласництво, спробували забрати секс із ринку, заборонивши проституцію. .Чому б не забрати з ринку
83
внутрішньо цінну дику природу, поставивши поза законом руйнівні для природи види людської діяльності?
Відомий американський філософ Юджин Харгроув узагалі ставить під сумнів економічний спосіб оцінки природних цінностей як науковий і об'єктивний. На його думку, по-перше, економічні цінності, влада грошей стала такою переважаючою (в основному в західній цивілізації) лише в останнє сторіччя. До цього в суспільстві шанувалися інші цінності. А-якщо через якийсь час-економічні цінності знову знеціняться, як бути тоді з тими ділянками дикої природи, грошова вартість яких виявилася низькою і їх віддали на знищення. Чи не замучить тоді совість людей, що прийняли рішення на основі економіки, а не вічних цінностей істини, добра і краси? Більше того, і зараз на землі є культури, де економічна цінність мало що значить.
Як ми не в змозі економічно оцінити геніальні твори мистецтва, так само ми не в змозі оцінити грошову вартість останніх куточків дикої природи. І майже напевно цього не знають і ті, тхто бере участь у подібній "ринковій" оцінці. Ясно, що Мона Ліза коштує величезну сумму грошей, але реальна її цінність не грошова, а естетична, історична, духовна. Так само і реальна цінність видів і ділянок дикої природи не економічна, а внутрішня, релігійна, духовна...
Американський екофілософ Джек Тернер з іронією зауважує: "Для мене ця нова "етика" охорони природи (заснована на економіці - авт.) віддає цинізмом - начебто не зумівши переконати й умовити свою кохану, ви раптово переключаєтеся на готівку.
Необ'єктивність економічного підходу до оцінки природи полягає ще й у тім, що економіка оцінює корисність того чи іншого природного "ресурсу" тільки з погляду його користі для людини. Корисність виду, чи скажемо, болота для екосистеми оцінити економічним шляхом при сучасному невисокому розвитку, насамперед науки екології, дуже важко чи неможливо, а оцінити корисність виду для самого себе взагалі є абсолютно нереальним. І ці корисності, незважаючи на їхню складність чи неможливість економічної оцінки в природі все рівно існують.
Принциповим недоліком економічного підходу є і те, що економіка (в розумінні "народне господарство") приймається як ціле, а екосистема - як частина. Ця важлива "частина" постачає сировину і служить приймачем відходів, впливає на вартість праці і т.д. Таке припущення дозволяє економістам рахувати гроші.
84
Насправді ж людське господарство є лише підсистемою, але не більше.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що економічний метод оцінки природи з позиції екологічної етики має наступні основні обмеження і недоліки.
1. Сучасна економіка націлює на те, що людина важливіша за природу і природа існує лише для неї.
2. Економічна система є лише частиною загальної складної соціобіогеосистеми. Тому повна економічна оцінка діяльності людини навіть теоретично неможлива.
3. В області екології деякі вчинки, економічні витрати на які більші, ніж вигода, можуть бути морально правильними, і навпаки, деякі вчинки, економічна вигода яких більше ніж витрати, можуть бути морально неправильними. Звідси економічний підхід, що прагне до переваги вигоди над витратами, і не враховує етичні обмеження, може мати негативні моральні наслідки.
4. Одномірність, спрощеність і частковість економічного підходу. Неможливо і невиправдано оцінити всі нематеріальні цінності, вигоди і витрати в розмірному грошовому еквіваленті, тому що багато які з них (свіже
Loading...

 
 

Цікаве