WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Методи аналізу ґрунтів - Реферат

Методи аналізу ґрунтів - Реферат

зважуваннями дорівнюватиме не більше як - 0,0002г.
Процентний вміст вологи обчислюється за формулою:
%Н2О=Б-В/В-А ? 100,
де: А - вага порожнього бюкса;
Б - вага бюкса з ґрунтом до висушування;
В - вага бюкса з ґрунтом після висушування.
4. Приготування водної витяжки з ґрунту та її аналіз є одним з основних прийомів хімічного дослідження ґрунтів. Аналізуючи водну витяжку можна визначити кількісний вміст водорозчинних солей та органічних речовин у ґрунті, встановити, якими солями він засоляний, а це дасть можливість визначити придатність даного ґрунту для господарювання, а також намітити шляхи до його поліпшення.
Для приготування водної витяжки на техніко-хімічних терезах зважують 100г повітряно-сухої проби ґрунту і за допомогою лійки для пересипання сипких речовин переносять грунт у склянку зі широкою шийкою місткістю 750-1000 мл. У цю склянку наливають точно 500 мл прокип'яченої і охолодженої дистильованої води, позбавленої вуглекислого газу. Склянку закривають корком і добре взбовтують протягом 5 хв (якщо грунт сильно засолений, збовтують на протязі 2 год і залишають у статичному положенні на 24 год). За цей час водорозчинні солі та органічні речовини переходять у розчин або утворюють суспензію.
Утворений розчин фільтрують крізь складчастий фільтр у суху колбу місткістю 500-750 мл. Фільтрують обережно, переливаючи розчин на фільтр по скляній палиці. Фільтрують доти, поки фільтрат буде цілком прозорий. Профільтрувавши весь розчин, отримують водну витяжку, яку й досліджують. З водної витяжки визначають:
§ кислотність;
§ сухий залишок;
§ вміст мінерального залишку;
§ різні форми лужності;
§ вміст Са і т. д.
5. У заздалегіть просушену і зважену на аналітичних терезах фарфорову чашечку піпеткою наливають 20-25 мл водної витяжки і випаровують на водяній бані. У міру випаровування піпеткою доливають водної витяжки стільки, щоб усього було випарувано точно 100 мл.
Після закінчення вапаровування чашечку зовні витирають фільтрувальним папером і в сушильній шафі сушать при температурі 100-1050С 3-4 години, потім охолоджують в ексикаторі і зважують на аналітичних терезах.
Вміст сухого залишку обчислюють у процентах до повітряно-сухого ґрунту за формулою:
Х=Б?50?100%/А(100 - В),
Де А - об'єм витяжки, який взятий для випаровування (у мл);
Б - вага повітряно-сухого ґрунту (у грамах);
В - вологість ґрунту (у %);
Сухий залишок містить як мінеральні, так і органічні речовини.
6. Якщо сухий залишок прожарити, то органічні речовини згорять, а мінеральні залишаться. На цьому і ґрунтується визначення мінерального залишку.
Фарфорову чашечку після визначення сухого залишку ставлять у кільце штативу і обережно нагрівають на полум'ї газового чи спиртового пальника; через деякий час нагрівання посилюють. Далі чашечку переносять у муфельну піч і прожарюють протягом 30-40 хв. При температурі 500-5500С, тобто, при червоному (не білому) прожарюванні.
Після прожарювання чашечку охолоджують в ексикаторі і зважують на аналітичних терезах. Після цього знову прожарюють 15-20 хвилин, охолоджують і зважують. Так повторюють доти, поки результат останнього зважування відрізнятиметься від передостаннього не більше як на 0,0002 г, тобто добиваються сталої ваги.
Вміст мінерального залишку в % до ваги абсолютного сухого ґрунту обчислюють за формулою:
У=Б?50?100%/А(100 - В),
Де: А - об'єм витяжки, яку взято для випаровування (у мл);
Б - вага сухого залишку (у грамах);
В - вологість ґрунту (у %).
Знаючи процентний вміст сухого і мінерального залишку, легко знайти процентний вміст органічних речовин. Для цього від процентного вмісту сухого залишку віднімають процентний вміст мінеральних речовин і дістають процентний вміст органічних речовин до ваги абсолютного сухого ґрунту.
Література:
1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології.
2. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб.- К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.-203 с.
3. Донской Н.П., Донская С.А. Основы экологии и экономика природопользования.- Мн.: УП "Технопринт", 2000.- с 308.
4. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Аблова О.К. та ін. Екологія: навчально-методичний посібник.-К.: КНЕУ,1999,-С.152.
5. Экология города: Учебник. Под ред. док. тех. наук Стольберга Ф.В.- К.: Либра, 2000.- 464с.
6. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс: В 2 т. Т. 1. Теоретические основы инженерной экологии: Учеб. Пособие для вузов / Под ред. И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 637 с.
7. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс: В 2 т. Т. 2. Справочное пособие / Под ред. И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 655 с.
8. Охрана окружающей среды: Учеб. для техн. спец. вузов / С.В. Белов, Ф.А. Козьяков, А.Ф. Козьяков и др. Под ред. С.В. Белова. 2-е изд., испр. и доп.- М.: Высш. шк., 1991.- 319 с.
9. Охрана окружающей природной среды / Под ред. Г.В. Дуганова.- К.: В. ш., 1988.- 305 с.
10. Сахаев В.Г., Щербицкий В.В. Экономика природопользования и охрана окружающей среды. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. - 263 с.
11. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. Одесса. "Астропринт". 1996, 392 с.
Loading...

 
 

Цікаве