WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Філософсько-світоглядні засади біоетики - Реферат

Філософсько-світоглядні засади біоетики - Реферат

порядку в хаосі Всесвіту", але цей порядок неантропоморфний, йому, як змісту знання, не можуть .бути додані кінцева розмірність і тривалість. Але саме така орієнтація, орієнтація на "нелюдське" і тим самим встановлення в нашому внутрішньому світі уявлень безмірного порядку, є один із найважливіших чинників, елементів творіння самої людини, формування і розвитку її духовної сутності22.
Наукове знання, з феноменологічної точки зору, стає людською цінністю тільки в тій мірі, у якій змістом людської свідомості не може бути привласнена ніяка ціннісна розмірність. Смисл усякого пізнання (і в цьому ключ до рішення проблеми протиставлення природознавства і гуманітарного знання, об'єктивності і гуманізму) міститься в постійному розширенні засобу сприйняття людиною світу і себе в ньому.
Засадою біоетики, поряд із філософією життя і феноменологією, є також іекзистенціалізм. Екзистенціалізм, як і філософія життя, намагається зрозуміти буття безпосередньо, перебороти раціоналізм і інтелектуалізм і в такий спосіб зблизити поняття буття і життя. Але на відміну від філософії життя, що виділяє в якості вихідної реальності переживання, екзистенціалізм намагається розкрити онтологічний смисл переживань. Виявляється, що цей смисл виступає як спрямованість переживань на щось, що знаходиться по ту сторону від них, трансцендентне ім. Людська свобода тут трактується як трансценденція і як прояв людської сутності. Людина як "надмірна істота" - вільна, тому що вона одна з усього тваринного світу спроможна "трансцендентувати".Саме вона має виняткові можливості проектувати, створювати, вибирати себе саму, не керуючись нічим, крім власної суб'єктивності. Свобода, як плата за людське життя, за "екзистенцію", являє собою обов'язок відповідальності, що несе кожна л юдина як особистість23.
Екзистенціалізм приходить до розгляду існування людини як чогось конкретного й суб'єктивного, що принципово важливо для біоетики. Дійсні труднощі вихідної класичної етики пов'язані з моментом її суб'єктивності, яку неможливо підвести під ті чи інші чітко сформульовані нормативи й настанови. Але екзистенціалізм залишає людині право самій вирішувати, наскільки далеко вона може йти у своїх діях. Кожна людина несе особисту відповідальність за свої вчинки, за все своє життя.
Екзистенціалізм сприяв тому, що моральна відповідальність стає предметом широкого обговорення не тільки теологів і
42
філософів, але і спеціалістів із різноманітних сфер людської діяльності. Стверджуючи таке розуміння життя, екзистенціалісти закликають людину реалізувати у власному житті всі її неповторні й унікальні можливості. Основні принципи сучасної біоетики будуються на розумінні людської екзистенції як принципово поважного відношення до людини - відповідального "автора" своєї долі, неповторної й унікальної історії свого життя як біографії.
Безсумнівно, що феноменологічний та екзистенціальний підходи формують нові світоглядні орієнтири й стиль мислення, що дозволяють перебороти класичне протиставлення природних і гуманітарних наук та перекладають цю проблему в іншу площину - сферу первинної ситуації, "ситуації виходу", де і відбувається народження людської діяльності, пізнання в тому числі. Уявлення про передумови її виникнення, розкриття ситуації генезису, визначення можливостей мислення і процесів явлення знання, як феноменів, що не мають розмірності, - ось конкретні засоби трансформації і гуманізації природознавчого знання.
Таким чином, ми проаналізували лише деякі, на наш погляд, важливі і основні філософські передумови та засади формування сучасної біоетики, що істотно вплинули на її формування і розвиток. Водночас аналіз світоглядно-філософських передумов розвитку біоетики повинен проводитися у широкому соціокульїурному контексті. Виникнення біоетики знаменує не тільки новий етичний вимір людської діяльності і думки, а й у своєрідній формі відтворює особливості сучасного стану світової культури.
1 Merton R. The sociology of science. - Chicago, 1973.
2 Вебер М. Наука как призвание и профессия // Самосознание европейской культуры XX века. - М., Наука, 1991. - С.130-153.
3 V.R.Potter. Biothics: the sciens of survival // Perspectives in biology and medicine, 1970, 14 (1), с. 127-153.
4 V.R.Potter. Biothics: bridge in future, Englewood Cliffs (NJ), Prentice Hall, 1971.
5 Сгренча Элио, Тромбоне Виктор. Биоэтика. Учебник. - Библейско-богословекий институт Св.апостола Андрея. - 2002. - 413 с.
6 Биомедицииская этика / Под ред. В.И. Покровского. - М.: Медицина, 1997. - 224с.
7 Борейко В.Е. Прорыв в экологическую биоэтику. - К.: Киевский эколого-культурный центр, 1999. - Серия: Охрана дикой природы. Вып. 11, 128 с.; Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій. К.: Тандем, 2000. - 318 с. - Розділ 4.
8 Федоров Н. Ф. Сочинения. - М.: Мысль, 1982. - 711 с.
9 Швейцер А. Проблема этики в ходе развития человеческой мысли // Благоговение перед жизнью. - М,: Прогресс, 1992. - 576 с.
10 Швейцер А. Культура и этика. Философия культуры. Часть вторая // Благоговение деред жизнью. - М.: Прогресс, 1992. - 576 с. -"
11 Фуко М. Рождение клиники. - М.: Смысл, 1998.
12 Введение в биоэтику. - М.: Прогресс-Традиция, 1998. - 384 е.
13 Medical ethics/Ed, by R.M. Veatch, Boston. London: Jonesand Bartlett publichers, 1989, 372 p.
14 Beauchamp, Т. L., and Childress, J. F. Principles of biomedical ethics.- New York; Oxford University Press, 1983. - 546 p.
15 Фуко М. Рождение клиники. - М.: Смысл, 1998.
16 Швейцер А. Культура и этика. Философия культуры. Часть вторая // Благоговение перед жизнью. - М.: Прогресс, 1992. - 576 е.
17 Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. - М.: Республика, 1998, - 413 с.
18 Там само.
19 Ницше Ф. Так говорил Заратустра // Сочинения. - В 2-х т. - М.: Мысль, 1990. - Т. 2. - С. 5 - 237.
20 Бергсон А. Творческая эволюция. - М.: Канон-Пресс, Кучково поле, 1998. - 384с.
21 Шелер М. Избранные произведения. - М.: Гнозис, 1994. - 490 с.
22 Husserl E. The crisis of European Science and transcendental phenomenology. Evanston, 1970. - Chapter 35, 28, 47.
23 Кулиниченко В. Л., Вековшинина С. В. Биоэтика: Феноменологические поиски и основания // Феноменология и гуманитарное знание. - К.: Тандем, 1998. - С. 145 - 151.
43
В. Л. Кулініченко. Філософсько-світоглядні засади біоетики // Практична філософія. -2001. - №3. - С. 37 - 43.
Loading...

 
 

Цікаве