WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Загальні поняття про методи аналізу та контролю природного середовища та екологічну експертизу (МАКЕ) - Реферат

Загальні поняття про методи аналізу та контролю природного середовища та екологічну експертизу (МАКЕ) - Реферат

комплексними, які спираються на дослідження, що відповідають специфіці конкретної екосистеми. Однак, не дивлячись на можливі відмінності методичних підходів реалізації того чи іншого напрямку, основна ціль - боротьба з екологічним антагонізмом в системі "людини - природа".
Особливості курсу:
1. Теоретичний і прикладний напрям дослідження.
2. В основі лежить системний підхід, тому що вивчає природне середовище.
3. Міждисциплінарний характер.
3. Усі питання курсу МАКЕ потрібно виділити в наступні основні блоки:
1) Методи аналізу;
2) Контроль за природним середовищем;
3) Екологічна стандартизація, нормування;
4) Екологічна експертиза;
5) Моніторинг природного середовища.
Методи аналізу - визначення якісного складу та кількісних характеристик впливу, оцінка хімічного складу речовин і їх концентрацій в заданій мірі (об'єм, маса, площина) на природні ресурси (води, ґрунти, атмосферне повітря) для порівняння отриманих значень з заданою нормою і оцінки результатів з позиції користі чи шкоди для біоти.
Це дозволить з часом розробити:
- загальні теоретичні положення і єдину методику призначення норм (допустимих кількісних і якісних варіацій від "нормальних" значень, визначених фоновим контролем чи іншими методами);
- єдину систему метрологічного забезпечення екологічного контролю, яка базується на комплексі державних стандартів;
- єдину систему інформаційно-довідникових даних (базу даних) для збереження екологічного стану природного середовища;
- навчальні програми для цілеспрямованої підготовки спеціалістів по комплексному екологічному контролю і т. д.
Важливою ланкою в забезпечені якості природного середовища є система екологічного контролю за його станом, яка включає: спостереження за станом навколишнього середовища і прогнозування змін; виявлення та оцінка джерел забруднення; попередження появи підвищених забруднень; дотримання діючих природоохоронних правил, вимог і норм на всіх етапах діяльності людини, яка пов'язана з змінами стану навколишнього середовища.
Основні завдання екологічного контролю: формування інформаційної бази стану та змін навколишнього середовища, отримання необхідної повної достовірної інформації про вплив і стан природнього середовища, виявлення випадків шкідливих впливів на окремі компоненти чи природне середовище в цілому, профілактика понаднормативної екологічної шкоди і ін.
Всі види екологічного контролю можна розглядати з двох точок зору. В одному випадку об'єктом контролю виступають шкідливі техногенні (або природні) впливи на природне середовище. При цьому необхідно визначити кількісні характеристики механічних, теплових, хімічних і інших впливів.
В іншому випадку об'єктом екологічного контролю є безпосередньо природне середовище. При цьому, як правило, визначають якість окремих компонентів, чи комплексів природного середовища, використовуючи аналітичні методи вимірювання об'єму з метою виявлення складу і концентрації тих чи інших речовин, звичайно шкідливих. Отримані результати порівнюють з нормативами.
Контроль за природним середовищем здійснюють державні органи та громадські організації.
Державний контроль - це надвідомча контрольна діяльність компетентних органів держави, яка здійснюється ними по відношенню до всіх міністерств і відомств, підприємств і організацій незалежно від їх приналежності.
Екологічна стандартизація, нормування являє собою одне з найбільш ефективних засобів охорони природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. З його допомогою регулюється допустиме навантаження на екологічні системи і встановлюються межі впливу господарської діяльності на природне середовище.
Стандарти якості - це єдині вимоги, правила, нормативи, які визначаються Державними органами до оцінки стану природного середовища і його окремих компонентів, до діяльності підприємств з метою охорони природи, раціонального використання її ресурсів, забезпечення оптимальної якості навколишнього природного середовища на основі поєднання екологічних та економічних інтересів суспільства.
Стандарти поділяються:
- державні;
- галузеві:
- регіональні.
Норми, правила і вимоги - носять правовий характер. Органами держстандарту визначаються основні напрями стандартизації навколишнього природного середовища:
- визначаються терміни;
- визначаються забруднюючі речовини;
- класифікація забруднюючих речовин;
- визначаються показники якості середовища;
- формулюються правила охорони природи;
- окреслюють шляхи раціонального використання природних ресурсів.
Стандарти якості навколишнього природного середовища виконують такі функції:
- попереджувальна;
- заборонна;
- відновна;
- наказування;
- стимулювання.
Основою екологічного нормування є розробка гранично допустимих концентрацій (ГДК), гранично допустимих викидів (ГДВ), тимчасово узгоджених викидів (ТУВ) і орієнтовно нешкідливих рівнів впливу (ОНРВ) забруднюючих речовин. Ці нормативи та норми регламентують якість навколишнього середовища і мають велике значення в організації охорони природи.
Систему стандартів поділяють на систему основних і допоміжних стандартів.
Основні - встановлюють вимоги, які відносяться до параметрів якості природних об'єктів в цілому.
1) ГДК (гранично допустимі концентрації) шкідливих впливів встановлюють порогову величину пилового, газового, теплового, радіоактивного та шумового забруднення навколишнього природного середовища зі шкідливими для здоров'я людини, рослинного та тваринного світу домішками, викидами та відходами виробничих чи господарських процесів.
а) ГДК - максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об'єму чи маси водного, повітряного чи грунтового середовища, яка практично не впливає на здоров'я людини (в Україні близько 100 ГДК). Вони затверджені держстандартом мінекобезпеки.
б) ГДН (гранично допустимі навантаження) це граничні значення господарського або рекреаційного навантаження на природне середовище, встановлюється з урахуванням ємкості навколишнього природного середовища, його рекреаційного потенціалу, здатності до відновлення з метою охорони навколишнього середовища від забруднення чи руйнування.
в) ГДЗК (гранично допустимі залишкові кількості) - кількість шкідливих речовин в харчових продуктах та живих організмах, які мають здатність акумулюватись в ланках та ланцюгах харчування.
2) Санітарно захисні нормативи використовуються для організації санітарних зон і джерел водопостачання, зелених зон міст, промислових підприємств, курортів і т. д. У всіх випадках, коли потрібно достатньо надійно розділити територіальні ділянки з різними (несумісними) функціями, між ними створюють буферні полоси. Такими виступають захисні зони. При формуванні вони обов'язково повинні відповідати певним нормативам. Наприклад: в містах знаселенням менше 10 тис. ч. на 1000 жителів виділяється 50 га лісової площі; в містах з населенням більше 500 тис. ч. - 130 га на тисячу жителів.
3) Вплив на конкретне
Loading...

 
 

Цікаве