WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Основи моделювання стану довкілля. Статистичні дані й стохастична модель - Реферат

Основи моделювання стану довкілля. Статистичні дані й стохастична модель - Реферат


Реферат на тему:
Основи моделювання стану довкілля. Статистичні дані й стохастична модель
ПЛАН
1. Екологічні дані. Цілі і завдання збору статистичних даних
2. Зведення та групування статистичних даних
3. Статистичні показники
4. Середні характеристики динамічного ряду
5. Література
1. Екологічні дані. Цілі і завдання збору статистичних даних
Закономірності в еколого-географічних дослідженнях виражаються у вигляді зв'язків і залежностей еколого-географічних показників, математичних моделей їх поведінки. Такі залежності і моделі можуть бути отримані тільки шляхом обробки реальних статистичних даних, із врахуванням внутрішніх механізмів і випадкових чинників. Модель може бути отримана й апробована на основі аналізу статистичних даних, і зміни у поведінці останніх говорять про необхідність уточнення і розвитку моделі.
Математична статистика (тобто теорія обробки і аналізу даних) і її застосування в еколого-географічних дослідженнях дає можливість будувати еколого-географічні моделі й оцінити їх параметри, перевіряти гіпотези про властивість цих показників і формах їх зв'язку, що у кінцевому результаті служить основою для еколого-географічного аналізу і прогнозування, створюючи можливість для прийняття обґрунтованих рішень.
Статистичні дані в екології є основою для виявлення і обгрунтування емпіричних закономірностей. Без конкретних кількісних даних, що характеризують функціонування досліджуючих еколого-географічних об'єктів, не завжди можна визначити практичне значення застосованої моделі, навіть якщо метою є виявлення переважно якісних закономірностей.
Метою збору еколого-географічних даних є отримання інформаційної бази для прийняття рішень. Природно, що аналіз даних і прийняття рішень проводиться на основі якої-небудь інтуїтивної (нереальної) або кількісної (реальної) моделі. Тому збирають необхідні дані, які потрібні для відповідної моделі.
Існують різноманітні методи збору еколого-географічних даних : шляхом опитування, анкетування, отримання офіційної статистичної звітності т.д. У багатьох країнах існують статистичні органи, які займаються збиранням, обробкою, поширенням і публікацією важливих даних. Цією діяльністю займаються також багато спеціалізованих державних і приватних агентств.
Отже, першим етапом будь-якого дослідження є збирання інформації, а саме, статистичне спостереження.
Статистичне спостереження - це спланована, науково організована реєстрація масових даних про соціально-економічні й екологічні явища та процеси.
Статистичне спостереження може бути первинним або вторинним. Первинне - це реєстрація даних, що надходять безпосередньо від об'єкта, який їх продукує. Вторинне - збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних.
Статистичні дані - це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів. Статистичні дані мають відповідати певним вимогам : бути вірогідними; повними; своєчасними; порівнянними за часом або у просторі; доступними.
Підготовка спостереження починається із складання плану спостереження - сукупності програмно-методологічних та організаційних питань.
Програмно-методологічні питання плану - це перелік пунктів, які відповідатимуть на питання : для чого проводиться обстеження (мета обстеження); що обстежується (об'єкт обстеження); складові частини об'єкта (одиниця сукупності); джерело інформації (одиниця спостереження); на які питання планується одержати відповіді (програма спостереження).
Мета спостереження - одержання статистичних даних, які є підставою для узагальненої характеристики стану та розвитку явища або процесу. Кінцевою метою є підготовка управлінських рішень та прийняття заходів.
Об'єкт спостереження - сукупність явища, що підлягають обстеженню. Чітке визначення суті та меж об'єкта дає можливість уникнути різного тлумачення результатів. Для цього застосовуються цензи - набори кількісних та якісних обмежувальних ознак.
Одиниця сукупності - це первинний елемент об'єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації.
Ознаковою є властивість, що відбиває сутність, характер та особливість одиниці сукупності. За формою виразу ознаки можуть бути : описовими (атрибутивними) та кількісними.
Кількісні ознаки можуть бути дикретними або неперервними. Дискретні - ознаки, що набувають лише окремих, ізольованих значень. Як правило, вони виникають в результаті лічби (кількість суб'єктів діяльності, чисельність акціонерів).
Неперервні - ознаки, що набувають будь-яких значень у певних межах.
Відомості про ознаки одиниць сукупності збираються від одиниць спостереження. Одиниця спостереження - це первинна одиниця, від якої одержують інформацію.
Програма спостереження - це перелік запитань, на які слід одержати відповіді в результаті спостереження. Зміст та обсяг запитань залежить від мети спостереження та можливостей його проведення (грошових та трудових витрат терміну реєстрації) У програму спостереження також включаються: розробка статистичного інструментарію, визначення виду та способу обстеження.
Статистичний інструментарій - це набір статистичних формулярів, інструкцій та роз'яснень щодо проведення спостереження.
Статистичний формуляр - обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об'єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети. При складанні формулярів враховується не тільки зміст та інформативність ознак, а й можливість їх статистичної обробки. Остання забезпечується завдяки застосуванню системи шкал.
Шкала - це засіб упорядкування та кількісного вираження ознак. Використовуються такі види шкал: номінальна - шкала найменувань, що встановлює відношення подібності елементів, за якою порядок розташування ознак значення не має; порядкова (рангова) - шкала, що встановлює послідовність інтенсивності прояву ознаки; метрична - кількісна шкала, в основу якої покладено результати безпосереднього вимірювання.
Другою складовою частиною плану спостереження є організаційні питання, що визначають, хто проводить спостереження (органи та персонал); де проводить (місце спостереження); за допомогою чого (матеріально-технічне забезпечення); спосіб забезпечення точності результатів (система контролю та пробні обстеження); коли проводить (час та період спостереження).
Час спостереження (об'єктивний час) - це час, до якого відносяться дані спостереження. Якщо об'єктом спостереження є процес, то визначається інтервал часу, впродовж якого накопичуються дані. Якщо об'єктом спостереження є стан, то обирається критичний момент - момент часу, станом на який реєструються дані.
Період спостереження (суб'єктивний час) - час, упродовж якого здійснюється реєстрація даних. Наприклад,
Loading...

 
 

Цікаве