WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Прогнозування якості природних вод. Відбір проб води - Реферат

Прогнозування якості природних вод. Відбір проб води - Реферат

собі планктонну, бентосну підсистеми і підсистему вищої водної рослинності (ВВР). Кожна з зазначених підсистем у свою чергу містить у собі більш прості підсистеми нижнього рівня. До складу планктонної підсистеми входять фіто-, зоо- і бактеріопланктон. Бентосна підсистема представлена мікрофіто-, макрофіто-, макрозоо- і бактеріобентосом. Підсистема ВВР містить у собі власне рослинну частину, а також планктон, бентос і перифітон на ВВР.
2. Взяття проб води у річках. Проби води в річках треба брати на струмені потоку на глибині 0,2 - 0,5 м від поверхні. Якщо річка дуже глибока, то пробу беруть з кількох горизонтів, що дає можливість відобразити середній склад води. Брати в глибоких річках одну пробу, яка відображала б середній склад води кількох горизонтів, не можна та й не дозволяється.
Якщо ширина річки більша 200 м, то пробу води слід брати не менше як у трьох пунктах: дві коло берегів і одну на стрижені річки.
У річках слід брати проби води в такий час:
- узимку - до початку танення снігу;
- навесні - у час весняного водопілля;
- улітку - літню межень;
- восени - перед замерзанням річок.
Для повного аналізу проби слід брати близько 13 години за місцевим часом, а для скорочення - між 12 та 17 годинами.
Взяття проб в озерах. Проби води в озерах слід брати у відкритій найглибшій частині, з різних горизонтів і як мінімум з двох: на глибині 0,2 - 0,5 м від поверхні і 0,5 м від дна. З проміжних горизонтів беруть пробу в тому разі, якщо глибина озера понад 30 м. У таких випадках проби беруть за окремими і інструкціями.
Проби води в озерах рекомендується брати чотири рази на рік:
- узимку - незадовго до скресання озера, при найменшому рівні води;
- на весні - при найвищому рівні води;
- улітку - в період літньої стагнації (стояча вода), при найбільшому прогріванні і найнижчому її рівні;
- восени - не задовго до льодоставу.
Взяття проб з криниць. Якщо в криниці є насос, то воду відкачають протягом 15 хв. і лише після цього беруть пробу. Якщо насоса немає то пробу беруть з середньої частини водяного стовпа.
Пробу води з водопроводу беруть так само, як з криниці.
Воду з глибин беруть спеціальним приладом - батометром, яким звичайно користуються на водопостах "Гідрометслужби". Будову батометра ми не розглядаємо… але коротко зупинимось на будові саморобного приладу, що в якісь мірі може замінити батометр. Так псевдобатометром Верещагина можна брати проби з поверхні і глибини, яка не перевищує 12-15 м (див рис. ).
До дволітрової широкошийкової склянки підбирають гумову пробку, в якій по прямій лінії три отвори. У середній отвір вставляють термометр для вимірювання температури води. В один крайній отвір вставляють коротку скляну трубку, зігнуту під прямим кутом. На верхній кінець цієї трубки надівають гумову трубку з затискачем. У другий крайній отвір вставляють також скляну трубку, кінець якої доходить до склянки. На верхній кінець трубки, зігнутий дугоподібно, надівають гумову трубку з затискачем. Довжина гумової трубки залежить від глибини, на якій беруть пробу води. На кінець гумової трубки прикріпляють невеликий тягарець (100-150 г). На гумовій трубці роблять позначки - поділки на сантиметри з тим, щоб було видно, на яку глибину опускається її кінець при відбиранні води.
Пробу води беруть так. Кінець довгої гумової трубки з тягарцем опускають на потрібну глибину у воду, знімають затискачі (1) і (5) і через коротку трубку насосом відсмоктують з склянки повітря. Внаслідок утворення в склянці вакууму вода через трубку заповнює склянку. Коли вода повністю наповнить склянку, затискачі 1 і 5 закривають. Так склянку наповнюють 2-3 рази з тим, щоб добре сполоснути її водою яку братимуть для проби, після чого набирають води для проби, як і попередньо.
3. Реєстрація, зберігання та транспортування проб.
1) на відібрану пробу складають супровідний документ (акт, паспорт) в якому має бути наведена така інформація:
§ номер посуди;
§ назва проби, мета відбору;
§ вид проби (разова або об'єднана) із зазначення способу осереднення;
§ спосіб відбору;
§ пункт та місце відбору;
§ дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування);
§ дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.
2) Дозволяється вносити в паспорт додаткові відомості, що роз'яснюють та доповнюють попередні дані, в тому числі:
§ витрати води в місці відбору на момент відбору;
§ показники складу та властивостей, що визначені на місці чи точці відбору;
§ органоліптичні показники та інші.
3) Зберігати пробу лише у разі неможливості проведення аналізу зразу після відбору. При цьому необхідно врахувати можливі зміни у складі проби.
Для збільшення строку зберігання проби консервують з урахуванням таких вимог:
§ консерванти даного компоненту або групи показників неповинні змінювати показників;
§ метод консервування проби має бути узгоджений з методикою визначення відповідних показників;
§ конкретні засоби консервування та терміни зберігання приймають у відповідності з методикою виконання вимірювань.
1) посуд з пробами призначений для транспортування має бути упакований в тару, що забезпечує його непошкодженість.
2) Проби транспортують з додержанням необхідних заходів безпеки будь-яким видом транспорту, що забезпечують їхню непошкодженість та своєчасну доставку. Проби повинні доставлятись не пізніше ніж через 3 години після відбору.
Техніка безпеки до відбору проб.
1) До відбору проб допускаються особи, що мають відповідну підготовку до виконання даної роботи і пройшли відповідний інструктаж.
2) Відбір проб повинен вестися в присутності, або після попереднього повідомлення особи, що відповідальна за експлуатацію об'єкту, де встановлені місцявідбору.
3) Місця призначені для ручного відбору проб повинні бути огороджені та мати вільний доступ.
4) У місцях відбору з підвищеною електронебезпекою слід дотримуватися загальних правил та конкретних інструкцій для даного місця відбору.
5) Відбір проб у небезпечних місцях до яких відненсені вільні виступи над відкритою водною поверхнею, а також з кругів і колодязів має виконуватись з групою щонайменше з 2-ох осіб, які забезпеченні засобами рятування та страхування.
6) Відбір проб гарячих (близько 800С) та радіоактивних вод має вестись відповідним обладнанням, спецодягом для персоналу.
7) Відбір проб у небезпечних місцях де можлива наявність токсичних або шкідливих газів, вогненебезпечних речовин, а також існує небезпека вірусного або мікробіологічного характеру має забезпечуватись відповідними засобами індивідуального захисту персоналу.
Література:
1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології.
2. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб.- К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.-203 с.
3. Донской Н.П., Донская С.А. Основы экологии и экономика природопользования.- Мн.: УП "Технопринт", 2000.- с 308.
4. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Аблова О.К. та ін. Екологія: навчально-методичний посібник.-К.: КНЕУ,1999,-С.152.
5. Экология города: Учебник. Под ред. док. тех. наук Стольберга Ф.В.- К.: Либра, 2000.- 464с.
6. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс: В 2 т. Т. 1. Теоретические основы инженерной экологии: Учеб. Пособие для вузов / Под ред. И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 637 с.
7. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс: В 2 т. Т. 2. Справочное пособие / Под ред. И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 655 с.
8. Охрана окружающей среды: Учеб. для техн. спец. вузов / С.В. Белов, Ф.А. Козьяков, А.Ф. Козьяков и др. Под ред. С.В. Белова. 2-е изд., испр. и доп.- М.: Высш. шк., 1991.- 319 с.
9. Охрана окружающей природной среды / Под ред. Г.В. Дуганова.- К.: В. ш., 1988.- 305 с.
10. Сахаев В.Г., Щербицкий В.В. Экономика природопользования и охрана окружающей среды. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. - 263 с.
11. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. Одесса. "Астропринт". 1996, 392 с.
Loading...

 
 

Цікаве