WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Основи моделювання стану довкілля. Прикладні аспекти геоінформатики - Реферат

Основи моделювання стану довкілля. Прикладні аспекти геоінформатики - Реферат

стаціонарах, одноразові знімання);
4.2. Виробник даних;
4.3. Частота знімання даних;
4.4. Характеристикизнімальної мережі (кількість гідрометеопостів, трансект і т.д.);
4.5. Перелік даних;
4.6. Для цифрових даних:
4.6.1 Обсяг;
4.6.2 Носій;
4.6.3 Формат;
4.6.4 Апаратне середовище;
4.6.5 Файлова організація/СУБД.
Літературні джерела (наукова література, бібліографічні і довідкові видання або інші текстові дані) можуть бути упорядковані і включені в загальну базу метаданих з використанням методик, розроблених для нефактографічних БД.
Визначення позиції джерела може здійснюватися різними способами місцезнаходження. До них належать:
1. Указівка приналежності джерела до деякої територіальної одиниці або групи одиниць шляхом указівки або переліку їх ідентифікаторів (кодів) або імен. При цьому пропонується, що кожна із таких одиниць координатно визначена в деякому внутрішньому (загальним для інформаційної системи в цілому) блоці визначення позиції даних (у просторовій координатній або іншій позиції джерела БД або її тополого-геометричній частині). Вихід у координатно визначене середовище через унікальні ідентифікатори (коди) територіальних одиниць або їх імена. Прикладом організації місцезнаходження джерела може бути шар одиниць адміністративно-територіального поділу від рівня області в цілому до рівня окремих підприємств; у термінах цих одиниць може виражатися п'ятикратним десятковим числом АВВСС, де А - номер області; ВВ - номер адміністративного району (області); СС - номер підприємства. Кодовий масив території України і масив банку даних економіко-географічного аналізу ПРП України наведено у монографії [8, c.45-46].
2. Посилання на елемент (список елементів) деякої загальноприйнятої системи номенклатури розграфлення топографічних і навігаційних карт, виражається ідентифікатором (або іменем) номенклатурної одиниці.
3. Найбільш універсальний спосіб позиціонування - пряма указівка координатної належності даних.
Етап інвентаризації джерел вихідних даних завершується підготовкою узагальнених текстових документів або бази метаданих, що використовуються для оцінки ступеня їх відповідності вимогам (релевантності) складу матеріалів в БД ГІС. Необхідний аналіз вимог до апаратнопрограмного забезпечення, змісту і обгрунтуванню етапів проектування БД ГІС. Прикладом документа , що описує зміст проектованої бази даних ГІС, може бути табл.4.1.1. з базовими інформаційними модулями для блока ГІС Екологічної програми Росії [5, c.130-133].
2. Короткий огляд програмних засобів
Функціональні особливості програмних засобів (ПЗ) ГІС визначають їх проблемні орієнтації як систем збору, введення в машинне середовище, обробки і представлення просторово-координованих даних у формі цих або інших (таблицях, графічних, картографічних) вихідних документів.
Структура ПЗ ГІС включає групи операцій, що оформились у вигляді самостійних взаємопов'язаних один з одним або незалежних структурних одиниць (модулів). Операціям відповідають команди, групи команд, порції меню або їх макропослідовності.
Принципи структурування ПЗ різні, різний і набір (повнота) реалізації окремих операцій та їх груп. Кошкарев, Каракін (1993) виділяють деяке інваріантне ядро, що згрупувало всі основні операції технологічної схеми ГІС (і відповідні їм функціональні можливості). З деяким скороченням, подаємо його наступним чином:
1. Засоби введення даних в машинне середовище, тобто драйвери улаштування цифрування або сканування, включаючи ручні, планшетні цифрувачі з потоковим або крапковим введенням даних.
2. ПЗ перетворення системи координат і трансформації картографічних проекцій.
3. Засоби збереження і маніпулювання позиційними атрибутами в базах даних за допомогою засобів систем управління базами даних (СУБД) типу DBASE III, DBASE IV, R-BASE, INGRES, ORACLE, Informix або власної розробки.
4. Растрово-векторні операції, включаючи векторно-растрові перетворення і графічне поєднання растрових і векторних зображень.
5. Вимірювальні операції, включаючи довжину відрізків прямих і кривих ліній, обчислення площ, периметрів, характеристик форм об'єктів і т.д.
6. Полігональні операції, у тому числі накладання полігонів (топологічний оверлей), визначення належності точки і лінії полігону, знищення межі і злиття полігонів, індикація і вилучення паразитних полігонів.
7. Аналітичні і моделюючі операції, включаючи семантичну селекцію об'єктів, пошуку ближнього сусіда, вибір оптимального маршруту, обробки даних геодезичних знімань (COGO), аналіз мереж, побудова буферних зон на сукупності точок і полігонів, вздовж відрізків прямих і відносно кривих.
8. Аналіз поверхонь (створення і обробка цифрових моделей рельєфу), включаючи обчислення кутів нахилу й експозицій схилів, інтерполяцію горизонталей, трьохвимірних ниткових або світлотіньових зображень, накладання планиметричних шарів на трьохвимірне зображення, генерацію профілів поперечного перетину, обчислення обсягів.
9. Вивід даних і документування результатів з використанням різних улаштувань.
10. Картографічна графіка монохромного і кольорового відтворення карт з можливостями вибору і зміни палітри кольорових заливок, штриховки і крапу, редагування і реалізації способів картографічного зображення, створення довільних графічних знаків, генерація елементів додаткового і допоміжного оснащення, розміщення і редагування легенди карти і т.д.
11. Цифрова обробка (дистанційних) зображень різного типу і розміру, операції передобробки, можливості геометричної корекції, автоматичної генерації тематичної класифікації зображень, збереження результатів обробки у банку даних ГІС, накладання картографічної графіки на зображення.
У літературних джерелах [4,5,7] є детальні описи ПЗ ГІС. Пропонуємо опис двох ГІС : EPPL7, IDRISI-системи, що мають версії для ПЕОМ IBM PC.
EPPL 7
Cистема EPPL 7(Environment Planning and Programming Landnage, версія 7) розроблена в Інформаційному центрі по Управлінню земельними ресурсами штату Міннесота (Minnesota Land Managment Information Center - LMIC: EPPL 7 Coordinator, Land Managment Information Center, Minnesota State Planning Agency, 300 Centennial Office Building, 658 Ceder Street, St.Paul, MN55155, USA). Є растровою ГІС з векторним введенням.
Перший варіант EPPL 7 створений у 1972 р., а в 1987 р. він був реалізований на IBM-сумісних персональних комп'ютерах.
Загальні функції ГІС EPPL 7:
- введення просторових даних з їх представленням у векторному форматі;
- створення, управління й аналіз просторових даних;
- управління даними таблиць і атрибутами;
- перетворення векторних даних у растровий формат;
- графічне накладання векторних даних на растрові зображення.
На відміну від дорогих комерційних програмних
Loading...

 
 

Цікаве