WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Основи моделювання стану довкілля. Функціональні можливості геоінформаційних систем (ГІС). Регістрація, введення і збереження даних - Реферат

Основи моделювання стану довкілля. Функціональні можливості геоінформаційних систем (ГІС). Регістрація, введення і збереження даних - Реферат


Реферат на тему:
Основи моделювання стану довкілля. Функціональні можливості геоінформаційних систем (ГІС). Регістрація, введення і збереження даних
ПЛАН
1. Джерела даних і їх типи
2. Технічні засоби введення даних
3. Виведення просторових даних: структура і формати
4. Система управління базами даних
5. Література
1. Джерела даних і їх типи
Основними джерелами даних в геоінформатиці є картографічні, статистичні й аерокосмічні матеріали. Крім вказаних матеріалів дуже рідко використовуються дані спеціально проведених польових досліджень і зйомок, а також літературні (текстові) джерела. "Тип джерела" об'єднує генетично однорідну сукупність вихідних матеріалів, кожна з яких дуже відрізняється за комплексом характеристик, що і буде проаналізовано нижче. До них належить, наприклад, така важлива ознака в якій : цифровій або аналоговій формі отримується, зберігається і використовується цей або інший тип даних, від чого залежить легкість, вартість і точність введення цих даних в цифрове середовище ГІС.
Використання географічних карт як джерел вихідних даних для формування тематичних структур баз даних зручно й ефективно. Перш за все, дані зчитані з карт, мають чітку територіальну прив'язку, по-друге, в них немає пропусків "білих плям" в межах зображеної території і, по-третє, вони у будь-якій своїй формі можливі для запису на машинні носії інформації. Картографічні джерела відрізняються великою різноманітністю - крім загальногеографічних і топографічних карт.
Подаємо короткий опис основних картографічних джерел.
I. Загальногеографічні карти. Топографічні (масштаб 1:200000 і більший), оглядово-топографічні (дрібномасштабні 1: 200000 до 1: 1000000 включно), оглядові (менше 1: 1000000) карти вміщують різноманітні дані про рельєф, гідрографію, грунтово-рослинний покрив, населені пункти, господарські об'єкти, шляхи сполучення, лінії комунікації, межі. В геоінформатиці ці карти мають насичене призначення - отримання інформації про вказані об'єкти місцевості і їх прив'язка. До цієї групи джерел можна віднести фотокарти і космокарти - поліграфічні відбитки з фотопланів, що складені за результатами аеро- або космічного знімання.
II. Карти природи. Це найбільш різноманітна за тематикою група карт, що включає карти геологічної будови і ресурсів надр, геофізичні , рельєфу земної поверхні й дна океанів, метеорологічні й кліматичні, гідрологічні й океанографічні, ґрунтові, геоботанічні, зоогеографічні, медико-географічні, ландшафтні і загальні фізико-географічні, економіко-географічні, охорони природи.
III. Карти народонаселення. При картографуванні народонаселення застосовують способи картографічного зображення, що локалізують явища по пунктах або по площах, причому більшість аспектів виражає об'єкт картографування в кількісній формі, за виключенням етнографічних особливостей населення.
IV. Карти економіки. Тут виділяють карти промисловості з поділом на добувну й обробну або більш детально по кожній галузі промисловості. Карти сільського господарства, де використовуються характеристики природних ресурсів, галузей сільськогосподарського виробництва. Карти транспорту відображають різноманітні прояви діяльності всіх різновидностей транспорту. На картах зображаються засоби зв'язку. Серед карт будівництва прийнято виділяти карти капітального будівництва, будівельних і монтажних організацій, матеріально-технічної бази й територіальних комплексів будівництва. Рідко зустрічаються спеціальні карти торгівлі й фінансів. Логічним завершенням блоку економіки є загальноекономічні карти.
V. Карти науки, підготовка кадрів, обслуговування населення. Даний клас карт тісно пов'язаний з картами народонаселення на економіки. Тому деякі види карт інколи характеризуються у двох попередніх розділах, а інколи виділяють в якості самостійних груп в межах карт науки, підготовки кадрів і обслуговування населення.
Окремо виділяють карти політичні, адміністративні й історичні.
Матеріали дистанційного зондування об'єднують всі типи даних, що отримані з носіїв космічного (пілотовані орбітальні станції, кораблі багаторазового використання типу "Шатл", автономні супутникові знімальні системи та ін.) і авіаційного базування, що складають значну частину дистанційних даних як антоніма контактних (перш за все наземних) видів зйомок, способів отримання даних вимірювальними системами в умовах фізичного контакту з об'єктом зйомки. До неконтактних (дистанційних) методів зйомки крім аерокосмічних відносяться різноманітні вимірювальні системи морського і наземного базування.
Аерофотозйомки регулярно виконуються в Україні ще з 30-х рр. і зараз нагромаджений фонд зйомок, що повністю покриває країну з багатократним перекриттям, що особливо важливо при вивченні динаміки об'єктів.
Види космічних матеріалів також дуже різноманітні. Існують 2 технології космічних зйомок : знімки з фотографічних і з сканерних систем.
Статистичні матеріали, мають цифрову форму, і є зручними для безпосереднього використання в ГІС, серед яких особливо виділимо державну статистику. Основне її призначення дати уявлення про зміни в народному господарстві, складі населення, рівні його життя, розвитку культури, наявності матеріальних ресурсів і їх використання, співвідношеннях в розвитку галузей господарства та ін.
На території країни діє єдина методика збору державної статистичної інформації. В Україні крім Держкомстатистики країни роботу по збору даних проводять також деякі галузеві міністерства. Статистична звітність різна за періодичністю, вона може бути добовою, тижневою, півмісячною, квартальною, піврічною і річною. Крім цього, звітність може бути й одночасною.
Для упорядкування всієї сукупності даних державною службою визначена група показників по галузях статистики. В якості таких груп виділяють галузі статистики: 1) промисловості; 2) природних ресурсів і довкілля; 3) технічного прогресу; 4) сільського господарства; 5) капітального будівництва; 6) транспорту і зв'язку; 7) торгівлі; 8) праці і платні; 9) населення, охорони здоров'я і соціального забезпечення; 10) народної освіти, науки і культури; 11) бюджетів населення; 12) житлово-комунального господарства й побутового обслуговування населення; 13) матеріально-технічного постачання і перепису; 14) фінансів. У межах інших сфер (поза державною статистикою) збір статистичних даних у широкому масштабі і регулярно не здійснюються.
Широкі можливості для використання мають стаціонарні вимірювально-спостережливі мережі для отримання, перш за все, гідрологічних і метеорологічних даних. Гідрологічні матеріали вміщують дані про стан річок, озер і водосховищ. Дані збираються мережею опори гідрометеорологічних станцій і передаються телефонограмами, телеграмами по радіо або бюлетенями. Поширені і телеметричні станції, здатні проводити спостереження й передавати дані в спеціальні центри без діяльності людини. Налагоджений збір і збереження всього спектру даних - від терміновихспостережень до повідомлень за багатолітні періоди.
Метеорологічні спостереження включають синоптичні характеристики біля поверхні землі, показники термобаричного поля; характеристики вітру; норми й аномалії середньомісячної температури повітря;
Loading...

 
 

Цікаве