WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Визначення показників якості стану водних об’єктів - Реферат

Визначення показників якості стану водних об’єктів - Реферат

неприємні - понижують.
2. Концентрація водневих іонів (активна реакція води) є мірою дійсності кислотності води, що утворюється в результаті взаємодії розчинених у воді електролітів і газів.
Хімічно чиста вода, хоч і в незначних кількостях, дисоціює так:
Н О=Н+ОН
Цим і обумовлюється наявність у воді іонів Н. Як видно з наведеного рівняння, з однієї молекули води утворюється однакова кількість Н і ОН.
Дослідження показують, що при температурі 22° концентрація водневих іонів дорівнює 10 г - іон/л, а оскільки утворюється така сама кількість іонів ОН, то при такому вмісті водневих іонів реакція води буде, очевидно, нейтральна.
Для зручності, за пропозицією Серенцена, концентрацію водневих іонів виражають через степенний покажчик, взятий з оберненимзнаком, і позначають символом рН. Тоді:
рН ? ? lq [Н]
Очевидно, що нейтральна реакція буде при рН ? 7, а при більшому рН (меншій концентрації Н) реакція буде лужна; навпаки, при меншому рН (більшій концентрації Н) реакція буде кисла.
Розглянемо це на прикладі. Хімічно чиста вода дисоціює за наведеною вище реакцією. При дисоціації хімічно чистої води на 1л води утворюється 0,0000001 (одна десятимільйонна частина) іона водню. Число можна 0,0000001 можна зобразити як 1x 10-7, а коли його виразити через степінний покажчик, взятий з оберненим знаком, матимемо вираз рН = 7.
Величина рН = 7 є нейтральною межею. Чим ближче значення рН до нуля, тим більша концентрація водневих іонів у розчині, тим кислше середовище. Навпаки, чим ближче значення рН до 14, тим вища в розчині концентрація гідроксильних іонів, тим більш лужне середовище.
У природних водах основне значення для величини рН має співвідношення форм вугільної кислоти Н2СО3, внаслідок дисоціації якої у воді утворюються Н. Крім того, в окремих випадках має значення дисоціація наявних у воді органічних кислот (особливо в болотистих водах), а також гідроліз солей заліза (наприклад FeSO4). Активна реакція (рН) має велике значення для розуміння процесів, що відбуваються в природних водах.
Більшість природних вод мають рН в межах 6,0 - 8,5. У відкритих водоймах улітку, особливо під час інтенсивного фотосинтезу, при зменшені вмісту і навіть при зникненні СО2, часто спостерігають підвищення величини рН до 9 і навіть більше. Улітку при послабленому фотосинтезі і нагромадженні СО2 під кригою спостерігається зменшення величини рН. Залежно від різних факторів значення рН для водойм змінюється протягом року і навіть протягом доби.
У польових умовах рН визначають колометричним методом. Суть цього методу полягає в тому, що коли до досліджуваної води додають деяку кількість органічного барвника, то залежно від рН води, барвник змінить забарвлення. Це забарвлення досліджуваної води порівнюють з шкалою, яка складається з пробірок з розчинами, в які було добавлено таку саму кількість барвника і які мають вже відоме рН. Якщо забарвлення досліджуваної води збігається з забарвленням якоїсь пробірки, то величини їх рН будуть одинакові.
Для виготовлення шкали потрібні індикатори. Оскільки кожний індикатор змінює своє забарвлення в різних тонах тільки в певному інтервалі рН, то доводиться використовувати кілька індикаторів. Для роботу на всьому діапазоні рН, що має значення для природних вод, найкраще брати такий набір індикаторів:
- метиловий червоний (рН= 4,4 - 6,0);
- бромтиксиловий синій (рН= 6,0 - 7,6);
- крезоловий червоний (рН= 7,6 - 8,2);
- тимоловий синій (рН= 8,2 - 9,0).
Шкалу виготовляють через рН=0,2, що дає можливість визначити величину рН до 0,1, а при повних навичках навіть до 0,05 рН.
рН досліджуваної води визначають зразу біля водного об'єкту після взяття проби води. Для цього треба в пробірку, яка повинна бути обов'язково такою самою, як і пробірки шкали, тобто однакового діаметра, однакового скла, після чотирьохразового споліскування досліджуваною водою набирають води до риски, тобто так, щоб у пробірці було стільки води, скільки рідини в пробірках шкали (10 мл). Потім у пробірку піпеткою додають стільки розчину індикатора, скільки його додавали в кожну пробірку шкали (0,2 - 0,5 мл), закривають пробірку пробкою, обережно перемішують перевертанням (не струшуванням) і порівнюють забарвлення води з забарвленням у пробірках шкали даного індикатора.
Якщо забарвлення води в пробірці виходить за межі діапазону шкали даного індикатора, то визначення повторюють беручи інший індикатор. Якщо забарвлення досліджуваної води збігається з забарвленням однієї з пробірок шкали, то вважають, що рН води відповідає значенню рН, вказаному на пробірці шкали. Коли з забарвлення води в пробірці є проміжним між двома пробірками шкали, то значення рН знаходять інтерполяцією.
Література:
1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології.
2. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб.- К.: Т-во "Знання", КОО, 2000.-203 с.
3. Донской Н.П., Донская С.А. Основы экологии и экономика природопользования.- Мн.: УП "Технопринт", 2000.- с 308.
4. Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Аблова О.К. та ін. Екологія: навчально-методичний посібник.-К.: КНЕУ,1999,-С.152.
5. Экология города: Учебник. Под ред. док. тех. наук Стольберга Ф.В.- К.: Либра, 2000.- 464с.
6. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс: В 2 т. Т. 1. Теоретические основы инженерной экологии: Учеб. Пособие для вузов / Под ред. И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 637 с.
7. Мазур И.И., Молдаванов О.И., Шишов В.Н. Инженерная экология. Общий курс: В 2 т. Т. 2. Справочное пособие / Под ред. И.И. Мазура.- М.: Высш. Шк., 1996.- 655 с.
8. Охрана окружающей среды: Учеб. для техн. спец. вузов / С.В. Белов, Ф.А. Козьяков, А.Ф. Козьяков и др. Под ред. С.В. Белова. 2-е изд., испр. и доп.- М.: Высш. шк., 1991.- 319 с.
9. Охрана окружающей природной среды / Под ред. Г.В. Дуганова.- К.: В. ш., 1988.- 305 с.
10. Сахаев В.Г., Щербицкий В.В. Экономика природопользования и охрана окружающей среды. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. - 263 с.
11. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. Одесса. "Астропринт". 1996, 392 с.
Loading...

 
 

Цікаве