WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Основи моделювання стану довкілля. Загальні питання основ моделювання стану довкілля - Реферат

Основи моделювання стану довкілля. Загальні питання основ моделювання стану довкілля - Реферат

принципи зворотного зв'язку у взаємодії людини і природи. У 20-30-х рр. нашого століття американський географ Х.Берроуз, визначив географію як "екологію людини".
У 1877 р. німецький гідробіолог К.Мебіус обґрунтував уявлення про біоценоз, а в 1942 р. В.Н.Сукачов увів поняття "біогеоценоз". У 1935 р. англійський ботанік А.Тенслі ввів поняття "екосистема".
У 60-70-х рр. німецький географ К.Троль вводить поняття "ландшафтна екологія", а у 1970 р. "геоекологія".
У 70-80-х рр. формується соціальна екологія як новий науковий напрям.
На думку В.Пащенка (1994) вихідними поняттями еколого-географічних досліджень є: географічний підхід, екологічний підхід. Об'єктамиеколого-географічних досліджень є геокомплексні та геокомпонентні явища, що відносяться до ландшафтної оболонки, складаються із природних, техногенних, антропогенних, соціогенних частин, мають певні властивості, перебувають у певних станах (екостанах). Предмети еколого-географічних досліджень є матеріальні предмети інтегральних екологічних досліджень є екостанами об'єктів та пов'язані з ними екоситуації.
Таким чином, ми можемо говорити, що при моделюванні важливим є стан довкілля. Звідси випливає важливий висновок, що екостани об'єктів та пов'язані з ними екоситуації є найбільш придатними для вивчення їх математичними методами, методами системного аналізу та моделювання.
Так, О.М.Адаменко (1993) вважає, що вивчаючи географію чи екологію якоїсь території, ми маємо справу з складно побудованою ієрархією різнопорядкових природно-антропогенних систем (ПАГС). Екологічний стан ПАГС будь-якого порядку визначається взаємодією її абіотичних і соціальних компонентів, або підсистем геосфер, біотосфери і соціосфери у системі ПАГС. Усі ці сфери взаємно проникають і взаємодіють між собою.
Щоб визначити екологічний стан тієї чи іншої ПАГС, скласти прогноз її подальшого розвитку, запобігти негативним наслідкам її впливу на людей, необхідно вивчати за методами екологічного моніторингу [1, С.9-10].
У межах України система екомоніторингу на рівні державному, регіональному, обласному, районному, міському, на окремих підприємствах.
Для означення структурно-функціональної єдності суспільної і біотичної форм організації вигадано дивовижні терміни типу соціоекосистема, натурсоціосистема, соціобіогеоценоз, геобіосоціосистема. Пішла мова про потреби вивчення екології суспільства, охорони довкілля шляхом включення продуктів і відходів техногенного виробництва в біотичний кругообіг.
Інші вчені, відчуваючи методологічну недоречність підпорядкування соціальних структур біотичним, пішли шляхом роздування обсягу і розсування меж ноосфери.
Зрозуміло, що такі методологічні підходи не можуть дати задовільного розв'язування цієї вкрай складної та важливої проблеми [2, С.138-139].
Звідси випливає важливий висновок, що екостани об'єктів та пов'язані з ними екоситуації є найбільш придатними при моделюванні.
1.2. Концепції і течії в області проблем охорони природи
Енвайронменталізм виник на базі двох полярних наукових шкіл, одна з яких орієнтована на природу, друга на техніку і методи організації.
Філософія екоцентризму - це теорія яка утворена з двох основних течій - біоетичної концепції і теорії "самоздобування". Вони були розроблені на ідеях трансцентальної філософії, яка домінувала в Америці в середині XIX ст.
Екоцентристи вважають, що природа не просто засіб існування людства, але і основа основ, через яку люди приходять до розуміння своєї особистості, соціальних функцій і яка служить прикладом для відношення між людьми.
Друга версія біоетичної концепції закликала до нової "земної етики" із додаванням до існуючих взаємовідносин між власниками приватної власності і іншими членами суспільства.
Філософія техноцентризму виникла одночасно з новою хвилею наукового раціоналізму, що характеризував перший американський період боротьби за консервацію природи. Техноцентризм асоціюється з професіоналізмом і управлінською елітою, науковим раціоналізмом й оптимізмом.
Недоліки цих концепцій : 1. Непослідовність. 2. Високомірність і елітаризм.
Концепція ноосфери. Поняття ноосфери ввів Ле-Руа, пізніше його розвинув Тейяр де Шарден. Свою інтерпретацію концепції ноосфери дав на основі вчення про біосферу В.І.Вернадський. Як жива речовина, перетворює косну матерію, яка є основою її розвитку, так людина неуникно володіє зворотнім впливом на природу, що породила її. Як живе речовина і косна матерія, об'єднані ланцюгом прямих і зворотних зв'язків, утворюючи єдину систему - біосферу, так і людство і природне середовище утворюють єдину систему - ноосферу.
Розвиваючи концепцію ноосфери вслід за Тейяром де Шарденом, Вернадський розглянув це, як на основі єдності попередньої стадії взаємодії живої і косної матерії. На наступній стадії взаємодії природи і людини може бути досягнута гармонія. Ноосфера, за Вернадським "такого роду стан біосфери, в якому повинні проявлятися розум і направлена їм праця людини, як нова небувала на планеті геологічна сила".
В цілому, концепція ноосфери нагадує натурфілософські побудови і сцієнтиські утопії. Становлення ноосфери можливість, але не необхідність. Цінність цієї концепції в тому, що вона дає конструктивну модель ймовірного майбутнього, а її обмеженість в тому, що вона розглядає людину як перш за все розумну істоту, тоді як індивіди і тим більше суспільство в цілому рідко ведуть себе дійсно розумно. Поки людство рухається не зовсім до ноосфери, остання стає однією із гіпотез.
Концепція коеволюції і принцип гармонізації.
Одум Ю. (1975) виділяє наступні типи взаємодії між популяціями: 1) нейтралізм, при якому асоціація двох популяцій не позначається ні на одній із них; 2) взаємне конкурентне придушення, при якому обидві популяції активно придушують одна одну; 3) конкуренція через ресурси і при якій кожна популяція несприятливо діє на іншу в боротьбі за харчові ресурси в умовах їх відсутності; 4) аменсалізм, при якому одна популяція знищує іншу, але сама не відчуває негативного впливу; 5) паразитизм; 6) хижість, при якій одна популяція несприятливо впливає на іншу в результаті прямого нападу, але тим не менше залежить від іншої; 7) комменсалізм, при якому одна популяція добирає користь із об'єднання, а для іншої це об'єднання несуттєве; 8)
Loading...

 
 

Цікаве