WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Основи моделювання стану довкілля. Статистичні дані й стохастична модель - Реферат

Основи моделювання стану довкілля. Статистичні дані й стохастична модель - Реферат

проводяться нестандартні групування за певними ознаками, що легко розпізнаються. Групування за однією ознакою називають простим, у разі поєднання двох і більше ознак - комбінаційним.
На групування у статистичному аналізі покладаються певні функції, відповідно до яких їх розрізняють як структурні, типологічні тааналітичні.
Структурне групування характеризує склад однорідної сукупності за певними ознаками, обсяги явища та вагомість окремих груп.
Типологічне групування - це розподіл якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи.
Аналітичне групування - виявлення наявності та напряму зв'язку між двома ознаками, з яких одна представляє результат. У класичному варіанті аналітичного групування сукупність поділяється на групи за факторною ознакою, і в кожній групі визначається середній рівень результативної ознаки. За наявності зв'язку між факторною та результативною ознаками групові середні від групи до групи поступово змінюються - збільшуються або зменшуються.
При формуванні груп постає питання про їх кількість та межі кожної з них. Кількість груп залежить від ступеня варіації групувальної ознаки та обсягу сукупності, у кожному окремому випадку її необхідно обґрунтувати. Якщо групувальна ознака атрибутивна, кількість груп певною мірою визначається кількістю найменувань ознаки.
У процесі формування груп за варіативною ознакою - неперервною або дискретною, з широким діапазоном варіації - необхідно встановити інтервали груп та визначити межі кожного з них з такою точністю, щоб розподіл сукупності був однозначним. Інтервали бувають рівні та нерівні, відкриті та закриті.
Рівні інтервали використовують за умови, що значення ознаки x у діапазоні варіації змінюється рівномірно. Ширина такого інтервалу визначається відношенням
(1.)
де m - кількість груп.
Наприклад, еродовані землі в межах області коливаються від 15-65%. При m=5 ширина інтервалу становить , а межі інтервалу відповідно 15-25; 25-35; 35-45; 45-55; 55 і більше. Позаяк межі інтервалів збігаються, то порядок віднесення до груп межових значень ознаки визначають слова останнього відкритого інтервалу "55 і більше", тобто нижню межу закритого інтервалу слід вважати "включно", а верхню - "виключно".
У разі, коли діапазон значень ознаки надто широкий і розподіл сукупності за цією ознакою нерівномірний, використовують нерівні інтервали. Наприклад, розподіл сумарного обсягу викидів по адміністративних районах області, тис. т на рік : до 3; 3-4,9; 5-9,9; 10-19,9; 20-49,9. Позаяк межі інтервалу не збігаються, то обидві межі (верхню і нижню) слід вважати "включно".
Невід'ємним елементом зведення та групування є статистична таблиця, в якій зведена інформація подається компактно, у зручній для порівняння та аналізу формі. За логічним змістом статистична таблиця розглядається як "статистичне речення", підметом якого є об'єкт дослідження, а присудком - система показників, що характеризує об'єкт. Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяються на прості, групові та комбінаційні. Підметом простої таблиці є перелік елементів сукупності, територіальний або хронологічний ряд. У груповій таблиці підметом є групування за однією ознакою, у комбінаційній - за двома і більше ознаками.
Складання статистичної таблиці має два етапи. На першому проектується макет таблиці, на другому таблиця заповнюється статистичними даними. Макет статистичної таблиці - це комбінація горизонтальних рядків та вертикальних граф, на перетині яких утворюються клітини. Ліві бічні та верхні клітини призначені для словесних заголовків - переліку складових підмета та системи показників присудка, решта - для числових даних. Основний зміст таблиці вказується у назві.
3. Статистичні показники
Статистичний показник - це узагальнююча характеристика соціально-економічного явища чи процесу, в якій поєднуються якісна та кількісна визначеність останнього.
Якісний зміст показника залежить від суті явища (процесу) і знаходить своє відображення у назві (народжуваність, прибутковість тощо).
Кількісний бік явища представляють числа та його вимірник.
Показники різноманітні за способом обчислення, ознакою часу, своїми функціями. За способом обчислення розрізняють первинні та похідні показники.
Первинні визначаються шляхом зведення та групування даних і подаються у формі абсолютних величин.
Похідні показники обчислюються на базі первинних або вторинних показників і мають форму середніх чи відносних величин.
За ознакою часу показники поділяються на інтервальні і моментні.
Інтервальні характеризують явище за певний час (день, місяць, рік).
До моментних відносять показники, які характеризують явище на певний момент часу.
Абсолютні статистичні величини характеризують розміри соціально-економічних явищ - обсяги сукупності або обсяги значень певних ознак. Це іменовані числа. Залежно від конкретної задачі дослідження та характеру явища використовують натуральні, трудові та вартісні (грошові) одиниці вимірювання. Якщо виникає потреба звести воєдино кілька різновидностей однієї споживчої властивості, обсяги такого явища виражаються в умовно-натуральних одиницях . Перерахунок в умовні одиниці здійснюють за допомогою спеціальних коефіцієнтів-сумірників. Наприклад, паливний баланс складається у тонах умовного палива. Еталоном слугує кам'яне вугілля, теплотворна спроможність якого становить 7000 кал на 1 кг. Калорійний коефіцієнт донецького вугілля -0,9; природного газу - 1,2 і т.д.
Відносні величини характеризують кількісні співвідношення різнойменних чи однойменних показників. Будь-яка відносна величина представляє собою дріб, чисельником якого є порівняльна величина, а знаменником - база порівняння. Відносна величина показує, у скільки разів порівнянна величина більша базисної або яку частку вона становить відносно базисної, іноді скільки одиниць одної величини припадає на 100, на 1000, на 10000, на 100000 одиниць іншої. За аналітичною функцією виділяють відносні величини інтенсивності, динаміки, просторового порівняння, структури, координації.
Відносна величина інтенсивності характеризує ступінь поширення явища у певному середовищі. Це іменована величина, у якій поєднуються одиниці вимірювання чисельника і знаменника. Наприклад, демографічні коефіцієнти (народжуваність, смертність) на 1000 чол. населення, забезпеченість лікарями на 10000 чол. населення. та ін.
Відносна величина динаміки характеризує напрямок та інтенсивність зміни явища у часі, розраховується співвідношенням значень показника за два періоди чи моменти часу. При цьому базою порівняння може бути або попередній рівень, або рівень, більш віддалений у часі.
У територіально-просторових порівняннях співвідносять однойменні показники, що характеризують різні об'єкти
Loading...

 
 

Цікаве