WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Моніторинг навколишнього середовища - Реферат

Моніторинг навколишнього середовища - Реферат


Реферат на тему:
Моніторинг навколишнього середовища
План
1. Методологічні основи організації МНС.
2. Структура моніторингу НПС
3. Методика конструктивно-географічного дослідження МНС
1. Моніторинг у наукову географічну літературу увійшов на початку 80-х років і означає (у перекладі з латинської мови ) нагадування, попередження, зосередження.
Моніторинг навколишнього природного середовища або екологічний моніторинг природно-антропогенних геосистем - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання та аналізу інформації про стан екологічних систем, що розвиваються природним шляхом, так і під впливом антропогенного (техногенного) навантаження.
Систему повторних спостережень одного і більше елементів оточуючого природного середовища в просторі і в часі з певними цілями і згідно з попередньо підготованою програмою було запропоновано називати моніторингом [15].
Система моніторингу навколишнього природного середовища створюється з дотриманням загальнодержавних та міжнародних вимог.
Система моніторингу навколишнього природного середовища будується на принципах:
1. об'єктивності і достовірності;
2. систематичності спостережень за станом навколишнього природного середовища;
3. багаторівневості;
4. узгодженості нормативного та методичного забезпечення;
5. узгодженості технічного та програмного забезпечення;
6. комплексності в оцінці екологічної інформації;
7. оперативності проходження інформації між окремими ланками системи та власного інформування виконавчо - розпорядчих органів;
8. відкритості інформації для населення.
Основними завданнями МНПС є:
§ спостереження за станом навколишнього природного середовища;
§ аналіз стану навколишнього природного середовища та прогнозування його змін;
§ забезпечення виконавчо - розпорядчих органів систематичною та оперативною інформацією про стан навколишнього природного середовища, а також прогнозами і попередженнями про можливі його зміни;
§ розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень;
§ інформування населення про стан навколишнього природного середовища [20].
Моніторинг включає наступні основні напрямки діяльності:
1. спостереження за факторами, що впливають на навколишнє природне середовище;
2. оцінка фактичного стану середовища;
3. прогноз стану оточуючого природного середовища і оцінка його стану[8].
Автор вважає за необхідне доповнити визначення ще одним пунктом - управління природно - антропогенними процесами з метою їх оптимізації.
Елементи біосфери з рівнем стану Б, піддаються антропогенному впливу (А), міняючи свій стан (Б?Б?). За допомогою системи моніторингу (М) одержуємо "фотографію" цього зміненого стану (а по можливості початкового), проводиться узагальнення даних, аналіз і оцінка фактичного і прогнозного стану. Ця інформація передається в блок управління (У) (прийняття рішень). На основі цієї інформації в залежності від рівня науково-технічних розробок (Н) і економічних можливостей (Е) приймаються рішення по обмеженню і зупинці антропогенного впливу [24].
З початку 80-х років проблеми навколишнього середовища і моніторингу займають чільне місце в наукових пошуках, їм присвячені численні фундаментальні дослідження: загальний моніторинг, агрокліматичний, ґрунтовий, водний, лісовий, медичний; моніторинг природних комплексів, ландшафтний моніторинг, паспортизаційний моніторинг тощо.
Загальноекологічні дослідження, що базуються головним чином на статистичних показниках набули широкого розмаху і в Україні. На їх основі складені численні групи карт, які правлять за основу для розгортання наступного етапу досліджень - польових екологічних та ландшафтно - екологічних.
В першу чергу це - вивчення впливу діяльності людини на довкілля та прояви зовнішніх і внутрішніх чинників (розсіювання, акумуляція хімічних елементів) на розвиток природно - антропогенних систем [9].
Слід відмітити, що система моніторингу антропогенних змін природного середовища не є якоюсь новою системою, яка вимагає організації сітки нових спостережувальних станцій, ліній телекомунікацій, центрів обробки даних і т.д. Вона може і повинна бути частиною вже існуючої служби спостережень і контролю стану природного середовища, використовувати її досвід і обладнання.
Особливими об'єктами екологічних моніторингових досліджень є так звані депонуючі об'єкти довкілля: поверхневі води і донні відклади, грунтово-рослинний покрив та атмосфера в місцях розсіювання та депонування полютантів.
Однак, моніторингові дослідження проводяться фрагментарно, відсутня стандартизована методика екологічних та ландшафтно-екологічних досліджень та не розроблена загальноприйнята концепція трактування змін довкілля під впливом антропогенного навантаження змін довкілля.
2. Структура моніторингу навколишнього природного середовища характеризується значною "жорсткістю". Однак її переваги заключаються в тому, що кожний наступний рівень моніторингу має свій оперативний орган, здатний узагальнити первинну інформацію, дати оперативну оцінку стану середовища і рекомендації по її захисту в своєму територіальному масштабі. Цей момент особливо важливий для місцевої адміністрації, якій доводиться реалізувати рекомендації по захисту оточуючого середовища на конкретній території [46].
Залежно від призначення здійснюються загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища .
Загальний (стандартний) моніторинг навколишнього природного середовища - це оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об'єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування навколишнього природного середовища регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.
Оперативний (кризовий) моніторинг навколишнього природного середовища - це спостереження спеціальних показників на цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об'єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.
Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища - це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього природного середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем біосфери у цілому. Фоновий моніторинг здійснюється на територіях природно-заповідного фонду, інших екологічно чистих ділянках [28].
В.А.Ковда та А.С.Керженцев у своїй праці "Екологический мониторинг: концепция, принципы организации" коротко розкривають своє баченнятериторіальної і функціональної структури екологічного моніторингу.
Первинним організаційним і функціональним ядром екологічного моніторингу є регіональна станція, яка проводить регулярні спостереження на своїй сітці стаціонарних біосферних пікетів і маршрутів, оцінюючи стан природного середовища екологічного регіону водозбірного басейну, типового для даної фізико-географічної зони. Базова станція узагальнює інформацію, що поступає від підлеглих її регіональних станцій і оцінює стан середовища та території більшого регіону. Вона передає дані в національний центр моніторингу, де концентрується інформація всіх базових станцій, на основі якої дається оцінка стану середовища на території країни. Національні центри країн-членів СЕВ об'єднують одержані дані в Біосферному центрі СЕВ, а потім передають їх на вищий рівень ієрархії моніторингу - біосферний центр ЮНЕП, який повинен забезпечити зустрічний потік переробленої інформації у вигляді глобальних прогнозів зміни стану біосфери.
Далі ці ж вчені розкривають свої бачення просторової і функціональної структури регіонального моніторингу. В якості рівнів вони виділяють наступні територіальні одиниці: 1) екологічий регіон; 2)типові ландшафти регіону; 3)характерні біоценози. Кожному рівню відповідає свій масштаб спостереження і оцінки змін природного середовища по геофізичним, геохімічним, біологічним параметрам.
На рівні екорегіону вчені використовують в якості інтегральних параметрів біологічного моніторингу структуру земельних угідь (площу регіону зайняту лісом, болотами, луками, водоймами, пасовищами, сіножатями і т.д.), площі аномалій грунтово-рослинного покриву (вирубки,
Loading...

 
 

Цікаве