WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Геоекологія. Техногенез та його вплив на геосистеми - Реферат

Геоекологія. Техногенез та його вплив на геосистеми - Реферат


Реферат на тему:
Геоекологія. Техногенез та його вплив на геосистеми
ПЛАН
1. Основні поняття і показники техногенезу.
2. Районування території України за показниками техногенного впливу.
3. Накопичення в ландшафті продуктів техногенезу. Формування геохімічних аномалій.
Техногенез - сукупність геохімічних і геофізичних процесів, пов'язаних з діяльністю людини.
В геохімічному аспекті техногенез включає:
- Видобуток хімічних елементів із природного середовища;
- Перегрупування хімічних елементів, зміну хімічного складу сполук створення нових хімічних елементів;
- Розсіювання залучених в техногенез елементів в навколишньому середовищі.
Негативний вплив техногенезу об'єднується поняттям - забруднення природного середовища.
Забруднення пов'язують з періодичним коливанням концентрації хімічних елементів. Підрахунок мас хімічних елементів залучених у техногенні потоки, їх порівняння з масами елементів природних геохімічних потоків засвідчують, що з 60-х років ХХ століття геохімічна діяльність людини не поступається потужності природних процесів.
Із надр щорічно добувається більше хімічних елементів чим включається в біологічний кругообіг: срібла більше ніж в 150 раз, ртуті - 110, свинцю - 35, фтору - 15, міді - 4, молібдену - 3 рази.
Видобуток хрому, нікелю, цинку приблизно рівний органічному споживанню рослинністю.
Поряд з тим, при спалюванні вугілля виділяється в атмосферу більше, ніж включається в біогенний кругообіг ртуті в 8700 раз, урану - в 60, літію, берілію, цирконію - в 10 раз, олова - 3-4 рази.
При цьому найбільший техногенний хімічний прес відчувають екосистеми суші.
Ступінь використання елементу по відношенню до його вмісту в літосфері називають його технофільністю. Це поняття введено російським вченим А.І. Перельмоном в 1973 році. Показник технофільності - відношення маси щорічного видобутку елементу до його кларку в літосфері.
Можна розрахувати глобальний і регіональний рівень технофільності елементів. Найбільш високу глобальну технофільність мають Cl, C, високу Pb, Sb, Zn, Cr, Cu, Sn, Mo, Hg.
Однак цей показник не повністю відображає ступінь замученості хімічних елементів у техногенез, тому що в ньому не враховується наступна в природне середовище хімічних елементів, що поступають в природне середовище паралельно разом з вугіллям або нафтою. Крім того в техногенез залучаються хімічні елементи із атмосфери (фіксація азоту), із гідросфери (видобуток солей), видобуток органічних речовин і т.п. Тому була розроблена серія показників, яка враховувала названі елементи.
Були пораховані кларки елементів в ноосфері (М.А. Глазовська). Загальна її маса складає 3,9·1018 т. Враховуючи вміст кожного елементу в гідро, атом, літо, біосферах підраховано його середній вміст - їх кларк в ноосфері.
2. При районуванні території України за показниками техногенного впливу враховувалось: модулі загального техногенного впливу пов'язані з промисловістю, сільським господарством, транспортною системою і сельбищною діяльністю людей. Були розраховані модулі техногенного тиску N, P, K, S. Розрахунки показники, що основним поставникам техногенного азоту є горючі викопні; калію - також більше поступає з нафтою, ніж з добривами, сірки - пов'язано із спалюванням вугілля і нафти; поступлення фосфору - з добривами.
Розрахунок модулів техногенного навантаження враховували видобуток, споживання даних продуктів і міжрайонні зв'язки.
При вивченні модулів техногенного навантаження важливо знати звідки і куди йдуть потоки вугілля, нафти.
3. В залежності від загальної ландшафтно-геохімічної ситуації і геохімічної структури ландшафтів хімічні елементи зазнають ряд хімічних перетворень, які посилюють або послаблюють їх рухливість. Частина елементів може накопичуватись на характерних для даного ландшафту геохімічних бар'єрах. В результаті формуються техногенні геохімічні аномалії.
В класифікації техногенних аномалій (Перельман) виділяють техногенні аномалії з підвищеним і пониженим геохімічним фономи. (надлишок і брак хімічних елементів). За розмірами техногенні аномалії поділяють на: глобальні, регіональні, локальні.
Простір зайнятий локальною техногенною аномалією техногенном ареалом розсіювання.
Всі техногенні аномалії поділяються на 3 типи:
- корисні (покращення навколишнього середовища);
- шкідливі (погіршують навколишнє середовище);
- нейтральні (не змінюють характеру екологічних властивостей навколишнього середовища).
В залежності від середовища утворення їх поділяють на:
- літохімічні;
- гідрохімічні;
- атмогеохімічні;
- біогеохімічні (фіто-, зоо-, антропогеохімічні).
Формуються за рахунок:
- аварійних разових викидів (ЧАЕС);
- обмеженого в часі, однак інтенсивного техногенного впливу (видобуток корисних копалин);
- впливу стаціонарних джерел забруднення навколишнього середовища (заводи, фабрики, сільгосппідприємства).
Кумулятивний ефект організму.
Для характеристики локальних техногенних аномалій використовують коефіцієнт концентрації Кк по відношенню до концентрації у фонових ландшафтах.
Сумарний показник забруднення (Zc = ?Kk накопичуваних в даній аномалії елементів).
В межах техногенних аномалій виділяють ряд зон: найбільшого забруднення в радіусі 2-5 км (форма залежить від потужності забруднення і рози вітрів); підвищеної концентрації елементів в радіусі 18-30 км.
Концентрація забруднення зменшується від джерела по експоненті.
Техногенні аномалії маю складну структур пов'язану з міграційною здатністю ландшафтів.
До основних типів геохімічних бар'єрів в зональних ландшафтах належить: окислювально-відновлювальні, кислотно-лужні, фільтраційно-сорбційні, седиментаційні, біогеохімічні, термодинамічні.
Так, при поступленні техногенних речовин з атмосфери у вигляді газів або з опадами в якості площадного бар'єру виступає рослинний покрив, асимілюючий і механічно затримуючий техногенні поступлення.
Горизонти ґрунтів виступають в якості геохімічних бар'єрів для речовин які поступають на поверхню ґрунту.
Комплексним геохімічним бар'єром є донні відклажи водойм особливо мулові наноси непроточних або слабо проточних басейнів.
До термодинамічних і сорбцій них бар'єрів в атмосфері виступають приземні температурні інверсії з якими пов'язано утворення техногенних смогів.
Тривалі тумани є прикладом сорбцій них бар'єрів для техногенних газів. Розчинаючись у воді оксиди утворюють агресивні кислоти.
Сезонні зміни геохімічних процесів в ландшафтах ведуть до періодичної дії багатьох геохімічних бар'єрів в ґрунтах водойм (посилюючи або послаблюючи їх).
Потужні техногенні потоки можуть руйнувати ландшафтно-геохімічні бар'єри, особливо біогеохімічні, змінювати всю геохімічну обстановку і визивати корінну перебудову ландшафтно-геохімічної структури, тому виявлення ландшафтно-геохімічних бар'єрів має неабияке теоретичне іприкладне значення. В міграції хімічних елементів в системі атмосфера-рослинність-ґрунти істотна роль належить рослинності, особливе значення має видовий склад, різноманітність і співвідношення видів що складають угруповання в природних біоценозах, коефіцієнти біологічного поглинання мікроелементів у різних видів рослин є різними. За вмістом мікроелементів в грунтах, золі рослин і біопродуктивнсоті рослин Ковалевський біооб'єкти поділив на "безбар'єрні" і "бар'єрні". Ц перших вміст мікроелементів в золі росте пропорційно вмісту їх в грунтах.
Бар'єрний тип залежності між вмістом елементу в середовищі існування і в золі рослин має три діапазони: інтервал прямої пропорційності; інтервал оптимуму стабілізації; інтервал зворотної пропорційної залежності.
Біофільність елементів (за А.І. Перельманом) - це відношення середнього вмісту елементів в живій речовині планети до кларку цього елементу.
Чим вище технофільність і менша біофільність, тим хімічні елементи на даному етапі розвитку техногенної діяльності небезпечний для живих організмів, тим більш його деструктивна активність. В якості показника деструктивної активності елементу техногенезу можна використати відношення маси елементу в річному видобутку + поступлення його в навколишнє середовище при спалюванні горючих копалин до маси цього елементу в біопродукції наземних рослин за рік (Глазовська, 1974).
Ступінь деструктивності хімічних елементів:
Ртуть - no103- no104; кадмій, фтор - no103; сурми, миш'як, свинець, уран - no102; селен, берілій, барій, олово - no10; для інших елементів цей показник деструктивнсоті становить менше 1.
Елементи, деструктивна активність яких в глобальному масштабі незначна, представляють небезпеку для регіонів, де їх поступлення набагато перевищує середній глобальний рівень (наприклад сірка).
Література:
1. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. - К.: Либідь, 1993. - 222с.
2. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. - К.: Лікей, 1995. - 233с.
3. Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К.: Либідь, 1993. - 224с.
4. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія. Чернівці: Рута, 1994. - 317с.
5. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія. Чернівці: Рута, 2001. - 248с.
6. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. - М.: Высшая школа, 1991. - 266с.
7. Сочава В.Б. Введение в ученике о геосистемах. Наука, 1978. - 319с.
Loading...

 
 

Цікаве