WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Людина і біосфера - Реферат

Людина і біосфера - Реферат

організм До абіотичних факторів відносяться кліматичні (світло, вологість повітря, температура, атмосферні опади тощо), едафічні (структура, хімічний склад ґрунтів, циркулюючі в ґрунті речовини - газ, води, органічні і мінеральні елементи та інші), орографічні (рельєф, нахил схилу, експозиція), гідрофізичні та гідрохімічні (включають всі фактори, які пов'язані з водою).
Біотичні фактори - це різноманітні форми впливу на організм життєдіяльності інших живих істот: тварин, рослин, грибів, мікроорганізмів. Між особинами різних видів можуть виникати різні зв'язки, які дозволяють їм співіснувати в угрупованні. До таких зв'язків відносяться наступні:
1. Конкуренція - міжвидові взаємовідносини, при яких популяції різних видів у боротьбі за їжу, місце проживання та інші необхідні для життя умови впливають один на одного. Класичним прикладом є дослід Г.Ф. Гаузе щодо утримання популяцій двох видів інфузорій на одному і тому ж обмеженому харчуванні: спочатку спостерігалось зростання чисельності кожного з них, пізніше - кількість одного постійно скорочувалась, поки він взагалі не зник, а іншого залишалась постійною. У даному випадку конкуренція обумовлена обмеженими харчовими ресурсами.
2. Відносини типу хижак-жертва, паразит-живитель. Це форма міжвидових взаємовідносин, при яких один вид живе за рахунок іншого. Це прямі харчові зв'язки, які для одного з партнерів мають негативні, а для другого позитивні наслідки. Ці відносини лежать в основі регуляції численності обох компонентів біоценозу.
3. Коменсалізм - взаємовідносини, на базі харчових зв'язків, при яких один із партнерів отримує вигоду, а для іншого вони байдужі. Наприклад, мальки багатьох риб живуть серед щупалець актиній і медуз і харчуються рештками їх їжі.
4. Симбіоз або мутуалізм - взаємовигідне співіснування різних видів. Класичний приклад - рак-самітник і актинії. Лишайники - симбіоз водоростей і грибів. Мікориза - симбіоз вищих рослин і грибів.
5. Аменсалізм - для одного з двох взаємодіючих видів наслідки спільного життя негативні, тоді як другий немає від них ні шкоди, ні користі. Така форма взаємодії найчастіше зустрічається у рослин. Наприклад, світлолюбиві трав'янисті види, які ростуть під ялиною, відчувають пригнічення внаслідок сильного затінення її кроною, тоді як для самого дерева сусідство може бути байдужим.
6. Нейтралізм - це така форма біотичних відносин при якій співжиття двох видів на одній території не викликає для них ні позитивних, ні негативних наслідків. Наприклад, білки і лосі, живучи в одному лісі практично не контактують між собою. Однак, пригнічення лісу тривалою посухою або оголення його при масовому розмноженні шкідників відбивається на кожному з цих видів, хоча й неоднаковою мірою. При нейтралізмі види не пов'язані один з одним безпосередньо, але залежать від стану угруповання в цілому.
Антропогенні фактори - це впливи людини на екосистему, що зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) суттєві відгуки (реакції). До цих факторів належать хімічне, радіоактивне та інші види антропогенного забруднення природного середовища тощо.
Демекологія (популяційна екологія) вивчає умови формування, структуру і динаміку розвитку окремих популяцій видів, а точніше внутрівидових угруповань, які і називаються популяціями. Популяція - це група особин одного виду, які здатні обмінюватися генетичною інформацією (тобто схрещуватись і давати плодовите потомство), які займають певну ділянку земної поверхні і характеризуються багатьма ознаками: чисельністю, щільністю, народжуваністю, смертністю, розподілом за віком і статтю, біотичним потенціалом, характером розташування особин у межах території, типом росту.
Чисельність -загальна кількість особин на даній території або в даному об'ємі.
Щільність - середня кількість особин на одиницю площі або об'єму.
Народжуваність - кількість особин, які з'явились у популяції за певний проміжок часу внаслідок народження.
Смертність - кількість особин, що загинули у популяції за певний проміжок часу.
Розподіл за віком - співвідношення чисельності особин різних вікових станів або груп (наприклад, у рослин - це насіння, проростки, ювенільні, іматурні, віргінільні рослини, молоді, зрілі та старі генеративні, субсенільні і сенільні особини).
Біотичний потенціал (або репродуктивний) - це умовний показник для кожного виду, який характеризує теоретично максимальну швидкість збільшення чисельності його особин при відсутності лімітуючих факторів.
Характер розташування особин у межах території - це їхнє розміщення на певній території суші або акваторії У рослинних популяціях розподіл залежить від біологічних властивостей виду, стадії розвитку популяції, умов зростання. У тварин розташування обумовлено способом життя (осілі або кочові тварини), порою року, наявністю кормів тощо. Виділяють випадкове (або дифузне, коли особини популяції не залежні один від одного та живуть в однорідному для них середовищі), рівномірне (спостерігається в умовах сильної конкуренції або антагонізму (пригнічені), які сприяють рівномірному розмноженню особин у просторі) та груповий (коли організми прагнуть об'єднатися у групи внаслідок місцевих особливостей умов середовища, під впливом добових і сезонних змін погоди, у зв'язку з розмноженням та внаслідок соціального тяжіння, яке характерно для вищих тварин) просторові розподіли особин у популяцій.
Тип росту - характер збільшення чисельності особин у популяції. Виділяють експоненціальний та логістичний типи. Перший тип (виражає біотичний потенціал) спостерігається при відсутності лімітуючих факторів. Якщо експоненціальний ріст відобразити на графіку, то крива, що його описує, буде швидко збільшувати свою кривизну і спрямовуватись у нескінченність. Логістичний (або S-подібний) тип росту популяції відбувається при наявності чинників, які стримують надмірне зростання популяції. При графічному зображені даного типу росту, крива спочатку буде різко зростати, але при досягненні певного ступеня крутості, буде повертатись паралельно горизонтальній осі і певний проміжок часу знаходитись на даному рівні. Останнє свідчить про те, що під впливом лімітуючих факторів оточуючого середовища, відбувається сповільнення росту особин у популяції внаслідок збільшення смертності (або зменшення народжуваності, або з обох причин одночасно).
Для популяцій характерні сезоні та багаторічні коливання чисельності, які називаються динамікою популяцій. Сезонні коливання є періодичними.Вони обумовлені щорічною закономірною зміною чисельності за сезонами. Багаторічні коливання бувають як періодичні, так і неперіодичні. Причини їх існування остаточно ще не виявлені. Більшість дослідників схиляється до думки, що вони залежать від спільної дії як зовнішніх (абіотичних, біотичних та антропогенних) факторів, так і від стану популяції. Крім того, існує погляд, що регуляція чисельності відбувається не на популяційному, а на екосистемному рівні і пов'язана з характером кругообігу біогенних елементів.
Синекологія (екологія угруповань) вивчає багатовидові угруповання організмів, що населяють екосистеми, та їх взаємодію як між собою, так і з абіотичним середовищем. Екосистема складається з біоценозу і біотопу. Біоценоз (від гр. bios - життя, koinos - загальний) - це організована група популяцій рослин (фітоценоз), тварин (зооценоз) та мікрорганізмів (мікробоценоз), що живуть спільно в одних і тих же умовах середовища. Біотоп - це ділянка поверхні Землі з більш-менш однотипними умовами
Loading...

 
 

Цікаве