WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Основи моделювання стану довкілля. Функціональні можливості геоінформаційних систем (ГІС). Регістрація, введення і збереження даних - Реферат

Основи моделювання стану довкілля. Функціональні можливості геоінформаційних систем (ГІС). Регістрація, введення і збереження даних - Реферат

норми місячних сум опадів та ін. Загальне уявлення про види і характер всього комплексу метеорологічних елементів дають статистичні довідки по клімату. Крім цього випускаються щомісячні збірники по вибірковим станціям про температуру, вологість і швидкість вітру.
Різноманітні роботи проводяться для потреб океанів. Збір здійснюється в глобальному масштабі з використанням суден погоди, науково-дослідних суден та ін.
При проведенні досліджень на стаціонарах збираються дані про характеристики ландшафтів або по обліку населення птахів, де застосовують цікаві методи збору даних, але, як правило, вони не координуються в державі.
Велике інформаційне значення мають видання по окремих типах географічних об'єктів.
Текстові матеріали їх можна поділити за здатністю для інформаційного забезпечення географічних досліджень наступним чином :
1) це книги і статті, які вміщують різноманітні дані, що поширені як в регіональному, так і в тематичному плані;
2) це тематичні монографії з окремих компонентів природи і господарства для великих регіонів (типу: "Рельєф Землі", "Грунти світу", "Клімат України", "Ландшафти і фізико-географічне районування України" та ін., а також по окремих фізико-географічних або економіко-географічних і політико-адміністративних одиницях.
2. Технічні засоби введення даних
Технічні засоби геоінформатики умовно можна поділити на три групи, кожна з яких вміщує як універсальні, так і спеціальні для неї прилади й обладнання. Для кодування даних при аналогово-цифровому перетворенню картографічних матеріалів використовують засоби цифрування; для обробки і перетворення даних - обчислювальну техніку, а при візуалізації даних, що виявляється головним чином у побудові графічних зображень, застосовують автоматизовані пристрої графопобудовувачі. Отже, на етапі кодування даних для їх введення у середовище ГІС використовують, наприклад цифрувачі, на етапі переробки даних - ЕОМ, на етапі візуалізації даних та при побудові карт - графопобудовувачі, дисплеї та ін.
Звичайно, така схема технічного забезпечення є дуже приблизною, так як функціонування цих або інших пристроїв окремо не є змістовним без організації їх в єдину систему. Тому поділ технічних засобів на три вказаних групи є умовним.
Засобами кодування просторових даних для введення їх в ЕОМ на ранній стадії розвитку інформатики були цифрувачі двох основних видів : 1) напівавтоматичні (дигітайзери) з ручним обведенням і автоматичною регістрацією координат і на носія даних; 2) автоматичні, що фіксують елементи малюнку лінійно при переміщенні сканерного променя (сканери, скануючі пристрої). Технології введення даних, що грунтуються на застосуванні цих пристроїв є альтернативними і конкурентними.
До ранніх розробок напівавтоматичних цифрувачів відносять важільні, наприклад GEOTRACER 326. Він може з'єднуватися з будь-яким пристроєм -ЕОМ.
Для кодування даних використовуються системи планшетних цифрувачів, що з'єднані з ними обчислювальними пристроями. Такі системи випускають ряд фірм: BENSON, ARISTO, FERRANTI, GALILEO та ін. Як приклад, розглянемо модульну систему цифрування ARISTOGRID CD. Вона складається з окремих елементів і має ступінчату структуру. Шляхом розширення кожна модифікація легко перетворюється в наступну ступінь. Можна скласти систему, найбільш сприятливу для кожного випадку застосування - від простого пристрою кодування до великої багатооболонкової системи з інтерактивними робочими місцями (до 20 місць). За допомогою базового пристрою ARISTOGRID 100 можна провести цифрування оригіналів робочою площею до 1000x1500 мм.
При введенні повідомлень в базу даних з цифрувача деяких додаткових характеристик використовують додаткове поле кодування (tablet). У системі SUMMAGRID ID це поле має робочу площу до 500x500 мм. Для введення даних замість додаткового поля кодування можуть використовуватись різноманітні клавіатури. Наприклад, у цифрувачі TRAVERSCAN є клавіатура для введення в базу даних різні додаткові повідомлення у формі букв і цифр.
Можна використовувати робочі поля графопобудовувача і для кодування характеристик і параметрів географічних явищ, що є зручним для створення цілісних автоматизованих систем обробки даних (така сумісність виконана, наприклад, в системі GERBER 24).
Прикладом іншого виду пристроїв введення - сканерного типу, де проводиться лінійне зчитування є сканер COMMANDER 1722 (OPTRONICS INC., США). Стандартний розмір аркуша, з якого проводиться зчитування, складає 560-430 мм.
Отже, сканери призначені для введення в комп'ютер графічних об'єктів (малюнків, фотографій та ін.). Графічні об'єкти можна вводити (створювати) і за допомогою, наприклад, графічних редакторів. Однак сканери роблять це, як правило, значно скоріше і якісніше.
Принцип дії сканера ґрунтується на перетворення зображення в електричні сигнали, а саме: зображення (наприклад, фотографія) накладається на поверхню, під якою установлена лінійка фотоприймальних елементів. Лінійка фотоприймальних елементів з освітлювачем сканує по зображенню і далі світлові сигнали перетворюються в електричні. Таким чином, в комп'ютері створюється деяка "електронна копія" фотографії. Сканери поділяються на ручні, планшетні, роликові і проекційні.
При використанні ручних сканерів користувач сам переміщує сканер по поверхні зображення. За один прохід вводиться смуга зображення, яка має стандартну ширину 105 мм. Потім робиться другий і наступні проходи доти, поки не буде введене все зображення.
В планшетних сканерах лист із зображенням лягає на спеціальну поверхню. Далі здійснюється автоматичне сканування всього зображення і введення його в комп'ютер.
Планшетні сканери зараз є найуживанішими.
В роликових сканерах зображення на аркуші паперу формату А4 протягується через сканер. Після зчитування зображення аркуш викидається зі сканера.
Проекційні сканери використовуються в основному для введення проекцій тривимірних предметів.
Перевага сканерів у тому, що швидкість і точність зчитування у них в порівнянні з напівавтоматичними цифрувачами є вищими. Лінійне зчитування спрощує засилання даних зі сканерної системи в бази даних. Однак виникають серйозні перешкоди при необхідності внесення паралельно яких-небудь додаткових повідомлень у відповідні комірки бази даних.
Технічні засоби такі різноманітні і так швидко удосконалюються, що даний параграф не можна рахувати повним їх оглядом, а лише короткою характеристикою класів пристроїв, що використовуються в геоінформатиці.
3. Виведення просторових даних : структура і формати
Опис просторових об'єктів в ГІС, тобто формалізоване представлення їх властивостей, передбачає вказівки їх позиційної і змістовної визначеності. Позиційна частинаопису даних (позиційні властивості об'єктів, геометричні, метричні, тополого-метричні та ін.) організовується у визначені структури (моделі) просторових даних, що пов'язані з деякими відношеннями з їх непозиційними (змістовними, семантичними, тематичними атрибутами, або просто "атрибутами").
Просторові об'єкти поділяються на сукупність атомарних, елементарних об'єктів - примітивами. До них належать крапки (крапкові об'єкти) , лінії (лінійні об'єкти), контури (ареали, полігони),
Loading...

 
 

Цікаве