WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Філософсько-світоглядні засади біоетики - Реферат

Філософсько-світоглядні засади біоетики - Реферат

тільки засіб для створення Надлюдини, а з іншого боку, - Ф. Ніцше наділяє людину здібністю до творчості, до створення нрвих цінностей і нового світу. Істина льодиною діється, а не відкривається. Сэме Життя є творчим процесом, у ході якого створюються всі людські цінності.
Аналогічні думки здісловлював і представник філософії життя французький філософ-інтуїтивіст А. Бергсон. Водночас у нього життя одержує і якісно інші риси,
__________________________________
1 Біоетика, крім кантівської сфери належною, завжди містить і сферу сущого, котра породжується самим життям. Іншими словами, у проблемний простір біоетики, крім деонтологічних питань, також включаються і практичні питання повсякденного життя, для розв'язання яких кантівська етика не є універсальною. Історія розвитку біоетики показує, що існують і інші, альтернативні кантівській етиці підходи. Так; наприклад, американська медична біоетика традиційно сконцентрована переважно на аналізі окремих випадків медичної практики і базується на правіпрецеденту, яке заперечує будь-яку імперативність, загальну обов'язковість і примусовість етико-правових норм. Вирішення етичних комітетів і навіть судів відносно моральних колізій діагностики, лікування чи прогнозу для пацієнта, базується на аналізі окремих медичних випадків. Однак таке окремо внесене рішення є тільки правовим прикладом для інших подібних випадків.
40
ніж у Ніцше20. Насамперед життя у А. Бергсона співвідноситься з процесами свідомості і виступає в якості явища психологічного порядку. Життя, як життєвий порив, розуміється ним у широкому значенні, як сукупність усіх переживань, в якій мертве входить нарівні з живим. Тут уже з'являється нове розуміння життя ж свідомості або надсвідомості. Основою всіх життєвих, свідомих процесів у Бергсона стає тривалість, безперервність. Тривалість, на відміну від абстрактного застиглого часу науки, припускає постійну творчість нових форм, становлення, взаємопроникнення минулого і сьогоденного, непередбачуваність майбутніх станів, тобто свободу. Тому і саме життя, як тривалість, виступає суцільним потоком творчості і безперервних якісних змін.
З цією ціннісною метафізикою життя тісно пов'язана й етика Бергсона. В цього мислителя Космос у своєму бутті дорівнює переживанням живої людини. Щоб життя одержало осмислення, потрібно жити, керуючись інтуїцією. Інтуїтивне знання - це безпосереднє знання-переживання, симпатія, подолання дистанції між суб'єктом і об'єктом дослідження і незацікавлене занурення в предмет.
Для визначення світоглядно-філософських основ сучасної біоетики у вченнях Ф. Ніцше й А. Бергсона для нас найважливішими є три ідеї: в центрі світу і світогляду знаходиться життя; засобом розуміння сенсу життя поряд із розумом виступає активна інтуїція; людське життя - це безкінечний процес творчості у створенні нових цінностей. Саме тому, наприклад, принцип співробітництва і колегіальності в біоетиці ґрунтується на визнанні цінності інтуїції і "мпатії, як особливих здібностей духово-духовного світу людини.
Сутність феноменологічного підходу до біоетичних проблем полягає в твердженні, що зміст такого явища, як наукове пізнання, неможливо цілком вивести з інтересів і здібностей людини. Відкриття змісту будь-якого виду знання досягається шляхом "відродження вихідної ситуації мислителя", що є синтезом логічного акту мислення і визначеної фактичної основи (І. Кант). Такий підхід дає можливість розглядати кожний акт думки як подію, відмінну від свого ж власного змісту. Уявлення про те, що в мисленні існують утворення, ні відкіля не виведені і по своїй суті нерозкладні, фактично нам дані, дозволяє оцінити процес будь-якого пізнання, у тому числі і наукового, не тільки зсередини, а й ззовні. Тим самим, з одного боку, акт пізнання стає реальною подією дійсності і вже не може бути зведений до змісту самого себе, до своєї власної експлікації. З іншого боку, сама процедура думки як процесу починає виступати явищем природи людської істоти, тим, що бере участь в утворенні і розвитку так званих сутнісних сил людини.
З погляду феноменології, необхідно сприймати і вивчати первинні феномени, в першу чергу, життя і смерть, в їх безпосередньому існуванні. Найбільш послідовно це положення реалізує М. Шелер, котрий будує свою етику на емоційній основі, де логіці розуму протистоїть логіка серця. Обґрунтування загальнозначущої етики на основі емоційності стає можливим завдяки відкриттю інтенціональної структури людських почуттів. Таким чином, акти любові, ненависті, болю, страждання набувають об'єктивно ціннісного змісту. Ті самі цінності залучаються до інтенціональної оцінки внутрішніх почуттєвих актів, набувають незалежності від довільних і відносних норм людського поводження.
Пізнання вищої цінності для Шелера - це акт любові, акт співпричетності буттю. Він дається нам як дійсна симпатія, як зустріч і співучасть у житті іншої людини, що не порушують його власної і дійсної екзистенції. В свою чергу, духовність трактується філософом не тільки як рефлексивний акт, а й як інтенціональність, внутрішні переживання любові, віри, надії, до-
41
віри, прощення і згоди. Отже, життя у М. Шелера є основою всієї культури21.
Біоетика аксіологічно орієнтована також і на нове розуміння тілесності, яке отримане за допомогою феноменологічного методу. Ми не маємо тіла, а є ним; тим тілом, що любить, страждає, хворіє і т. д. Тіло володіє нами, і, співвідносячись із тілом, таким чином, ми не можемо вже його привласнити.
Важливим надбанням біоетики стало усвідомлення того, що досвід чуттєвості і тілесності людини виступає як особлива реальність, що потрібно вивчати і враховувати в усіх видах своєї діяльності. Ці нові уявлення про цінність тілесно-духовного виміру людини дозволили трансформувати існуючі проблеми в галузі медико-біологічного знання і практики, наприклад, проблему евтаназії - штучної смерті.
Досвід феноменології показав, що безпосередні переживання суб'єкта мають явну цінність, а життя людини може бути відтворене тільки через таку важливу характеристику буття, як чуттєво-тілесна сфера. Принципова новизна настанови феноменології полягає в тому, що вона вказує на умови, при яких кінцева у просторі і часі людина може осмислено чинити дії, використовуючи досвід, моральні оцінки, акти пізнання, навіть принципово несумісні з цим досвідом.
Відповідно феноменологічній настанові, об'єктивне знання не зводиться тільки до людських цінностей. Людина лише встановлює "острівці
Loading...

 
 

Цікаве