WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЕкологія, Природокористування → Методологічні основи геоекології - Реферат

Методологічні основи геоекології - Реферат

організмів.
b. Співвідношення в екосистемі організмів із різними типами живлення.
c. Розмір створюваної в екосистемі первинної та вторинної продукції
d. Інтенсивність потоку енергії через екосистеми та швидкість кругообігу речовин.
e. Режим абсолютних умов та ресурсів.
Тому в основі екосистемного вчення, вчення про міграційні процеси, концепція лімітуючи факторів, концепція екологічної ніші. Концепція сукцесій - послідовна зміна екосистем під впливом природних або антропогенних факторів, концепція множинності форм стійкості та інші.
3.1. Концепція "природа-населення-господарство".
В географічній оболонці співіснують природа, населення і господарство, які в реальній дійсності різноманітно переплітаються і утворюють найвірогідніші поєднання.
Концепція "природа-населення-господарство" дає розуміння трьохкомпонентної структури географічної оболонки. Не існує "чистої" природи без тісних зв'язків з населенням і господарством. Водночас населення і господарство як складові цієї тріади взаємозалежні з природою. Звідси базисні категорії "природа-населення-господарство" при своїй взаємодії формують цілісну систему понять, які відповідають не тільки окремим сферам, а їх попарним взаємодіям (П-Н, Н-Г-, П-Г), а також інтегральні взаємодії (П-Н-Г).
Всі компоненти - населення, природа, господарство змінюються як в просторі, так і в часі. Ці зміни на думку О.Г. Топчієві доцільно поділяти на дві складові:
- Закономірні фонові зміни кожного із компонентів;
- Зміни, накладені взаємним впливом інших компонентів.
На основі трьохкомпонентної структури географічної оболонки Землі "природа-населення-господарство" можна інвентаризувати основні типи геоеколоігчних відносин, дослідити їх зміст і принципи регулювання в процесі природокористування.
Відносно спрощена трактова бінарних відносин є наступною. Відносини виду П-Н фіксують соціальні потреби і запити людей до природного середовища життєдіяльності. Зворотні відносини Н-П відображають соціально-демографічні навантаження на природне середовище. Відносини виду Г-Н характеризують техногенний вплив господарства на стан здоров'я людей. Зворотні відносини Н-Г фіксують сплив населення на господарство (якість працересурсного потенціалу, соціально-культурні традиції, особливості історико-економічного розвитку території і т.і.). Відносини виду П-Г відображають господарські потреби в природно-ресурсному потенціалі території, зворотні відносини Г-П характеризують ступінь господарського навантаження на природне середовище, техногенного перетворення природних ландшафтів.
3.2.Концепція "вплив-зміни-наслідки" розроблена групою вчених під керівництвом професора В.С. Преображенського. Ця концепція дає можливість простежити прямий і зворотні впливи, зміст викликаної ними і наслідки як природних компонентів так і природних комплексі і оцінити їх.
Основним впливом людської діяльності на природу є виробничо-господарська діяльність. В результаті цієї діяльності відбуваються зміни природних процесів і компонентів природи. Змінені і модифіковані природні комплекси і процеси забезпечують зворотний вплив як на населення, так і його господарську діяльність. Наслідки впливу - це зміни умов життєдіяльності людей викликані змінами природи.
При цьому важливо враховувати два аспекти:
1) природно-історичний, мета якого встановити глибину природних змін по відношенні з еталонними станами;
2) соціально-економічний, мета якого полягає у встановленні кількісного і якісного виснаження природних ресурсів, ступеня деградації природного середовища, і т.ін. по відношенні до врівноваженого вивіреного стану.
Дана концепція допускає і покомпонентний підхід до аналізу галузей природокористування.
Даний підхід передбачає проведення як економічних оцінок наслідків впливу на природу, так і соціально-економічних, медико біологічних, екологічних і т.ін.
3.3. Концепція сталого розвитку. Рубіж 90-х років ХХ століття характеризується поступовою відмовою світового співтовариства від концепції споживання і необхідність підходу до моделі сталого розвитку. Сьогодні не ріст споживання вважається головним критерієм соціально-економічного розвитку, а пошук такого співвідношення між природокористування і соціально-економічним розвитком, який забезпечував би раціонально-економне і ефективне використання природних ресурсів, підтримував би екологічну безпеку суспільства і разом з тим гарантував би необхідну якість життя і благополуччя.
Поняття "сталий розвиток" отримало офіційний статус на конференції ООН "Навколишнє середовище і розвиток" (Ріо-де-Жанейро, 1992) як провідне завдання світового співтовариства і нова стратегія розвитку, необхідна для збереження біосфери.
Перший принцип декларації конференції проголошує, що люди є центром сталого розвитку і їх правом на здоров'я і продуктивне життя і гармонії з природою.
Категорія "сталий розвиток" розуміють як такий економічний ріст, який може підтримуватись природним і соціальним середовищем на видиму перспективу (Піроджес, 1977). Сталий розвиток охоплює крім того і етичні норми, орієнтовані на виживання всього людства, право майбутніх поколінь і відповідальність за врахування цих прав в політиці і практичній діяльності (О'Ріордан, 1988). "Сталий розвиток" - це складне багато аспектне поняття, в якому інтегруються як природні, так і соціально-економічні параметри стану навколишнього середовища, етичні і правові норми справедливого розподілу загального природного добробуту між поколіннями.
Перехід до сталого розвитку - це глибока обґрунтована програма оптимального природокористування,орієнтована на забезпечення нинішнім і прийдешнім поколінням здорового середовища життєдіяльності і необхідної забезпеченості природними ресурсами. Це складний, багатоаспективний процес суспільного розвитку.
Потрібні нові критерії соціально-економіко-екологічного розвитку збалансованості з ресурсними можливостями природного середовища.
Розвинуті країни вже здійснили перехід до високоефективних технологій, що дозволяє їм успішно рішати соціально-економічні і екологічні проблеми. В числі принципів сталого розвитку є:
- стримування і обмеження темпів природного приросту населення;
- прискорений розвиток високотехнологічних виробництв, відмова від ресурсномістких технологій;
- принципово нові підходи до раціонального природокористування, основана на максимальному збереженні природних ресурсів і середовища існування угруповань;
- поступова зміна орієнтирів соціально-економічного розвитку, перехід до збалансованого розвитку території з формуванням природно-ресурсного потенціалу;
- активне міжнародне співробітництво в пропаганді і реалізації принципів сталого розвитку в усіх країнах.
3.4.Концепція "ландшафтно-екологічної ніші".
Термін "ніша" насамперед визначав комплекс факторів, необхідно для існування виду. Він належить американському орнітологу Д. Гріннеллу (1917, 1924). Концепцію ніші в класичному її варіанті запропонував Д. Хатчінсон (1957). Вона ґрунтується на понятті багатомірного підходу, кожна вісь якого відповідає певному екологічному фактору. По кожному із напрямків вид характеризується відповідною амплітудою, кінці цих амплітуд і визначають той об'єм, багатовимірного простору існування виду. Цей об'єм Хатчінсон назвав фундаментальною нішею і в такому розумінні це поняття може бути задіяне до аналізу геосистем.
Геосистема може існувати лише в межах функціональної ніші, бо поза нею обов'язково знайдеться хоча б один фактор, до дії якого геосистема не пристосована. У межах фундаментальної ніші таких факторів немає, проте можливі такі їх комбінації, що геосистема при них існувати не може. Особливо "підозрілими" є кути паралелепіпеду, в яких усі фактори, що діють на геосистему, набувають екстремальних значень. Така інтенсивність дії цих факторів майже напевно визначає неможливість існування геосистеми в таких умовах.
Література:
1. Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. Л.:Простір М, 1998, С14 - 89.
2. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології. - К.: Либідь, 1993. - 240с.
3. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование. М.:Высшая школа. 1991, С.24 - 56.
4. Топчиев А.Г.Геоэкология: географические основы природопользования. О.:Астропринт. 1996. С.71 - 97.
Loading...

 
 

Цікаве