WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Визначення показників якості стану водних об’єктів - Реферат

Визначення показників якості стану водних об’єктів - Реферат


Реферат на тему:
Визначення показників якості стану водних об'єктів
План
1. Визначення фізичних властивостей води.
1) Визначення температури води.
2) Визначення прозорості води.
3) Кількісне визначення прозорості води в лабораторії.
4) Визначення кольоровості води.
5) Визначення смаку та запаху води.
1. Визначення концентрації водневих іонів (рН).
1. 1) Температуру води визначають за допомогою термометра, який опускають на глибину взяття проби. Ні в якому разі не можна цього робити в узятій пробі, яку вийнято на поверхню. При визначенні температури поверхневих вод річок і озер користуються спеціальним поверхневим термометром в оправі з поділками на 0,2 градуси, Для визначення температури поверхневий термометр в оправі опускають у воду так, щоб кулька з ртуттю була на тій глибині, на якій беруть пробу, витримують 10 хв, виймають і відлічують кількість градусів з точністю до 0,1 градуса.
При визначенні температури глибинних вод використовують глибоководні перекидні термометри типу Ріхтера і Візе. При взятті проби води на великих глибинах батометром до прикріплюють термометр і опускають на тросі у воду з таким розрахунком, щоб кулька ртуті термометра при заведенні батометра була на потрібній глибині. Так витримують 10 хв, після чого опускають посильний тягарець для закриття батометра. Відлічують температуру з точністю до 0,1 градуса зразу ж після того, як піднімуть батометр на поверхню.
Якщо користуються псевдометром, то температуру води визначають у самому приладі. Можна контрольні виміри зробити і окремим термометром.
2). Прозорість води визначають якісно і кількісно для озер, а для річок тільки якісно.
Якісну характеристику прозорості води визначають візуально (неозброєним оком або за допомогою приладів). Для цього в одно літрову посудину з прозорого скла наливають досліджувану воду і розглядають на світло. Оцінку дають за такою шкалою:
§ дуже прозора - коли немає будь-яких найменших часточок у воді;
§ прозора - коли є невелика кількість дрібненьких часточок;
§ слабо каламутна - коли добре видно роздріблені частинки;
§ дуже каламутна - коли роздрібнених частинок так багато, що проба води майже непрозора.
Якщо з певністю можна сказати про походження часточок, то про це відмічають у примітці (водорості, глиниста каламуть тощо).
Для кількісного визначення прозорості води користуються більше диском, який занурюють у воду на шнурі з тіньового боку човна. Занурюючи диск, спостерігають, коли він зникне з очей. Глибину, на якій диск перестає бути видно, вимірюють у сантиметрах і вважають прозорість води. Якщо глибина водойми настільки мала, що диск лягає на дно раніше, ніж зникає з очей, то визначають прозорість "до дна", а в дужках поряд зазначають глибину в сантиметрах.
3). Не відфільтровану воду добре збовтують для рівномірного розподілу змулених частинок і наливають у циліндр Генера, який має поділки, унизу трубку з краном, щоб можна було випускати воду. Циліндр ставлять на сторінку шрифта Спелена №1. Далі через нижній кран поступово випускають воду доти, поки крізь стовп води, що залишився у циліндрі, можна прочитати підкладений шрифт. Висота стовпа води, що залишилась у циліндрі (у сантиметрах), і визначає прозорість води. В аналізах обов'язково відмічають за яким методом визначали прозорість води ("за диском", "за Спелингом"). Визначення треба проводити швидко, щоб змулені часточки не осіли на дно циліндра (див. рис ).
4). Кольоровість води визначають у прозорій воді. Якщо вода не прозора, її фільтрують. У пробірку наливають майже повно води, ставлять її на аркуш білого паперу і, спостерігаючи зверху вниз, оцінюють воду щодо кольору так: безбарвна, світложовта, жовта, зеленувата, бура тощо.
Кількісне визначення кольоровості води проводять способом порівняння досліджуваної води з стандартом - платино-кобальтовим розчином. Для цього беруть два одинакові циліндри заввишки 20 см і об'ємом 100 мл. В один наливають досліджуваної води, а в другий таку саму кількість стандартного розчину, ставлять циліндри на аркуш білого паперу і порівнюють їх кольори. Якщо кольори не одинакові, то з досліджуваною водою порівнюють другий зразок стандартного розчину і так роблять доти , поки бідберуть стандарт потрібного кольору. Підібравши колір стандартного розчину до досліджуваного, визначають градуси кольоровості води за стандартом.
Щоб приготувати стандартний платино-кобальтовий розчин, відважують 1,245 г хлороплатину калію та 1,009 г хлористого кобальту, всипають їх у літрову колбу і розчиняють у 100 мл дистильованої води. Потім додають 100 мл концентрованої соляної кислоти, перемішують, знову додають дистильованої води до риски, тобто до 1000 мл, і добре перемішують. Це запасний розчин для виготовлення стандартних розчинів.
Робочі стандартні розчини виготовляють із запасного. Для цього 1 мл запасного розчину вливають у вимірювальну колбу на 100 мл і розводнюють до 100 мл дистильованою водою, це перший стандарт шкали.
5). Визначають смак води тільки доброякісної. Недоброякісну воду на смак пробувати не можна. Для визначення смаку воду нагрівають до 25-30?. Розрізняють чотири види смаку: солоний, гіркий, солодкий і кислий, але слід відзначити і сильно виражені присмаки як от: гірко-солоний, болотистий, рибний, металічний, затхлий та інші.
Для визначення запаху води в польових умовах беруть пробірку, наповнюють її на ? водою, трохи нагрівають і закривають корком. Кілька разів збовтують, відкривають корок і зразу ж нюхають. Запах води характеризують як болотистий, затхлий, сірководневий, гнильний, без запаху тощо.
Інтенсивність запаху оцінюють у балах за шкалою, яку наводимо у таблиці.
Для органоліптичних властивостей порогові концентрації встановлюють на основі психофізичного закону Вебера-Фехнера: інтенсивність відчуття пропорційна логарифму концентрації речовини (в даному випадку - в воді). Інтенсивність відчуття в 1 бал є пороговою концентрацією даного признаку. При цьому використовується захисна реакція організму - відчуття відрази при неприємних смакових відчуттях. Встановлено, що приємні вкусові відчуття підвищують гостроту зору і частоту скорочень серця, а
Loading...

 
 

Цікаве