WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Прикладні аспекти екологічної етики (пошукова робота) - Реферат

Прикладні аспекти екологічної етики (пошукова робота) - Реферат

її "акціонерів". Це не означає, що люди не мають права користуватись природою, просто деякі форми користування виправдані, а інші - ні.
5. Вибір на основі базових інтересів та альтернативності. Як у природи, так і в людини є свої базові потреби: у житті, у волі, у необхідній частці земних благ та ін. Тому, якщо є конфлікт інтересів між природою і людиною, то є морально допустимим при інших рівних діяти так, щоб небазові інтереси людини (наприклад, спорудження пивних для любителів пива на місці колонії озерних птахів) повинні підкоритися базовим інтересам природи (інтерес птахів до життя). Пивницю можна спорудити й в іншому місці, а от крячкам і куликам знайти інше місце для гніздування не завжди можливо.
6. Загальна гуманізація природокористування. Дуже важливо домагатися того, щоб знищуючи заради своєї життєво важливої потреби природний об'єкт, убиваючи заради їжі чи медичних цілей диких тварин, людина відчувала глибокий біль у грудях. І як язичник, просила у природи прощення. Знищення природних
79
об'єктів, позбавлення життя живих істот не повиннездійснюватися нечутливо. Умертвіння тварин (забій худоби, промислове полювання і т.п.) повинне проводитись при мінімальному нанесенні тварині страждань. Разом з тим настав час людству відмовитися від таких видів природокористування, що не є для нього життєво важливими, але викликають загибель чи страждання інших живих істот - бої тварин, аматорське полювання, тестування на тваринах, деякі напрямки вівісекції, різні атракціони з використанням тварин і т.п.
7. Обов'язкова компенсація. Необхідно прагнути до того, щоб знищення людиною природного об'єкта відшкодовувалося тим чи іншим чином. Вирубано в місті під забудову 10 тополь - поруч посаджено стільки ж (а то і більше). Відкрито кар'єр для видобутку піску чи граніту, по закінченні робіт потрібно провести рекультивацію.
8. Поділ території планети Земля на три частини. В першій - людина веде активне природокористування (сільське господарство, вирощування рукотворних лісів під вирубку, видобуток корисних копалин, будівництво доріг, міст і селищ та ін.) В другій - ощадливе, м'яке природокористування (рекреація, промислове полювання, рибний промисел і ін.). Третя частина Землі (до 30%) повинна бути віддана у володіння дикій природі. Тут виключені практично усі види природокористування (хіба що за винятком примітивного туризму, релігійних обрядів і наукових досліджень - та й то не скрізь).Тоді не тільки людська цивілізація, але і дика природа (теж особлива цивілізація) одержить можливість самостійно і рівноправно розвиватися, йти своїм шляхом.
Не усім вище викладене видасться реальним - деякі заперечать: якщо виконувати всі ці пропозиції, то промисловість, сільське господарство, бізнес понесуть великі збитки, не витримають. Однак, у нашій історії бізнес уже пручався і не раз: створенню людських умов для робітників, забороні на дешеву дитячу працю і т.п. Однак, суспільна мораль зрештою змусила його піти на ці заходи. І нічого, бізнес витримав. Витримає і цього разу.
На закінчення хотілося б особливо підкреслити, що екоетичні зміни в природокористуванні відбудуться тільки після відповідних змін в ідеях, переконаннях, цінностях і знаннях. І в цьому великі надії покладаються на екофілософію, екологічну етику, що повинні сформулювати мету змін, а наука, у тому числі екологія - запропонувати засоби.
80
Екологічна етика проти економіки
Ми вчили наших дітей, гир кожна жива істота живе для того, щоб бути перетвореним у гроші, і те, що не буде давати прибутку, повинне бути винищено, щоб відкрити дорогу для тих істот, що приносять прибуток.
Хью Ніблі, американський професор історії і релігії
Тому що любов до грошей є коренем усього зла...
Св. Павло
Благими намірами, як відомо, вимощена дорога в пекло. Цю приказку часто згадуєш, коли спостерігаєш за потугами деяких економістів і природоохоронників підрахувати ціну біорізноманіття, дикої природи, заповідників і інших охоронних природних територій. Вони вважають за можливе вирахувати таку економічно високу цінність біорізноманіття, що їхні розрахунки відразу змусять місцеві влади поліпшити охорону природи.
На жаль, практика свідчить про інше. Охорона природи ніколи не може стати економічно вигіднішою за експлуатації природи (а виходить, за руйнування). Цс як продаж тютюну. Курити шкідливо: всі це знають, але курять чи продають цю отруту. Тому що тютюновий бізнес економічно вигідний. Боротись з цим злом можна тільки за допомогою моралі, а не економічно.
Проблема економістів в тому, що вони підходять до охороні біорізноманіття і дикої природи зі своїх вузьких економічних і. антропо центричних позицій. Але ж біорізноманіття - це не просто ресурс, створений природою для задоволення людських потреб. Це, насамперед, величезна кількість життів, кожне з яких священне" має власне достоїнство, мету і волю.
Крім всього іншого, біорізноманіття має масу цінностей, економічну вартість яких майже чи взагалі неможливо підрахувати:
екологічну, освітню, наукову, музейну, виховну, історико-культурну, релігійну, естетичну, етичну, символічну, духовну і багато інших неусвідомлених (невідомих) цінностей. Як можна оцінити безцінне чи те, про що ви не знаєте, чи існує воно? Є види, що не
81
мають ніякої економічної й іншої цінностей для людини - їх можна назвати "нересурсами". Як за допомогою економіки підрахувати їхню вартість, якщо до того ж не відома їхня економічна роль?
Сучасні економісти нагадують жонглерів, що намагаються утримати в повітрі безліч м'ячів, жодного разу не доторкнувшись до реальності. Вузька, редукціоністська система понять традиційної економіки призводить до помилок в оцінках дикої природи. Недавно колеги розповіли цікавий випадок. У Красноводському заповіднику попросили економістів підрахувати ціну ракам. Виявилося, що в заповіднику ціна ракам дорівнювала нулю, а за його межами - ледь більше нуля. Що пояснюється тим, що в заповіднику раків не продають, а поза ним - вони можуть бути продані. Більше того, тут багато економічних законів, принципів просто не працюють. Наприклад, принцип росту: усякий ріст - це добре, і чим він більший - тим краще. А чи відомо економістам про фізіологію ракової пухлини? Спроби економістів звести екологічну тему до переваг споживачів і питанню "скільки ви готові заплатити за дику природу" є аморальними. Долар, навіть на короткому повідку, завжди несе загрозу природі.
Ще Олдо Леопольд ставив під сумнів економічний метод оцінки дикої природи. Як, наприклад, бути з видами, ринкова вартість яких мізерно мала? З іншого боку існують випадки, коли продаж за гроші взагалі неможливий: більшість з нас відмовилися б продавати
Loading...

 
 

Цікаве