WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Елементи екологічної педагогіки - Реферат

Елементи екологічної педагогіки - Реферат


Реферат на тему:
Елементи екологічної педагогіки
ПЛАН
1. Екологічна культура, освіта, виховання.
2. Екологічні проблеми і моделі їх вивчення в системі шкільної екологічної освіти.
3. Форми і методи екологічного навчання.
1. Екологічна культура, освіта, виховання
Екологічна культура, освіта і виховання - це категорії, які відображають певну етапність у формуванні людської особистості. Екологічна освіта представлена системою знань, направлених на засвоєння теорії і практики загальної екології, включає елементи географічних, біолого-медичних, геохімічних, соціально-економічних і технічних галузей знань.
Екологічне виховання здійснюється посередництвом впливу на свідомість в процесі формування особистості з метою розвитку соціально-психологічних установок і активної громадянської позиції.
Екологічна культура - складова частина загальноосвітньої культури, характеризується глибоким і узагальнюючим осмисленням важливості екологічних проблем в майбутньому розвитку людства.
Екологічна освіта озброює людину необхідними знаннями про особливості взаємодії суспільства і природи, ходу природних процесів, впливу на них антропогенних навантажень і несприятливих наслідків такого впливу.
Екологічне виховання формує певні навики поведінки людини в природному середовищі. І тільки осмислена поведінка в природі у відповідності з отриманими знаннями і навичками є свідченням екологічної культури особистості.
Триєдність екологічної освіти, виховання культури передбачає їх послідовний взаємопов'язаний розвиток. Кожен із названих компонентів займає відведену йому "екологічну нішу", а процес формування можна вважати цілеспрямованим за умови поточної реалізації освітніх і виховних екокультурних завдань.
Екологічну культуру розуміють як цілісну систему, яка складена:
- екологічними знаннями;
- екологічним мисленням;
- культурою вчинків;
- культурою екологічно оправданої поведінки, яка характеризується ступенем перетворення екологічних знань, мислення, культури почуттів у щоденну норму вчинків.
Проявом екологічної культури є екологічно обумовлена діяльність.
Формування екологічної культури особистості як мети екологічної освіти передбачає комплексний вплив на сфери свідомості: когнітивну, афективну, діяльну. Отже, екологічна освіта повинна включати загальнонаукові, морально-естетичні і практичні аспекти.
Специфіка екологічної освіти полягає в тому, що вона повинна базуватись на принципі "випереджуючого відображення". Тобто у свідомості людини повинна відбуватись постійна оцінка можливих наслідків втручання у природу.
Специфіка екологічного виховання полягає у формуванні такого світоглядного становлення до цілісної суперсистеми "суспільство-природа", яке базується на діяльній участі особистості в її розвитку.
Основними принципами екологічного виховання є принципи: матеріальної єдності світу, краєзнавчий, принцип комплексності, безперервності, патріотизму і т. і.
Провідним принципом екологічної освіти і виховання повинні "мислити глобально - діяти локально".
2. Екологічні проблеми і моделі їх вивчення в системі шкільної екологічної освіти
Особливості змісту екологічної освіти школярів досить повно висвітлені в ряді праць (І.Д. Звєрєва, А.Н. Захлебного, І.Т. Суравєгіної та інших). Серед особливостей екологічної освіти необхідно відмітити наступні:
- її кінцевою метою є формування екологічної свідомості і громадянської позиції, а не тільки оволодіння певною сумою знань і вмінь;
- носієм екологічної свідомості, який детермінує вчинки є все населення країни, в ідеалі - планети, а не тільки певні групи людей;
- комплексний характер екологічної освіти і виховання означає його реалізацію засобами різноманітних предметів.
Звідси витікають і вимоги до організації екологічної освіти, яка повинна базуватись на ряді підходів:
- багаторівневої організації екологічної освіти від дошкільних закладів до закладів підвищення кваліфікації;
- екологізації навчальних предметів - екологічні аспекти присутні в усіх навчальних дисциплінах як обов'язковий компонент;
- запровадження інтегрованих узагальнюючих екологічних курсів у старших класах, вузах.
При цьому екологічну освіту потрібно розглядати як необхідний атрибут системи освітніх закладів.
Такий підхід до організації екологічної освіти продиктований в тому числі і комплексним характером екологічних проблем. Екологічні проблеми виступають тим змістовним "стержнем" інтеграції знань шкільних дисциплін. Не випадково В.І.Вернадський відмічав, що в майбутньому ми будемо об'єднуватись не за науками, а за проблемами. При розкритті суті екологічних проблем важливо опиратись на систему міждисциплінарних понять: навколишнє середовище, природні умови, ресурси, антропогенний чинник, забруднення, екологічна криза, екологічна катастрофа, моніторинг, охорона природи, екологічна культура, здоров'я.
Основні недоліки міжпредметної моделі полягають в тому, що цілісну проблему штучно ділять багатоаспектні складові, не забезпечуючи продуманих міжпредметних зв'язків між ними. При цьому втрачається інтегрований аналіз проблеми, який замінюється сумою галузевих аспектів. Як відомо з системного аналізу цілісність системи не адекватна простій сумі компонентів, а є такою їх взаємопов'язаною єдністю, при якій формується якісно нове ціле. При цьому підході економічні, соціальні, політичні проблеми розглядаються окремо від природних.
Ідея однопредметної моделі реалізується у створенні
Loading...

 
 

Цікаве