WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Біосферні та державні природні заповідники України - Реферат

Біосферні та державні природні заповідники України - Реферат


Реферат на тему:
Біосферні та державні природні заповідники України
ПЛАН
1. Мета та основні завдання державних заповідників.
2. Біосферні заповідники, їх роль та призначення.
3. Характеристика Поліського, "Медобори", Карадазького державних заповідників та Карпатського, "Асканія Нова" біосферних заповідників.
При вивченні цієї теми основну увагу необхідно привернути питанням мети створення заповідників та основних завдань, які вирішуються за їх допомогою, екологічної ролі по підтриманню рівноваги в природних екосистемах.
Державні заповідники створювалися з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів, для вивчення в них ходу природних процесів і явищ, і розробки наукових основ охорони природи. Територія заповідника вилучається з господарського користування. Заповідники наділяються працівниками спеціальної служби охорони, науковим, науково-технічним і адміністративно-господарським персоналом.
Перед державними заповідниками поставлено ряд завдань:
- забезпечення охорони природних комплексів і заповідного режиму;
- проведення науково-дослідних робіт, які відповідають науковому профілю заповідника;
- пропаганда основ заповідної справи, проблем охорони і раціонального використання природи, сприяння підготовці кадрів.
В 1970 році офіційно прийнята програма "Людина і біосфера" на ХVІ сесії генеральної конференції ЮНЕСКО. Одним з 14 проектів цієї програми був проект №8 "Біосферні заповідники". Станом на 1983 рік в світі нараховувалось 226 біосферних заповідників в 62 країнах, які представляли найбільш характерні геосистеми 193 біогеографічних провінцій. Ці заповідники передбачені для постійних і всесторонніх спостережень за станом і ходом природних процесів на незмінених або слабозмінених типових ділянках біосфери. Вони використовуються для дослідження еволюції екосистем. Це в певній мірі саморегулюючі природні системи, тому повинні бути масштабними і екологічно обособленими від сусідніх екосистем і антропогенного впливу. В Україні статус "біосферний заповідник" надано Чорноморському, Асканії-Новій, Карпатському, Дунайському.
Станом на 1.01.2000р. в Україні нараховувалось 4 біосферних та 16 державних природних заповідників. В зоні мішаних лісів - 2 (Поліський, Рівненський); в лісостеповій зоні - 3 (Розточчя, Медобори, Канівський); в степовій зоні - 9 (Асканія-Нова, Дунайський, Чорноморський, Дніпровсько-Орільський, Казантипський, Луганський, Опукський, Український степовий, Єланецький степ); в Карпатах - 2 (Карпатський, Горгани); в Кримських горах - 4 (Карадазький, Кримський, Мис Мартьян, Ялтинський)
Характеристика заповідників подається за наступною схемою:
- загальні відомості;
- фізико-географічні умови формування екосистеми;
- рослинність і флора;
- фауна і тваринний світ;
- наукові дослідження;
- стан екосистем.
Для прикладу наводимо коротку характеристику деяких із природних заповідників України.
Поліський державний заповідник.
Житомирська область, Овруцький та Олевський райони. Площа 20104 га.
Площа заповідної зони складає 19530 га.
Рельєф поліського заповіднику рівнинний, утворений водно-льодовиковими й алювіальними відкладами; неглибокі западини та зниження типу прохідних долин зайняті переважно болотами. Увздовж Уборті місцями спостерігаються виходи кристалічних порід.
У рослинному покриві переважають середньовікові та молоді соснові ліси (14 тис. га); близько 3 тис. га - під березовими лісами; трапляються невеликі ділянки вільхових та дубово-соснових лісів. Соснові ліси лишайникові займають верхні частини пасом і схилів. Вони мають розріджений трав'яно-чагарниковий покрив і добре виявлений лишайниковий ярус. Соснові ліси молінієво-чорницево-зеленомохові займають нижні частини схилів і формуються в вологіших умовах. У міжпасмових зниженнях і по краях болотних масивів формуються березово-соснові ліси сфагнові з розрідженим деревостаном. Рослинний покрив боліт характеризується переважанням сфагнових угруповань - мезотрофних і оліготрофних. Евтронні болота трапляються дуже фрагментарно. Серед мезотрофних боліт найбільшу площу займають безлісі осоково-сфагнові з переважанням осоки пухнатополодної. Серед оліготрофних боліт заповідника переважають рідколісся сосново-пухівково-свагнові з пухівкою піхвовою. Луки займають близько 1% площі Поліського заповідника і розташовані невеликими ділянками вздовж боліт та в заплавах річок. Трапляються й ділянки водної рослинності та рослинності пісків. У заповіднику є рідкісні угруповання занесені до Зеленої книги України. Всього у флорі заповідника налічується 602 види судинних рослин та 139 видів мохоподібних. Серед судинних рослин 39 рідкісних видів, з них 10 занесені до Червоної книги України (гудайєра повзуча, росичка проміжна, журавлина дрібноплодна, любка дволиста, плаун колючий та інші.)
Багатий і різноманітний тваринний світ заповідника: лось, козуля європейська, свиня дика, вовк, лисиця, рись, куниця лісова, тхір, горностай, ласка, єнотовидний собака, заєць-русак, заєць-біляк. Уздовж річок водяться бобри та видри. Значна кількість птахів - лісових, болотних і водоплавних. З рідкісних трапляються лелека чорний, змієїд, орлан-білохвіст, балобан, а також журавель сірий і пугач занесені до Червоної книги України. У водоймах багато риб. Наукову цінність мають рідкісні метелики, занесені до Червоної книги України.
Державний заповідник "Медобори" з філіалом "Кременецькі гори".
Тернопільська область, Гусятинський, Підволочиський і Кременецький райони. Площа 10455 га.
Охороняється ділянка Товтр з мальовничими ущелинами і скелями. Являє собою витягнуте з півночі на південний схід горбисте пасло завширшки до 15 км; абсолютна висота 350-430 метрів.
У багатому флористичному складі Медобор налічується понад 1000 видів вищих судинних рослин у тому числи близько 150 рідкісних, ендемічних і реліктових.
В заповіднику переважають грабово-дубові, ясенево-дубово-грабові, грабово-букові, дубово-букові, букові, дубові та грабові ліси. Подекуди зустрічаються ковилові степові, лучні та лучно-степові ділянки. З чагарників поширені різні види дерену, шипшини, глоду, з рідкісних - зіновать Блоцького та зіновать Пачоського. У трав'янисто-чагарниковому покриві зростають горицвіт весняний, кадило сарматське, герань темна, цибуля подільська, ясенець білий, юринея вапнякова, а також шиверекія подільська, лілія лісова, скополія кайніолійська, цибуля ведмежа, черевички зозулині, любка зеленоцвіта і любка дволиста занесені до Червоної книги України.. Багатий тваринний світ: козуля, лось, олень, лисиця, заєць, куниця, борсук та інші.. На території заповіднику бере початок декілька річок є озера.
Біосферний заповідник "Асканія-Нова".
Херсонська область, Чаплинський район. Площа 33307,6 га.
Згідно функціонального зонування його заповідна зона становить 11054 га, буферна зона - 6909 га, зона антропогенних ландшафтів -15344,6 га.
Заповідник забезпечує збереження єдиної в Європі ділянки типчаково-ковилового степу з переважаючою рослинністю дернових злаків. Для його рослинного покриву характерні різні види ковили (українська, Лессінга, волосиста та інші), костриця борозниста, келерія струнка (кипець), а також тюльпан Шренка, півники, грудниця волохата, з бобових - люцерна румунська, вика тонколиста та інші У степу зростають понад 450 видів квіткових рослин. Характерні представники тваринного світу: їжак, заєць-русак, ховрах, полівка; з хижаків - дисиця, ласка, тхір, є також козуля, асканійський благородний олень. Багато птахів (жайворонки, просянка, кам'янки, перепел, сіра куріпка, дрібні соколи, луні, сови); з перелітних - дрофа, журавель степовий (занесений до Червоної книги України). Територія Великого Чапельського поду використовується для акліматизаційного зоопарку, де протягом більш як 100 років проводяться наукові роботи по гібридизації та одомашненню диких тварин. Тут на вільному і напіввільному утриманні живуть 50 видів звірів (переважно копитних) з усіх континентів земної кулі - коні Пржевальського, зебри, бізони, зубри, зебу, козулі, лані, олені, антилопи, муфлони та ін.; з птахів - страуси, фламінго, лебеді, фазани. У складі зоопарку на базі штучних ставків та пташника створений великий орнітопарк, в якому утримується понад 60 видів кильогрудих птахів. Досвід зоопарку Асканія-Нова свідчить про можливість цілеспрямовано виводити в штучних умовах нові районовані форми і породи тварин, у тому числі тих, що мають господарське значення. Закалом в Асканії-Нові гібридизовано близько 90 видів ссавців і птахів. Частина зоопарку-експозиційна. Численні відвідувачі (близько 200 тисяч за
Loading...

 
 

Цікаве