WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Медичні аспекти соціоекології - Реферат

Медичні аспекти соціоекології - Реферат

тощо.
Постійно зростає кількість у воді органічних сполук, продуктів "великої хімії": нафти, проміжних і кінцевих речовин її переробки, пестицидів, миючих засобів та інших поверхнево-активних сполук.
Слід відзначити, що інша група забруднювачів - біологічних забруднюючих агентів у воді набуває особливого значення, випереджаючи за небезпекою навіть хімічні. Це обумовлено тим, що вода є життєвим середовищем для багатьох патогенних організмів. Причому, якщо повітряним шляхом (найчастіше мікро краплями слини чи води) передаються лічені хвороби, то водним - їх основна кількість: холера, тиф, бактеріальна дизентерія, інфекційний гепатит, поліомієліт, шистосоміаз.
Серед водних хімічних забруднень на особливу увагу заслуговують екотоксиканти - діоксини, які викликають важкі пошкодження в імунній системі, є причинами переродження шкіри і слизових оболонок кишково-шлункового тракту, сечових шляхів, жовчного протоку, атрофіїкісткового мозку, генетичних ушкоджень ембріонів у вагітних жінок. Діоксини викликають незворотні зміни у печінці, стимулюючи дію канцерогенів, радіації.
Появилися особливі захворювання, пов'язані із забрудненням води хімічними елементами: "ітай-ітай" - при вживанні води з високим вмістом кадмію"; "міномата" - при вживанні води забрудненої сполуками ртуті; "молібденова подагра" - у випадку хронічного отруєння молібденом.
Зміни мікро елементного складу води також можуть викликати такі захворювання, як ендемічний зоб, флюороз, карієс зубів тощо. Так встановлено, що причиною ендемічного зоба є дефіцит йоду в біосфері. В Україні ендемічний зоб зустрічається на території Західної України і Полісся, де понад 10% населення мають ознаки зоба. Збільшення концентрації фтору у воді до 1,0-1,9 мг/л призводить до виникнення флюорозу, який уражає зуби. Якщо концентрація фтору перевищує у воді 6 мг/л, з'являються зміни в кістках (грибовидні та дзьбовидні кісткові вирости, закостеніння кісток), виникають стійкі ураження печінки, травного каналу.
Ґрунт є кінцевим накопичувачем практично всіх шкідливих речовин. Забруднення ґрунту отрутохімікатами, мінеральними добривами, промисловими та господарсько-фекальними відходами призвело до того, що ґрунт став джерелом захворювань на туберкульоз, бруцельоз, кишково-шлункові захворювання, а також гельмітоз. Крім того, неконтрольоване використання пестицидів проти знищення менше, ніж 0,2% усіх видів біосфери призвело до поширення шкідливого ефекту на всі 100 % видів, а також і людину. Потрапляючи у питну воду і продукти харчування, пестициди викликають порушення діяльності центральної нервової, серцево-судинної та інших систем організму, аномалії новонароджених та зниження опірності імунної системи.
Забруднення ґрунту важкими металами є причиною отруєння людей через рослинні і тваринні продукти харчування та воду.
5. Вплив радіоактивного забруднення на здоров'я населення
Іонізуюча радіація є природним компонентом середовища проживання людини. Природний радіаційний фон (ПРФ) являє собою іонізуюче випромінювання, що діє на людину на поверхні Землі від природних джерел космічного та земного походження - радіоактивних ізотопів, які розсіяні в літосфері, гідросфері, атмосфері, космосі. Дози випромінювання ПРФ невеликі і становлять 0,1-0,7 Р за рік.
Забруднення навколишнього середовища відбувається з причин іонізуючого випромінювання від природних джерел, які зазнали певних змін внаслідок діяльності людини (наприклад, випромінювання від природних радіонуклідів, які потрапляють у біосферу разом з вилученими на поверхню Землі з її надр корисними копалинами, головним чином мінеральними добривами), внаслідок надходження у навколишнє середовище продуктів згорання органічного палива, випромінювання в помешканнях, збудованих з матеріалів, які містять природні радіонукліди, радон, який виділяється поверхневим шаром Землі. Сюди ж додається випромінювання, яке отримують під час польотів на сучасних літаках, а також у побуті (користування предметами, що містять на циферблаті світло - склад з природними радіонуклідами).
Рівень вмісту радіоактивних ізотопів у організмі залежить від їх концентрації в навколишньому середовищі. Припустимий вміст радіоактивних речовин в організмі (тобто така кількість, за наявності якої утворюється доза на критичний орган, що перевищує ГДД) залежить від ступеня безпеки радіоактивних елементів у випадку потрапляння всередину і визначається їх радіотоксичністю.
Радіотоксичність - це властивість радіоактивних ізотопів спричинювати патологічні зміни у випадку потрапляння їх до організму. Радіотоксичність ізотопів залежить від низки моментів, основними з яких є: 1) вид радіоактивного перетворення; 2) середня енергія одного акту розпаду; 3) схема радіоактивного розпаду); 4) шляхи надходження радіоактивних речовин до організму; 5) розподіл в органах та системах; 6) час перебування радіонукліда в організмі; 7) тривалість надходження радіоактивних речовин до організму людини.
Основними шляхами надходження радіоактивних речовин до людського організму є: дихальні шляхи, кишково-шлунковий тракт і шкіра. Найнебезпечнішим вважається потрапляння радіоактивних ізотопів через верхні дихальні шляхи, звідки вони попадають у шлунок і в легені. Через неушкоджену шкіру резорбція в 200-300 разів менша, ніж через травний канал, і не відіграє суттєвої ролі, за винятком ізотопу водню - тритію, який легко потрапляє через шкіру.
Додаткове внутрішнє опромінення можливе у випадку надходження радіоактивних речовин під час споживання забруднених харчових продуктів.
Іонізуюче випромінювання має високу біологічну активність. Залежно від дози опромінення та низки інших умов воно здатне негативно впливати на людину аж до її загибелі.
Відзначають такі ефекти впливу іонізуючою радіації на організм людини: соматичні (гостра променева хвороба, хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження); сомато-стохатичні (злоякісні новоутворення, порушення розвитку плоду, скорочення тривалості життя); генетичні (генні мутації, хромосомні аберації).
Доза опромінення до 0,25 Гр[1] (25 рад) звичайно не спричинює значних відхилень у загальному статусі та крові. Доза 0,25-0,5 ГР (25-50 рад) може призвести до окремих відхилень у складі крові. Доза 0,5-1 Гр (50-100 рад) зумовлює нерізко виражені зміни в картині крові, порушення функції нервової системи. Пороговою дозою для гострого променевого ураження прийнято вважати одноразове опромінення дозою 1 Гр (100 рад). У випадку подальшого опромінення дозою 150 рад і більше ймовірною є можливість виникнення хронічної променевої хвороби, яка проявляється вегето-судинними порушеннями, функціональними змінами
Loading...

 
 

Цікаве