WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Повітря як об’єкт аналізу та контролю - Реферат

Повітря як об’єкт аналізу та контролю - Реферат


Реферат на тему:
Повітря як об'єкт аналізу та контролю
План
1. Атмосферне повітря. Основні поняття, визначення і характеристики.
2. Характеристика забруднюючих атмосферу речовин і класифікація джерел забруднення.
3. Вплив кліматичних факторів на розсіювання домішок в атмосфері.
1. Атмосфера - зовнішня газова оболонка Землі, механічна суміш різних газів, водяної пари і твердих (аерозольних) часток.
Атмосферне повітря необхідне для дихання живих організмів (істот), використовується в технологічних процесах горіння і плавки як сировина для одержання кисню, азоту, інертних газів, оксиду вуглецю. Атмосфера є середовищем для розміщення газоподібних відходів виробництва. Під впливом атмосферних опадів, сонячної радіації й у результаті переносу повітряних мас атмосферне повітря позбавляється сторонніх домішок. Цей процес називається самоочищенням атмосфери.
Атмосфера виконує наступні функції:
- містить кисень, необхідний для дихання живих організмів;
- є джерелом вуглекислого газу для фотосинтезу рослин;
- захищає живі організми від космічних випромінювань;
- зберігає тепло Землі і регулює клімат;
- трансформує газоподібні продукти обміну речовин;
- переносить водяну пару по планеті;
- є середовищем життя літаючих форм організмів;
- служить джерелом хімічної сировини й енергії;
- приймає і трансформує газоподібні і пилоподібні відходи.
Склад атмосфери знаходиться в стані динамічної рівноваги, підтримуваного такими кліматичними факторами, як переміщення повітряних мас (вітер і конвекція) і атмосферні опади, життєдіяльність тваринного і рослинного світів, особливо лісів і планктону світового океану, а також у результаті космічних процесів, геохімічних явищ і господарської діяльності людини.
Загальна маса атмосфери складає 5,14-1015 т. Близько 50% маси атмосфери припадає на нижній шар товщиною близько 5 км. Маса шару товщиною 30 км складає 99% усієї маси атмосфери.
По вертикалі атмосфера має шарувату будову. Виділення окремих зон базується на зміні температури з висотою.
Верхня границя атмосфери чітко не виділяється. Вона переходить поступово в космічний простір.
Середня температура атмосфери на середніх широтах зменшується лінійно з висотою до відмітки 11 км.
Розходження в нагріванні повітря приводять до горизонтальних градієнтів тиску, що, у свою чергу, є причиною конвекції горизонтальних переміщень повітряних мас.
На переміщення повітряних мас впливають також сила Кориолиса, що виникає внаслідок обертання Землі; відцентрове прискорення, що виникає в районах, що прилягають до областей високого і низького тиску; сили тертя, що сповільнюють рух повітря поблизу земної поверхні. У північній півкулі рух повітряних потоків навколо центрів високого тиску здійснюється по годинній стрілці з відхиленням назовні і униз від кругового руху. Цей потік одержав назву низхідного і є одним з можливих перешкод для розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері.
При русі повітряних потоків навколо центрів низького тиску вектор швидкості спрямований усередину і нагору від кругового руху проти часової стрілки. У цьому випадку забруднюючі речовини з нижніх шарів атмосфери переносяться нагору і розсіюються у великих обсягах повітря.
При русі повітря в північній півкулі проти часової стрілки навколо центра низького тиску формується циклон, при русі в напрямку годинникової стрілки навколо центра високого тиску - антициклон.
2. Забруднення атмосфери - зміна складу атмосфери в результаті попадання до неї домішок.
Домішка в атмосфері - це розсіяна в атмосфері речовина, що не міститься в її постійному складі.
Забруднююче повітря речовина - це домішки0 в атмосфері, що створює несприятливий вплив на навколишнє середовище і здоров'я населення.
Оскільки домішки в атмосфері можуть піддаватися різним перетворенням, їх можна умовно розділити на первинні і вторинні.
Первинні домішки в атмосфері - домішки, що зберегли за розглянутий інтервал часу свої фізичні і хімічні властивості.
Перетворення домішок в атмосфері - процес, при якому домішки в атмосфері піддаються фізичним і хімічним змінам під впливом природних і антропогенних факторів, а також у результаті взаємодії між собою.
Вторинні домішки в атмосфері -- це домішки в атмосфері, що утворилися в результаті перетворення первинних домішок.
По впливу на організм людини забруднення атмосфери розділяють на фізичне і хімічне. До фізичного відносять: радіоактивне випромінювання, тепловий вплив, шум, низькочастотні вібрації, електромагнітні поля. До хімічного - наявність хімічних речовин і їхніх з'єднань.
Викиди в атмосферу забруднюючих речовин характеризуються за 4 ознаками: за агрегатним станом, хімічним складом, розміру часток і масовій витраті викинутої речовини.
Забруднюючі речовини викидаються в атмосферу у виді суміші пилу, диму, туману, пари і газоподібних речовин.
Джерела викидів в атмосферу підрозділяють на природні, обумовлені природними процесами, і антропогенні (техногенні), що є результатом діяльності людини.
До числа природних джерел забруднення атмосферного повітря відносять пилові бурі, масиви зелених насаджень у період цвітіння, степові і лісові пожежі, виверження вулканів. Домішки, які виділяються природними джерелами:
- пил рослинного, вулканічного, космічного походження, продукти ерозії ґрунту, частки морської солі;
- тумани, дим і гази від лісових і степових пожеж;
- гази вулканічного походження;
- продукти рослинного, тваринного, бактеріального походження.
Природні джерела звичайно бувають площинними (розподіленими) і діють порівняно короткочасно. Рівень забруднення атмосфери природними джерелами є фоновим і мало змінюється з часом.
Антропогенні (техногенні) джерела забруднення атмосферного повітря, представлені головним чином викидами промислових підприємств і автотранспорту, відрізняються численністю і різноманіттям видів.
Джерела викидів в атмосферу підрозділяють на: точкові, лінійні і площинні.
Кожний з них може бути затінений і незатінений.
Точкові джерела - це забруднення, зосереджені в одному місці. До них відносяться димарі, вентиляційні шахти, вентилятори на дахах.
Лінійні джерела мають значну довжину. Це аераційні ліхтарі, ряди відкритих вікон, близько розташовані дахові вентилятори. До них можуть бути також віднесені автотраси.
Площинні джерела. Забруднення, що тут видаляються, розосереджені по площині промислової площадки підприємства. До площинних джерел відносяться місця складування виробничих і побутових відходів, автостоянки, склади паливо-мастильних матеріалів.
Незатінені, чи високі, джерела розташовані в недеформованому потоці вітру. Це димарі й інші джерела, що викидають забруднення на висоту, що перевищує в 2,5 рази висоту розташованих поблизу будинків і інших перешкод.
Затінені джерела розташовані в зоні аеродинамічної тіні будинку чи іншої перешкоди.
Джерелавикидів забруднюючих речовин в атмосферу підрозділяють на організовані і неорганізовані.
З організованого джерела забруднюючі речовини надходять в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, і повітряні труби.
Неорганізоване джерело виділення забруднюючих речовин утвориться в результаті порушення герметичності устаткування, відсутності чи незадовільної роботи устаткування по відсмоктуванні пилу і газів, у місцях завантаження, чи вивантаження чи збереження продукту. До неорганізованих джерел відносять автостоянки, склади паливо-мастильних чи сипучих матеріалів і інші площинні джерела.
Найбільш розповсюдженими забруднюючими речовинами, що надходять в атмосферне повітря від техногенних джерел, є: оксид вуглецю СО; диоксид сірки SО2; оксиди азоту; вуглеводні СН; пил. (Коротка х-ка)
Згідно з ГОСТ викиди в атмосферу класифікуються (з присвоєнням певного буквинного та цифрового індексу):
- за агрегатним станом на: газові (А), рідкі (К), тверді (Т);
- за хімічним складом: сірчистий ангідрид (01), оксид вуглецю (02), оксид азоту (03), фтор та його сполуки
Loading...

 
 

Цікаве