WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Основи моделювання стану довкілля. Прикладні аспекти геоінформатики - Реферат

Основи моделювання стану довкілля. Прикладні аспекти геоінформатики - Реферат


Реферат на тему:
Основи моделювання стану довкілля. Прикладні аспекти геоінформатики
ПЛАН
1. Вимоги до ГІС і зміст баз даних
2. Короткий огляд програмних засобів
3. Приклади реалізації ГІС
4. Наукова й учбова література, періодика і бібліографія, інформаційно-довідкові видання
1. Вимоги до ГІС і зміст баз даних
Основними вимогами до ГІС є повнота, охоплення всіх сторін інформаційного, програмного, технічного забезпечення, які зустрічаються в процесі експлуатації системи. Отже, структура баз даних і в територіальному і в змістовному планах повинна імітувати структуру еколого-географічних систем.
Система повинна бути комплексною. Основні переваги геоінформаційних технологій у порівнянні з традиційними методиками полягає у можливостях спільного аналізу великих груп параметрів у їх взаємозв'язку, що природно, дуже важливо для включення складних географічних явищ і процесів. Необхідна природна взаємна ув'язка блоків - ГІС повинна імітувати технологію досліджень. Система повинна бути відкритою, забезпечуючи легкість модифікації і експлуатації до нових умов для підтримки її на сучасному рівні.
Процес проектування ГІС - один із етапів створення будь-якої автоматизованої інформаційної системи - включає проектування, створення експериментального зразку і його реалізація.
Процес проектування ГІС складається із декількох етапів, на кожному з яких виконується аналіз вимог до інформаційного і програмного забезпечення проекту, виходячи із заданих замовником цільових настанов, можливостей і обмежень, а також його техніко-економічним обґрунтуванням, тобто оцінка рівня рентабельності проекту. Підсумковим документом, що завершує проектування, може служити аван-проект і технічне завдання на розроблення.
Проектування інформаційного забезпечення ГІС включає аналіз вимог до складу вихідного матеріалу БД ГІС виходячи зі сторони її потенційних користувачів. Такий аналіз будується на: 1) інвентаризації існуючих даних; 2) у порівнянні наявних даних з їх "ідеальними"; 3) визначення структури БД, або повного задоволення "ідеалу", або є компромісом між наявністю і потребами.
Завдання інвентаризації поділяють на 3 етапи : 1) пошук, виявлення, опис і оцінка існуючих джерел даних (аналогового і цифрового типів) з оформленням у вигляді таблиць і тексту; 2) формалізований опис і зберігання цього ж матеріалу на машинних носіях з можливостями маніпулювання даними в межах стандартних СУБД; 3) створення бази метаданих для цифрових даних з їх додатковими характеристиками і її інкорпорацією в ГІС.
Звично, первинними джерелами є матеріали анкет, що розсилаються їх отримувачам. Враховуючи специфіку джерел, зміст анкет повинен диференціюватися за типами, включати загальну (інваріантну) частину опису і позиції (пункти анкет, опитувального аркуша), специфічні для кожного типу документа-джерела. Серед чотирьох їх типів виділяють наступні:
1) картографічні дані (карти, атласи, серії карт, карти-схеми, інші картографічні зображення);
2) аерокосмічні (дистанційні) дані (аеро- і космічні знімки);
3) статистичні дані (дані державної і відомчої статистики, матеріали перепису населення та ін.);
4) дані натурних режимних спостережень і їх просторово узагальнені середні показники (кліматичні, геохімічні, гідрологічні та ін.).
Із врахуванням вищевказаного структура для взірця загальної (інваріантної) частини опису даних може виглядати так :
0.1 Номер по порядку (унікальний номер);
0.2 Ім'я (прийняте найменування або короткий зміст даних);
0.3 Ключові слова;
0.4 Тип джерела (код одного із типів джерел);
0.5 Тип даних (аналоговий/цифровий);
0.6 Обсяг (кількість фізичних елементів-аркушів карт, таблиць та ін. для цифрових даних - обсяг у байтах);
0.7 Отримувач даних (ім'я організації з її реквізитами);
0.8 Умови отримання даних (вільне, вартість у випадку продажі та ін.);
0.9 Територіальне охоплення (за допомогою одного із перелічених нижче способів місцезнаходження);
0.10 Час (дата знімання, перепису, рік складання карти та ін., періодичність знімання даних);
0.11 Зауваження (нерегламентовані за обсягом і змістом текстового застосування, що вміщує ті характеристики даних, які не можуть увійти в їх запропонований стандартизований опис);
0.12 Дата складання опису.
Факультативні частини опису можуть вміщувати наступні позиції:
1. Картографічні джерела :
1.1. Тип :аналогові/цифрові;
1.2. Математична основа (проекція);
1.3. Масштаб (просторове вирішення для векторних цифрових карт у розмірах пікселя на місцевості);
1.4. Елементи змісту із зазначенням типу їх просторової локалізації (крапки, лінії, контури, рельєфи), файлова структура для цифрових карт;
1.5. Видавець;
1.6. Оформлення (одно/багатофарбове);
1.7. Тип (упорядкований оригінал, видавничий оригінал, тиражний відбиток);
1.8. Габарити;
1.9. Характер підкладки (папір, пластик, прозорий пластик);
1.10. Для цифрових карт:
1.10.1. Форма представлення (топологічне векторне представлення, растрове представлення і т.д.);
1.10.2. Загальний обсяг і обсяги окремо по елементах змісту (шарах);
1.10.3. Формат представлення;
1.10.4. Файлова організація/СУБД (для позиційної частини даних);
1.10.5. Тип носія інформації (МЛ, флоппі-диски і т.д.);
1.10.6. Можливості конвертування в стандартні формати включно : ARC, AYHRR, DEM, DIME,DLG, DTED, DWG, DXF, ELAS, EPSF, ERDAS, ETAK, GIRAS, HDGL, HRF, IGES, ISIF, LANDSAT, MOSS, NTF, PCX, PICT, SIF, SPOT, TIFF, TIGER;
1.10.7. Апаратне середовище використання.
2. Аерокосмічні джерела:
2.1. Тип знімання;
2.2. Зона спектру;
2.3. Масштаб (просторове вирішення);
2.4. Організація знімання;
2.5. Тип світлочутливого матеріалу (негатив/позитив);
2.6. Колір (чорно-білий, кольоровий, спектрозональний);
2.7. Тип підкладки (прозора/непрозора);
2.8. Габарити;
2.9. Для цифрових зображень :
2.9.1 Обсяг;
2.9.2 Носій;
2.9.3 Формат;
2.9.4 Можливість конвертування у формати ГІС і систем цифрової обробки зображень, включно ERDAS, LANSAT, SPOT і т.д.;
2.9.5 Апаратне середовище;
2.9.6 Файлова організація/СУБД;
3. Статистичні джерела:
3.1. Форми статзвітності;
3.2. Одиниці обліку (адміністративний район, населений пункт і т.д.);
3.3. Об'єкти обліку (бічна таблиці статобліку);
3.4. Основні елементи назви таблиці;
3.5. Загальна кількість елементів таблиці;
3.6. Виробник даних;
3.7. Для цифрових даних:
3.7.1 Обсяг;
3.7.2 Носій;
3.7.3 Формат;
3.7.4 Апаратне середовище;
3.7.5 Файлова організація/СУБД;
4. Дані режимних спостережень і систем природного випробування :
4.1. Тип вимірювально-спостережливої системи (спостереження на гідропостах,
Loading...

 
 

Цікаве