WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Вступ до екології людини - Реферат

Вступ до екології людини - Реферат


Реферат на тему:
Вступ до екології людини
ПЛАН
1. Передумови виникнення науки "Екологія людини".
2. Визначення "екології людини" як науки; місце екології людини серед підрозділів сучасної екології, об'єкт дослідження і основні завдання екології людини.
3. Методи дослідження екології людини.
4. Зв'язок екології людини з іншими дисциплінами.
5. Поняття про гігієнічне нормування, гранично допустимі концентрації, гранично допустимі рівні і дози, максимально допустиме навантаження.
Високий рівень концентрації промисловості та сільського господарства, екологічно необґрунтована господарська діяльність призвели до того, що Україна нині є однією з найбільш екологічно неблагополучних країн Європи. Значно погіршила ситуацію найбільша у світі ядерна аварія на Чорнобильській АЕС.
Аналіз стану навколишнього природного середовища свідчить про те, що в останні роки суттєвих позитивних зрушень в екологічній ситуації не сталося, в деяких місцях вона навіть погіршилася.
Певна тенденція до зменшення викидів в атмосферу досягнута за рахунок зупинки деяких виробництв, що сталося в основному з економічних причин. Водночас, лише в одному Кривому Розі від стаціонарних джерел щорічно викидається в повітря 1,2 млн. т забруднюючих речовин - десята частина всіх викидів в Україні, а загалом шкідливі викиди в атмосферу в Донецькій та Дніпропетровській областях складають більше ніж половину від загального їх об'єму.
За статистичними даними, скиди забруднених стічних вод у відкриті водойми із року в рік збільшуються і обчислюються мільярдами кубічних метрів.
В останні роки стало звичайним явищем закриття пляжів через високе бактеріологічне забруднення води в курортних зонах Одеси, Криму і на Азовському морі. Згадайте про наше озеро у Тернополі. У вересні місяці 2000 р. в нього скинули декілька мішків із солю марганцю, який за токсичністю стоїть на 2 місці після свинцю.
Пестицидне навантаження складає у середньому 3 кг на 1 га, що в 6 разів вище за світовий показник (у Закарпатті - 8,7 кг на 1 га, в Криму - 12,7 кг на 1 га). Площа угідь, забруднених залишками хімічних засобів захисту рослин, досягла 14 млн. га, що становить третю частину всіх сільськогосподарських угідь.
Несприятливого впливу атмосферних забруднень зазнає близько 17 млн. людей , або 34% усього населення країни. Зокрема, для Тернополя характерний підвищений міст пилу та важкого металу ванадію.
Одночасно у здоров'ї населення України в останні 20 років намітилася ціла низка негативних тенденцій, багато з яких значною мірою пов'язані з незадовільною екологічною ситуацією. Зокрема, на 51,3 % збільшилась захворюваність населення на хвороби крові та кровотворних органів, органів кровообігу - на 54%, злоякісні новоутворення зросли на 27,8 %. Тернопільська область лідирує в Україні по захворюваності на панкреатит. Медики вважають, що це пов'язано з токсичною дією якоїсь речовини та синє-зелених бактерій якими забруднені водопроводи. Згідно гіпотези, яка була висунута на медичному симпозіумі за 2000 р., в Україні існує нова форма вірусу, подібна до вірусу СНІДу, і нею уражено близько 70% населення. Його появу пов'язують із Чорнобильською аварією.
Якщо за даними Українського науково-дослідного інституті педіатрії, акушерства і гінекології у 1991 р. близько 70% новонароджених 1-го дня життя мали ті чи інші відхилення у стані здоров'я, то у 1999 р. цей показник становив вже 90%.
У зв'язку із цими проблемами почала розвиватись нова галузь екології - екологія людини - це комплексна наука, яка вивчає взаємовідносини людини, як індивіду, і навколишнього середовища. Вона сприяє збереженню і зміцненню здоров'я, розвитку фізичних та психічних можливостей людини.
Термін "екологія людини" ввійшов у літературу в 1921 році. Проте ще в минулому сторіччі видатний російський учений-фізіолог І.М. Сеченов писав, що зрозуміти людину можна лише в єдності плоті, духу та природи, частиною якого вона є, і майбутнє науки про людину лежить на шляхах об'єднання цих трьох складових.
Серед вчених не існує єдиного погляду на місце екології людини серед інших розділів сучасної екології. Це в першу чергу обумовлено тим, що людина є істотою біосоціальною. Тобто, з одного боку, як істота біологічна вона залежить від фізичних факторів середовища і зв'язана із середовищем існування через харчування, дихання, обмін речовин. З іншого боку, людина не може жити поза сім'ї, колективу, суспільства. Людина є складовою одиницею суспільства, яке в результаті технічного і соціального розвитку впливає на природу.
Виходячи із цього, американський еколог Е. Одум визначає екологію людини як екологію біологічного виду Homo sapiens і вважає, що екологія людини може розглядатися подібно до екології рослин, тварин, мікроорганізмів, грибів як розділ біологічної екології. Цієї точки зору притримується і Г.О. Білявський. За Білявським екологія поділяється на теоретичну і прикладну. До теоретичної екології відносяться біоекологічні науки, які є фундаментом екологічної науки. Залежно від об'єкту досліджень розрізняють екологію рослин, тварин, мікроорганізмів, грибів та екології людини.
Прикладна екологія включає в себе три основні розділи: геоекологічний, соціоекологічний і техноекологічний. Кожний з цих розділів у свою чергу має десятки галузевих підрозділів.
Однак існують і інші погляди на місце екології людини. Так, Г.О. Бачинський (1995) виділяє соціоекологію як наднауку, в яку входять спеціалізовані розділи традиційних наук: від біології - біологічна екологія, від географії - геоекологія, від хімії - біогеохімія і т.п.; як окремий напрям який на його думку сформувався на стику медичної географії і гігієни він виділяє і екологію людини. Проте, при такому підході незрозуміло як досліджувати екології людського суспільства, якщо саме суспільство розвивається не за природними, а за суспільними законами розвитку і є предметом вивчення соціальних наук. Тому видавати "соціоекологію" за наднауку, яка поєднує всі інші напрями сучасної теоретичної і прикладної екології не зовсім доцільно.
Н.Ф. Реймерс (1990) та М.І. Хижняк і А.М. Нагорна (1995) виділяють екологію людини у окремий напрям сучасної екології який включає в себе і "соціоекологію", яка за їх визначенням вивчає всю сукупність взаємовідносин соціальних груп суспільства з природою. Який із цих поглядів, т.т. Одума чи Реймерса, є найбільш вірним питання досить спірне.
Фахівців, які працюють у галузі екології людини, цікавить насамперед, як впливає руйнівна діяльність людини в біосфері на стан її здоров'я і які заходи по охороні біосфери можуть сприяти зміцненню та розвитку здоров'я людини. Виходячи із цього, об'єктом вивчення екології людини є система "людина - навколишнє середовище", або антропоекосистема.
Основні завдання екології людини були визначені у 1983 р. на першій всесоюзній нараді у м. Архангельську та в 1984 р. на першій всесоюзній школі-семінарі з даної проблеми у м. Суздалі. До нихзокрема належать:
1. Вивчення стану здоров'я людей.
2. Дослідження динаміки здоров'я в аспектах природно-історичного та соціально-економічного розвитку.
3. Прогноз стану здоров'я майбутніх поколінь людей.
4. Вивчення впливу окремих факторів середовища та їхніх компонентів на здоров'я і життєдіяльність популяцій людей (міської, сільської і т.п.).
5. Дослідження процесів збереження та відновлення здоров'я і соціально-трудового потенціалу популяцій.
6. Аналіз глобальних та регіональних проблем екології людини.
7. Розробка нових методів екології людини (космічних, біохімічних тощо).
8. Розробка шляхів підвищення рівня здоров'я та соціально-трудового потенціалу у населення.
На сучасному етапі до названих завдань додаються наступні, більш конкретні:
1. Створення антропоекологічного моніторингу - системи спостережень за змінами процесів життєдіяльності людей у зв'язку з дією на них різних факторів навколишнього середовища, а також спостережень та оцінок умов середовища, які
Loading...

 
 

Цікаве