WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Вплив на здоров’я людини забруднень водного середовища - Реферат

Вплив на здоров’я людини забруднень водного середовища - Реферат

зростає кількість у воді органічних сполук, продуктів "великої хімії": нафти, проміжних і кінцевих речовин її переробки, пестицидів, миючих засобів та інших поверхнево-активних сполук.
Серед хімічних забруднень на особливу увагу заслуговують екотоксиканти - діоксини, які можуть бути присутніми у воді.
Діоксини - це узагальнена назва великої групи дибензо-п-діоксинів, дибензофуранів і біфенилів. До родини діоксинів входять сотні хлорорганічних, борморганічних і змішаних хлорброморганічних ефірів. Одним з джерел їх утворення є хлорування питної води, біологічна очистка багатьох вод. Вони утворюються у целлюлозо-паперовій, деревообробній і металургійній промисловості. По токсичності ці речовини значно переважають сполуки важких металів і пестициди.
Діоксини володіють яскраво вираженою гострою і хронічною токсичністю, яка проявляється у вигляді переродження шкіри і слизових оболонок кишково-шлункового тракту, сечових шляхів, жовчного протоку, атрофії кісткового мозку, синдрому виснаження.
Ці речовини є причиною генетичних ушкоджень і порушень плоду у вагітних жінок, викликаючи спонтанні аборти і внутрішньоутробну загибель плоду.
Вони викликають такі шкірні хвороби як ороговіння шкіри, порушення пігментації.
Найбільш чутлива до впливу діоксинів імунна система людини. Наслідки хронічного впливу даної групи можна розглядати як прояви помірного імунодефіциту порівняно із змінами у системі при СНІДі. Токсичний ефект на ендокринну систему проявляється у понижені продукції полового гормону у чоловіків. Діоксини викликають незворотні зміни у печінці, стимулюючи дію канцерогенів, радіації.
Дані речовини відрізняються високою стійкістю (їх період полурозкладу на відкритій місцевості складає 25 років) і здатністю до накопичення в організмі людей і тварин. У людини половина діоксинів, які утримуються в жирових тканинах, виводиться лише за 7 років.
За даними ВООЗ, на сьогоднішній день від хвороб, які викликаються забрудненої питною водою, у світі вмирає біля 5 млн. новонароджених. Поступлення на стаціонарне лікування кожного 4 хворого обумовлено забрудненням води водопроводів. Появилися особливі захворювання, пов'язані із забрудненням води хімічними елементами: "ітай-ітай" - при вживанні води з високим вмістом кадмію". "Міномата" - при вживанні води забрудненої сполуками ртуті. Молібденова подагра - у випадку хронічного отруєння молібденом.
Вплив на людину хімічного складу води.
У природній воді є мінеральні солі. Вода вважається доброю, якщо мінералізація не перевищує 1000 мг/л. Води з великим вмістом солей належать до солоних і непридатні для пиття. Дуже мала мінералізація води погіршує її смак, а позбавлену солей (дистильовану) воду взагалі вважають шкідливою - вона порушує травлення і діяльність залоз внутрішньої секреції. Гранично допустимий вміст заліза у воді - до 0,3 мг/л, міді - 1 мг/л, цинку - 5 мг/л.
Іноді у питній воді зустрічається багато солей хлористоводневої та сірчаної кислот (хлориди і сульфати), які надають воді солоного та гірко-солоного смаку. Вживання такої води призводить до порушення діяльності травної системи. Воду, яка містить більше ніж 500 мг/л сульфатів і 350 мг/л хлоридів, вважають шкідливою для здоров'я.
Із вмістом у воді солей кальцію та магнію тісно пов'язана інша її властивість - жорсткість. Припустимий рівень загальної жорсткості дорівнює 7 мг. Екв -1/л-1, при таких рівнях жорсткості вода не впливає на ліпідний обмін в умовах тривалого введення холестерину, і не може спричинювати розвиток атеросклеротичних змін артерій.
Зміни у концентрацій розчинених у воді солей призводять до виникнення багатьох ендемічних хвороб, наприклад, ендемічного зобу і флююрозу.
Ендемічний зоб. Вже стародавнім лікарям були відомі захворювання, що характеризувалися збільшенням щитовидної залози і мають нині назву ендемічний зоб. За даними ВООЗ, зараз на Землі нараховується близько 200 млн таких хворих. Встановлено, що причиною ендемічного зобу є дефіцит йоду в біосфері.
В Україні ендемічний зоб зустрічається на території Західної України і Полісся. Район вважають ендемічним, якщо понад 10% населення мають ознаки зоба. Ендемічний зоб найчастіше зустрічається серед жінок, але в районах важкої ендемії (понад 60% населення уражено зобом) захворюваність чоловіків так само висока.
Доведено, що поряд з йодною недостатністю в осередках ендемічного зоба є й інші чинники, які сприяють розвитку цього захворювання: високий вміст у воді та ґрунті гумінових кислот, зміна концентрації міді, цинку, ртуті, кобальту, молібдену, кальцію. Таким чином промислове забруднення навколишнього середовища і біохімічних провінціях з нестачею йоду в біосфері сприяє росту захворюваності на зоб.
Хворі на ендемічний зоб найчастіше скаржаться на косметичні незручності, інколи велика або розташована за грудиною пухлина здавлює стравохід, трахею, кровоносні судини, порушуючи кровообіг і дихання.
Лікування ендемічного зоба залежить від його форми - призначають лікарські препарати чи проводять оперативне видалення пухлини.
Для профілактики зоба підвищують вміст йоду у харчових продуктах, перш за все у солі
Флюороз - ендемічна хвороба людина, яка також пов'язана з геохімічними чинниками: вона викликає в разі тривалого надмірного надходження до організму фтору та його сполук.
Біохімічні провінції з підвищеним вмістом фтору у воді характеризуються випадками ендемічного флюорозу, який найчастіше обмежується ураженням зубів. Спочатку на симетричних зубах з'являються не дуже помітні плями, потім - жовто-бура пігментація, емаль стирається, коронка деформується. Якщо концентрація фтору перевищує у воді 6 мг/л, з'являються зміни в кістках (грибовидні та дзьобовидні кісткові вирости, закостеніння кісток),стійкі ураження печінки, травного каналу.
Профілактика флюорозу забезпечується механізацією та автоматизацією виробництва; ефективною вентиляцією, захистом дихальних шляхів; заміною джерел питного водопостачання або дефторування види на водогінних спорудах.
Список рекомендованої літератури:
1. Бачинський Т.О. Соціоекологія. - К.: Вища школа, 1995. - С. 148-163.
2. Білявський Т.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань. - К.: Либідь, 1995. - 286 с.
3. Гигиена окружающей cреды /Под ред. Г.И. Сидоренко. - М., 1985.
4. Гродзінський Д.М. Радіобіологія: Підручник. - 2-ге вид. - К.: Либідь, 2001. - 448 с.
5. Даниленко В.С., Радионов П.В. Острые отравления растениями. - К.: Здоровье, 1986.
6. Даценко І.І. Гігієна і екологія людини. Навчальний посібник. - Львів, Афіша, 2000. - 248 с.
7. Даценко І.І., Мартинюк В.З. Інтоксикація оксидом вуглецю та шляхи її послаблення. - К.: Наук. думка, 1971.
8. Демина Т.А. Экология, природопользование, охрана окружающей среди. - М.: Аспект Пресс, 1998. - 141 с.
9. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. Посіб. - К.: знання, КОО, 2000. - С. 92-98.
10. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / за ред. К.М. Ситника. - К.: Вища школа, 2001. - 358 с.
11. Карташова Н.С., Суравегина И.Т. Город и экологические факторы (задания по естествознанию для учащихся 5-7 классов). - М., 1992. - 51 с.
12. Корсак К.В., Плахотник О.В. Основи екології. - К.: МАУП, 2000.- 240 с.
13. Микитюк О.М., Злотін О.З. та ін. людини. - Харьків: РВП "Оригінал", 1997. - 224 с.
14. Микитюк О.М., Злотін О.З., Бровдій В.М. Екологія людини. - Харьків: ХДПУ"ОВС", 2000. - 207 с.
15. Никитин Д.П., Новиков Ю.В. Окружающая середа и человек. - М.: Высшая школа, 1986. - С. 50-157.
16. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. Підручник. - К.: Здоров'я, 2001. - 504 с.
17. Одум Ю. Основы экологии. - М.: Мир, 1975. - 736 с.
18. Основы экологии и экологическая безопасность/ под ред В.В. Шкарина, И.Ф. Колпащиковой. - Нижний Новгород, 1998. - 167 с.
19. Реймерс Н.Ф. Экология: теория, законы, принципы, правила и гипотезы. - М.: Мир. - 1994.
20. Словарь-справочник / отв. Ред. К.М. Сытник. - К.: Наукова думка, 1994. - 665 с.
21. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров'я людини та екологія. - К.: Здоров'я, 1995. - 228 с.
Loading...

 
 

Цікаве